- •Базові принципи дп
- •Вк про дип зносини, як джерело норм сучасного дп
- •Вк про консульські зносини 1963 р., як джерело норм суч дп
- •Вк про представництво держав у їх відносинах з мо універсального характеру
- •Врахування національних особливостей спілкування в дип. Етикеті
- •Держ символіка України та протокольні норми її використання
- •Держ візит, його протокольні характеристики
- •Держ символи Президента України
- •Джерела правил і норм дп
- •Дипломатичний корпус. Дипломатичний список.
- •Дп, його роль та значення у мв
- •12. Дипломатичні візити, їх місце в дипломатичній практиці
- •13. Ділові візити дипломатів, протокольні особливості їхнього проведення
- •14. Дуаєн дипломатичного корпусу
- •15. Етикет виголошення тостів
- •16. Етикет відвідування театру, академічних концертів, опери
- •17. Етикет дарування квітів
- •18. Етикет дарування та отримання подарунків
- •19. Етикет державного гімну, герба
- •20. Етикет державного прапора
- •21. Етикет дипломатичної бесіди
- •22. Етикет ділових зустрічей
- •23. Етикет звернень при офіційних і дипломатичних контактах.
- •24. Етикет поведінки господаря та господині під час дипломатичних прийомів.
- •25. Етикет публічних виступів.
- •26. Етикет службових відносин
- •27. Етикет телефонного спілкування.
- •28. Закон база у щодо імун та прив дип предст, конс уст інозем держ, предст міжнар орг у пер перебув в у
- •29. Зовнішній вигляд дипломата, ділової людини (жінки).
- •30. Зовнішній вигляд дипломата, офіційної особи (чоловіка).
- •31. Індивідуальне старшинство під час дипломатичних прийомів.
- •32. Історія дипломатичного етикету
- •33. Історія дипломатичного протоколу
- •34. Категорії історичності й універсальності в дипломатичному протоколі
- •35. Класифікація і протокольні характеристики особистих візитів дипломатів
- •36. Конвенція про спеціальні місії га оон 1969 р. Як джерело норм сучасного дипломатичного протоколу
- •37. Кортежі в протокольній практиці, правила розсадки в транспортних засобах
- •38. Місце і значення візитів на найвищому та високому рівнях у міжнародних відносинах. Класифікація візитів
- •39. Монархічні титули. Правила дворянського титулування
- •40. Національні традиції та особливості українського етикету
- •41. Невербальний комунікативний етикет, його складові
- •42. Неофіційні візити та візити проїздом, протокольні характеристики
- •43. Одяг на протокольних заходах
- •44. Організаційно-протокольне забезпечення візиту іноземної делегації
- •45. Організаційно-протокольні функції головуючого на міжн. Конференції
- •46. Організаційно-протокольні фунції секретаріату конференції міжнародної конференції.
- •47. Основні правила поведінки за столом під час дипломатичних прийомів.
- •48. Особисті бесіди дипломатів, класифікація і особливості підготовки.
- •49. Особисті бесіди дипломатів, підготовка
- •50. Особливості організації протокольних служб у різних державах
- •51. Офіційні візити на високому і найвищому рівнях, їхні протокольні характеристики.
- •52. Офіційні і протокольні форми рекомендування, представлення
- •53. Пам´ятні подарунки і сувеніри під час візитів делегацій, високих державних діячів
- •54. Положення “Про Державний Протокол і Церемоніал України” 22 серпня 2002
- •55. Поняття “дипломатичний церемоніал”, відмінності між протоколом і церемоніалом
- •56. Поняття «етикет». Різновиди. Спільне і відмінне дипломатичного, світського й ділового етикету.
- •57. Порядок державного нагородження іноземних громадян, міжнародних посадових осіб
- •58. Здійснення контактів членів іноземних дип предст з урядовими установами країни перебування
- •59. Порядок старшинства в консульському корпусі
- •60. Правила поведінки гостей на дипломатичних прийомах
- •61. Правила привітань за нормами дип етикету.
- •62. Правила розсадки на дипломатичних прийомах
- •63. Принципи визначення порядку старшинства в міжнародних організаціях
- •64. Принципи визначення порядку старшинства в дипломатичному корпусі
- •65. Принципи та можливі схеми розміщення делегацій, делегатів під час міжнародних конференцій
- •66. Програма перебування в країні високої офіційної особи, основні правила та особливості її складання
- •67. Протокол міжнародних конференцій та нарад.
- •68. Протокол прапора оон.
- •69. Протокольна демонстрація як засіб реалізації зовнішньої політики держави.
- •70. Протокольне реагування на святкові та урочисті події в іноземній державі
- •71.Протокольні аспекти підготовки і проведення переговорів.
- •72. Протокольні вимоги до учасників офіційних процесій і церемоній
- •73. Протокольні візити, або візити ввічливості
- •74. Протокольні і церемоніальні питання організації візитів іноземних державних діячів.
- •75. Протокольні норми використання іноземного державного прапора
- •76. Протокольні особливості проведення вечірніх прийомів без розсадки.
- •77. Протокольні особливості проведення вечірніх прийомів з розсадкою.
- •78. Протокольні особливості проведення денних дипломатичних прийомів.
- •79. Протокольні особливості проведення жіночих дипломатичних прийомів.
- •80. Протокольні особливості процедури акредитації нового посла в країні перебування
- •81. Протокольні особливості акредитації нового постійного представника при міжнародній організації.
- •82.Протокольні функції дипломатичного представництва.
- •83.Реагування у випадках траурних подій в інших державах.
- •84. Робочі візити на високому та найвищому рівні, їхні протокольні характеристики.
- •85. Роль дипломатичних прийомів у дипломатичній практиці. Класифікація дипломатичних прийомів.
- •86. Роль дипломатичного протоколу як політичного інструменту дипломатії.
- •87. Складові підготовки дипломатичного прийому
- •88. Програма державного візиту президента Франції Ніколя Саркозі (м. Київ, 5 липня 2010 року)
- •89. Програма Офіційного візиту прем’єр-міністра вб Девіда Кемерона
- •90. Програма Офіційного візиту Міністра закордонних справ Ірландії д. Ахерна
- •91.Список запрошених на дипломатичний прийом. Особливості запрошення на прийом високого гостя.
- •92.Становлення дипломатичного протоколу та церемоніалу України.
- •93. Старшинство між дипломатичними представниками і владою країни перебування.
- •94. Структура та функції Департаменту Державного протоколу мзс України.
- •95.Схеми розсадок осіб під час дипломатичних прийомів.
- •96. Формування міжнародно-правової бази дипломатичного протоколу.
- •97. Функції протокольних служб міжнародних організацій.
- •98. Церемоніали в протокольній практиці України.
- •99. Церемонія вручення вірчих і відкличних грамот.
98. Церемоніали в протокольній практиці України.
Церемоніал — встановлений порядок проведення церемоній для того чи іншого випадку. Виділяють дипломатичний церемоніал .Додержання Державного Протоколу та Церемоніалу України забезпечують структурні підрозділи з питань протоколу Секретаріату Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, а також Міністерства закордонних справ України та інших органів виконавчої влади України. Додержання Державного Протоколу та Церемоніалу України забезпечують структурні підрозділи з питань протоколу Секретаріату Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, а також Міністерства закордонних справ України та інших органів виконавчої влади України.
Для прикладу візьмемо церемонію зустрічі високого гостя в аеропорту, яка відбувається таким чином:
—над аеродромом піднято державні прапори України та країни гостя;
— перед трапом літака розстелено червону килимову доріжку;
— на борт літака піднімаються начальник Управління державного протоколу МЗС України та Надзвичайний і Повноважний Посол країни високого гостя в Україні, які вітають гостей, запрошують їх до виходу, а потім покидають літак;—першим по трапу літака сходить високий гість, а вслід за ним члени офіційної делегації;
—дівчата в українських національних костюмах вручають високому гостю хліб-сіль;
— якщо візит відбувається за участю дружини гостя, хлопці в національних костюмах дарують їй букет квітів;
— біля трапу літака (ліворуч) високих гостей вітають Прем’єр-міністр або перший віце-прем’єр-міністр України, міністр закордонних справ України, Державний секретар Секретаріату Президента України, Голова Київської міської державної адміністрації, Надзвичайний і Повноважний Посол України в країні гостя, керівник відповідного структурного підрозділу МЗС України та інші посадові особи;
— начальник Управління державного протоколу МЗС України відрекомендовує високим гостям осіб, які зустрічають. Гості у супроводі українських офіційних осіб проходять до кортежу.
99. Церемонія вручення вірчих і відкличних грамот.
Глави представництв, після отримання агреману та юридичного оформлення призначення згідно з конституційною процедурою акредитуючої держави посол або посланник, який направляється до місця своєї служби, отримує підписаний главою держави та скріплений візою міністра закордонних справ особливий документ — вірчі грамоти
Основне призначення та зміст цього документа — прохання вірити (звідси й назва — вірчі грамоти) всім діям, заявам і письмовим актам, що виходять від даного посла чи посланника, як вищої в країні перебування офіційної особи, що представляє акредитуючу державу. Вірчі грамоти мають характер загальних повноважень дипломатичного представника, що діють протягом усього періоду його перебування на посаді і поширюються на всі питання, що входять у функції представництва. Проте для підписання двосторонньої угоди чи договору з країною перебування, а також для ведення переговорів із третіми країнами, участі в роботі міжнародних конференцій або органів міжнародних організацій посол, якому це може бути доручено, має отримати від свого уряду особливі повноваження.
Вірчі грамоти виписуються у двох примірниках. Оригінал вкладається у конверт, що опечатується сургучною печаткою і вручається новим послом главі держави, якому адресовані вірчі грамоти, під час офіційної урочистої церемонії. Завірена копія вірчих грамот вручається як офіційне свідоцтво про прибуття посла при першому ж відвіданні ним міністра закордонних справ країни перебування. Тоді ж посол звертається з проханням про його прийом главою країни перебування і одночасно передає міністрові текст своєї промови на урочистій церемонії, що має відбутися. Проте не всі країни дотримуються зазначеної практики (мається на увазі передання тексту майбутньої промови). За Віденською Конвенцією 1961 р. час вступу дипломатичного представника на посаду повинен визначатися або з моменту вручення послом своїх вірчих грамот, або з моменту повідомлення про своє прибуття та представлення завірених копій вірчих грамот міністерству закордонних справ держави перебування або іншому міністерству, по відношенню до якого існує домовленість. Черговість вручення вірчих грамот або представлення їх завірених копій визначається датою або ж навіть часом прибуття посла.
Сама процедура вручення вірчих грамот не регулюється міжнародним правом і в різних країнах відбувається по-різному, відповідно до існуючих там норм дипломатичного церемоніалу та протоколу. Проте завершальний для даної церемонії акт вручення вірчих грамот породжує важливі правові наслідки.
По-перше, саме з цього моменту офіційно розпочинається дипломатична місія глави даного представництва. Всі наступні його дії та заяви розглядаються в країні перебування як такі, що зроблені від імені та за дорученням уряду акредитуючої держави. По-друге, з моменту акредитації посла вся його наступна діяльність вже не потребує якихось додаткових документів, що підтверджували б його компетенцію. І, нарешті, дата і час вручення вірчих грамот визначають не тільки час його вступу на посаду посла, а й становище серед колег по дипломатичному корпусу в питаннях визначення старшинства, зокрема, в питанні обіймання поста дуайєна дипломатичного корпусу.
Протокол вручення вірчих грамот зазвичай характеризується особливою урочистістю: шикування почесної варти; виконання державних гімнів; спеціальна форма одягу. Церемонія вручення вірчих грамот главами дипломатичних представництв – це єдиний випадок, коли їм надаються військові почесті. Протокольна практика вручення вірчих грамот кожної країни характеризується певними особливостями, так у Канаді на церемонії присутні усі співробітники посольства, а також представники діаспори – вихідці з країни, що представляє новий посол. А подібна церемонія у Сінгапурі відзначається надзвичайно ретельною організацією та значною попередньою підготовкою посла: він дивиться відео матеріали – церемонія вручення вірчих грамот його попередниками, вивчає план розміщення та розсадки при зустрічі з главою держави.
