
- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Визначники. Обчислення визначників. Основні властивості.
- •Визначники другого і третього порядків, їх властивості
- •Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь за допомогою формул Крамера.
- •Матриці. Операції над матрицями. Обернена матриця. Матричний спосіб розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Метод Гауса. Ранг матриці. Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Геометричні вектори. Лінійні операції над векторами. Розклад вектора за базисом. Скалярний добуток векторів.
- •Векторний і мішаний добуток векторів. Геометричний зміст добутків.
- •Площина і пряма у просторі . Рівняння площини і прямої у просторі. Кут між прямою і площиною. Параметричне рівняння прямої у просторі. Канонічне рівняння прямої.
- •Прямая в пространстве
- •Пряма на площині. Кут між прямими. Відстань від точки до прямої.
- •Лінії другого порядку. Еліпс. Парабола. Гіпербола.
- •Лінії другого порядку, що задані параметрично. Полярна система координат. Лінії в полярній системі координат. Параметричне рівняння еліпса
- •Функція. Поняття функції. Способи задання функції. Множини точок на площині та в n-вимірному просторі.
- •13. Функції. Види функцій. Характеристики функцій. Основні елементарні функції та їх графіки.
- •14. Числові послідовності. Границя числової послідовності та її геометричний зміст.
- •15. Границя функції в точці. Односторонні границі.
- •16. Нескінченно малі та нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •17. Еквівалентність нескінченно малих функцій.
- •18. Теорема про границю
- •19. Чудові границі(перша і друга чудові границі).
- •20. Неперервність функції. Неперервність функції в точці і на відрізку. Властивості функцій неперервних в точці. Неперервність функції
- •Зв’язок між диференційовністю функції та її неперервністю
- •Похідна складної і оберненої функцій. Похідна складеної функції
- •Похідна оберненої функції
- •Диференціал функції
- •Правила знаходження диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •Диференціали вищих порядків.
- •Теореми про функції, що диференціюються. (Теорема Роля, теорема Коші, теорема Лагранжа
- •Правило Лопіталя. Розкриття невизначеностей різних типів.
- •7.1.2. Правила Лопіталя
- •Дослідження функції за допомогою похідної. Зростання та спадання функції.
- •37. Максимум і мінімум функції. Умови існування екстремуму. Дослідження функції на екстремум.
- •38. Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- •39. Опуклість та вгнутість, точки перегину графіка функції.
- •40. Асимптоти графіка функції. Вертикальна, горизонтальна та похила асимптоти.
- •41. Схема дослідження функції. Побудова графіка.
- •42. Функції кількох змінних. Основні означення. Область визначення функції. Лінії і поверхні рівня.
- •43. Границя функції кількох змінних. Неперервність функції кількох змінних.
- •44. Частинний приріст і частинні похідні функції кількох змінних.
- •45. Геометричний зміст функції кількох змінних.
- •46. Частинні похідні вищих порядків. Змішані похідні. Теорема Шварца.
- •47. Повний приріст і повний диференціал функції кількох змінних.
- •48. Диференціали вищих порядків.
- •49. Похідна складної функції кількох змінних.
- •50. Диференціювання функції кількох змінних, заданої неявно.
- •51. Дотична площина і нормаль до поверхні.
- •52. Екстремум функції двох змінних.
- •53. Найбільше і найменше значення функції в замкненій області.
- •Поняття невизначеного інтеграла. Його геометричний зміст.
- •Властивості невизначеного інтеграла.
- •Методи інтегрування. Метод безпосереднього інтегрування. Метод зведення під знак диференціала.
- •Метод заміни змінної.
- •Інтегрування по частинам.
- •Інтегрування дробово-раціональних виразів. Найпростіші дроби.
- •61. Інтегрування ірраціональних виразів. Інтегрування диференціальних біномів.
- •Інтегрування диференціального бінома
- •Інтегрування тригонометричних виразів.
- •63. Визначений інтеграл. Його геометричний зміст.
- •64. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •65. Заміна змінних у визначеному інтегралі.
- •66. Інтегрування по частинам у визначеному інтегралі.
- •67. Застосування визначеного інтеграла. Площа криволінійної трапецію.
- •68. Обчислення площі плоскої фігури, що обмежена лініями, заданими у полярній системі координат і параметрично за допомогою визначеного інтеграла.
