86. Роль дипломатичного протоколу як політичного інструменту дипломатії.

Дипломатичний протокол – це сукупність методів та засобів яких дотримуються МЗС, дипломатичні місії, офіційні особи, дипломати у міждержавному спілкуванні з дотриманням національних традицій і особливостей.

Враховуючи те, що кожна країна має свою історію, традиції, культуру, мову, що кожна країна прагне до нормального спілкування з іншими державами на основі загальновизнаних принципів взаємовідносин (суверенітету, рівності, територіальної цілісності), необхідність у дипломатичному протоколі є природною.

Отже дипломатичний протокол – це інструмент, за допомогою якого держави покликані реалізовувати вищезгадані принципи. Це винахід, що сформувався внаслідок багатовікового спілкування держав. За своїм значенням дипломатичний протокол являє собою міжнародну категорію. Його основні норми мають дотримуватись однаково майже всіма державами. Але разом з тим дипломатичний протокол кожної країни має свої особливості в залежності від національних традицій, культури тощо.

На сьогодні у відповідності з дипломатичним протоколом проводяться дипломатичні прийняття, ведеться дипломатична листування, реалізується представницька робота з дипломатичним корпусом. Отже важко уявити собі будь-яку зовнішньополітичну діяльність, яка реалізується без використання дипломатичного протоколу.

Дипломатичний протокол покликаний виступати засобом реалізації та конкретизації загальновизнаних принципів міжнародного права. Так, суверенітет держави виражається в таких протокольних нормах, як надання почестей державному прапору, виконання гімну тощо. Принцип рівності держав проявляється в черговості представлення дипломатів високому гостю в країні перебування, в розсадці делегацій на міжнародних конференціях та дипломатів на дипломатичних прийняттях. Але разом з тим протокол досить гнучкий. В залежності від стану відносин між країнами, виходячи з поставлених політичних завдань, при практичному застосуванні можливі варіації в протокольних правилах. (це стосується урочистостей в візитах, кількості учасників в офіційних візитах, рівня представництва на них).

87. Складові підготовки дипломатичного прийому

Вид,дата і місце,список осіб,підготовка та розсилка запрошень,порядок розсадки,схема розміщення,меню,кувертні картки,сценарій,тости.

Підготовка прийому:правильно обрати вид прийому з урахуванням мети його проведення,визначити місце роведення, скласти список запрошених, підготувати та розіслати запрошення (бланки запрошень виготовляються друкарськими способами, а від руки підписують прізвище особи, яку запрошують, її посаду, вид прийому, день, годину та місце проведення)скласти меню і план розсадки за столом. Позначки на запрошенні (в правому нижньому кутку):rsvp (responder s'il vous plais – прохання відповісти) - при організації прийомів, на яких передбачена розсадка гостей;pm (pour memoir - для пам'яті) – якщо посол попередньо усно домовився з гостем.

Запрошення прийнято направляти за один-два тижні до прийому. На запрошення, де стоять літери і вони не закреслені, відповідати треба без затримки. Затримка із відповіддю, а тим більше її відсутність - свідчення неповаги.

Важливим елементом підготовки та проведення дипломатичних прийомів типу сніданок, обід, вечеря є визначення порядку розсадки запрошених, схеми розсадки та форми столів.