У деяких країнах Департамент протоколу проводить спеціальні офіційні прийоми для послів, які останнім часом (за останні 3-4 місяці ) прибули у країну перебування та вручили свої вірчі грамоти.
Відкличні грамоти— документ про відкликання дипломатичного представника (посла, посланника). Так само, як і вірчі грамоти, В. г. підписуються главою акредитуючої д-ви й скріплюються підписом мін. зак. справ. Подібно до вірчих, В. г. адресуються главі д-ви акредитації. У них повідомляється про рішення влади акредитуючої д-ви відкликати дип. представника, у заг. формі вказується причина відкликання, висловлюється надія, що він своєю діяльністю сприяв підтриманню й розвитку дружніх взаємин між двома країнами. Зазвичай В. г. на свого попередника вручаються новопри-значеним дип. представником разом зі своїми вірчими грамотами. Інколи В. г. посол, який відбуває, вручає безпосередньо при від'їзді.
Якщо посол їде на заміну, а не вперше відкриває дипломатичне представництво, то разом з вірчими йому дають і відкличні грамоти (від французького "letters de rappel") попередника. Відкличні грамоти (колись навіть вживався термін "відпускні") — це документ, через який уряд оголошує про відкликання свого дипломатичного представника, за змістом вони схожі на вірчі.
Вручення Вірчих та Відкличних грамот Президенту України
146. Напередодні вручення Президенту України Вірчих грамот послом іноземної держави Міністр закордонних справ України, а в разі його відсутності - перший заступник Міністра закордонних справ України приймає від посла іноземної держави копії Вірчих грамот.
147. Церемонія вручення Президенту України Вірчих грамот організовується Службою Державного Протоколу і Церемоніалу Секретаріату Президента України спільно зі структурним підрозділом з питань протоколу Міністерства закордонних справ України і проводиться, як правило, у Маріїнському палаці в урочистій обстановці.
Біля входу до Маріїнського палацу, де вишиковується почесна варта, посла зустрічає керівник структурного підрозділу з питань протоколу Міністерства закордонних справ України. Церемонія передбачає проходження посла повз стрій воїнів почесної варти, вітання послом Державного Прапора України уклоном голови.
148. У Маріїнському палаці посла іноземної держави приймає Президент України. На церемонії вручення Вірчих грамот від Української Сторони присутні Міністр закордонних справ України, або в разі його відсутності - перший заступник Міністра закордонних справ України, а також відповідальні працівники Секретаріату Президента України, керівник (заступник керівника) структурного підрозділу з питань протоколу Міністерства закордонних справ України.
Церемонія передбачає вітання послом Президента України потиском руки і звернення посла з коротким вступним словом (до двох хвилин), після чого Президенту України вручаються Вірчі грамоти.
Президент України приймає Вірчі грамоти і у відповідь вітає посла короткою промовою, після чого відбувається відрекомендування послом своєї дружини та працівників дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в Україні, які супроводжують посла під час проведення церемонії (не більше п'яти осіб).
Після цього Президент України запрошує посла сфотографуватися біля Державного Прапора України (спочатку вдвох, а потім - разом з учасниками церемонії з обох сторін), на бесіду у вузькому колі. Під час бесіди у вузькому колі присутні Міністр закордонних справ України, керівник відповідного структурного підрозділу Секретаріату Президента України.
Як правило, Президенту України разом із Вірчими грамотами послом іноземної держави вручаються Відкличні грамоти попередника.
149. Вручення Президенту України Вірчих та Відкличних грамот може проводитися кількома послами іноземних держав послідовно (по 2-4 особи) або, в окремих випадках, індивідуально протягом спеціально визначеного Президентом України для такої церемонії дня.
Черговість вручення Вірчих та Відкличних грамот визначається структурним підрозділом з питань протоколу Міністерства закордонних справ України з урахуванням міжнародної дипломатичної практики.