- •69. Обчислення довжини дуги лінії, що задана у декартовій і полярній системі координат та параметрично, за допомогою визначеного інтеграла.
- •70. Об’єм тіла обертання.
- •71. Поверхня тіла обертання.
- •72. Механічне застосування визначеного інтеграла. Робота змінної сили.
- •!!!!!!!!!!!!!!(Дальше норм)
- •73. Невласні інтеграли і-го роду.
- •74. Невласні інтеграли іі-го роду.
37. Максимум і мінімум функції. Умови існування екстремуму. Дослідження функції на екстремум.
Якщо
існує інтервал
,
де
,
який міститься у проміжку
і такий, що
для всіх
з інтервалу
,
то точку
називають точкою
максимуму функції
,
а саме число
- максимумом
функції
.
Якщо існує інтервал , де , який міститься у проміжку і такий, що для всіх з інтервалу , то точку називають точкою мінімуму функції , а саме число - мінімумом функції .
Стаціонарними точками називають точки в яких похідна функції рівна нулю.
Точки максимуму і мінімуму функції називають екстремальними точками.
Екстремумом функції називають її максимум і мінімум.
Теорема1:
Якщо
функція
у внутрішній точці
проміжку
має похідну
і
то функція
в точці
зростає (спадає).
Теорема2: Якщо функція у внутрішній точці проміжку має екстремум, то в цій точці похідна , якщо вона існує, дорівнює нулю.
Теорема3:
Нехай
- стаціонарна точка функції
,
яка в цій точці є неперервною, і існує
окіл точки
,
в якому
має похідну
.
Тоді:
якщо в інтервалі
, а в інтервалі похідна
, то є точкою максимуму функції ;
якщо в інтервалі
, а в інтервалі
, то є точкою мінімуму функції ж
якщо в обох інтервалах і похідна має той самий знак, то не є екстремальною точкою функції .
Теорема4:
Нехай
точка
є стаціонарною для функції
і нехай в цій точці існує похідна другого
порядку
,
яка не дорівнює нулю,
Тоді, якщо
,
то
є точкою мінімуму, якщо
,
то
є точкою максимуму функції
.
Друге правило: Щоб дослідити функцію на екстремум, треба:
знайти стаціонарні точки заданої функції;
знайти похідну другого порядку в стаціонарній точці.
Якщо
при цьому в стаціонарній точці
то
є екстремальною точкою для функції
,
а саме: точкою мінімуму, якщо
і точкою максимуму, якщо
Приклад
1. Дослідити
функцію
на екстремум.
Розв’язання.
Знайдемо
похідну
.
Розв’яжемо рівняння
,
звідки дістанемо одну стаціонарну точку
.
З’ясуємо чи є зміна знака похідної.
Оскільки
для всіх
,
то
не змінює знак при переході через точку
.
Отже,
не є екстремальною точкою.
Відповідь:
Функція
екстремуму не має
Приклад
2. Дослідити
функцію
на екстремум.
Розв’язання.
Знаходимо
похідну
і розв’язуємо рівняння
,
звідки дістанемо одну стаціонарну точку
.
Перевіряємо
достатні умови. Для цього візьмемо
поблизу точки
від’ємне значення
,
наприклад
(
- дійсне число), і обчислимо похідну
.
Оскільки
,
.
Отже, зліва від точки
похідна
має додатний знак.
Обчислимо
в точці
.
Маємо
.
Отже, справа від точки
похідна
має додатний знак.
Таким
чином, похідна
при переході через точку
змінює знак з „-” на „+”. Звідси
є точкою мінімуму, а сама функція в точці
має мінімум. Щоб знайти цей мінімум,
слід знайти значення функції в цій
точці. Дістанемо
.
Відповідь:
.
Приклад
1. Користуючись
другим правилом, дослідити функцію на
екстремум
Розв’язання.
Знаходимо
похідну
Прирівнюємо
похідну
до нуля і розв’язуємо рівняння
звідки дістанемо такі стаціонарні
точки:
.
Знаходимо
похідну другого порядку
.
Підставляємо
у вираз для
знайдені значення
і
:
отже
є точкою максимуму, а
- точкою мінімуму функції
,
причому максимум і мінімум відповідно
дорівнюють
Відповідь: