- •Базові принципи дп
- •Вк про дип зносини, як джерело норм сучасного дп
- •Вк про консульські зносини 1963 р., як джерело норм суч дп
- •Вк про представництво держав у їх відносинах з мо універсального характеру
- •Врахування національних особливостей спілкування в дип. Етикеті
- •Держ символіка України та протокольні норми її використання
- •Держ візит, його протокольні характеристики
- •Держ символи Президента України
- •Джерела правил і норм дп
- •Дипломатичний корпус. Дипломатичний список.
- •Дп, його роль та значення у мв
- •12. Дипломатичні візити, їх місце в дипломатичній практиці
- •13. Ділові візити дипломатів, протокольні особливості їхнього проведення
- •14. Дуаєн дипломатичного корпусу
- •15. Етикет виголошення тостів
- •16. Етикет відвідування театру, академічних концертів, опери
- •17. Етикет дарування квітів
- •18. Етикет дарування та отримання подарунків
- •19. Етикет державного гімну, герба
- •20. Етикет державного прапора
- •21. Етикет дипломатичної бесіди
- •22. Етикет ділових зустрічей
- •23. Етикет звернень при офіційних і дипломатичних контактах.
- •24. Етикет поведінки господаря та господині під час дипломатичних прийомів.
- •25. Етикет публічних виступів.
- •26. Етикет службових відносин
- •27. Етикет телефонного спілкування.
- •28. Закон база у щодо імун та прив дип предст, конс уст інозем держ, предст міжнар орг у пер перебув в у
- •29. Зовнішній вигляд дипломата, ділової людини (жінки).
- •30. Зовнішній вигляд дипломата, офіційної особи (чоловіка).
- •31. Індивідуальне старшинство під час дипломатичних прийомів.
- •32. Історія дипломатичного етикету
- •33. Історія дипломатичного протоколу
- •34. Категорії історичності й універсальності в дипломатичному протоколі
- •35. Класифікація і протокольні характеристики особистих візитів дипломатів
- •36. Конвенція про спеціальні місії га оон 1969 р. Як джерело норм сучасного дипломатичного протоколу
- •37. Кортежі в протокольній практиці, правила розсадки в транспортних засобах
- •38. Місце і значення візитів на найвищому та високому рівнях у міжнародних відносинах. Класифікація візитів
- •39. Монархічні титули. Правила дворянського титулування
- •40. Національні традиції та особливості українського етикету
- •41. Невербальний комунікативний етикет, його складові
- •42. Неофіційні візити та візити проїздом, протокольні характеристики
- •43. Одяг на протокольних заходах
- •44. Організаційно-протокольне забезпечення візиту іноземної делегації
- •45. Організаційно-протокольні функції головуючого на міжн. Конференції
- •46. Організаційно-протокольні фунції секретаріату конференції міжнародної конференції.
- •47. Основні правила поведінки за столом під час дипломатичних прийомів.
- •48. Особисті бесіди дипломатів, класифікація і особливості підготовки.
- •49. Особисті бесіди дипломатів, підготовка
- •50. Особливості організації протокольних служб у різних державах
- •51. Офіційні візити на високому і найвищому рівнях, їхні протокольні характеристики.
- •52. Офіційні і протокольні форми рекомендування, представлення
- •53. Пам´ятні подарунки і сувеніри під час візитів делегацій, високих державних діячів
- •54. Положення “Про Державний Протокол і Церемоніал України” 22 серпня 2002
- •55. Поняття “дипломатичний церемоніал”, відмінності між протоколом і церемоніалом
- •56. Поняття «етикет». Різновиди. Спільне і відмінне дипломатичного, світського й ділового етикету.
- •57. Порядок державного нагородження іноземних громадян, міжнародних посадових осіб
- •58. Здійснення контактів членів іноземних дип предст з урядовими установами країни перебування
- •59. Порядок старшинства в консульському корпусі
- •60. Правила поведінки гостей на дипломатичних прийомах
- •61. Правила привітань за нормами дип етикету.
- •62. Правила розсадки на дипломатичних прийомах
- •63. Принципи визначення порядку старшинства в міжнародних організаціях
- •64. Принципи визначення порядку старшинства в дипломатичному корпусі
- •65. Принципи та можливі схеми розміщення делегацій, делегатів під час міжнародних конференцій
- •66. Програма перебування в країні високої офіційної особи, основні правила та особливості її складання
- •67. Протокол міжнародних конференцій та нарад.
- •68. Протокол прапора оон.
- •69. Протокольна демонстрація як засіб реалізації зовнішньої політики держави.
- •70. Протокольне реагування на святкові та урочисті події в іноземній державі
- •71.Протокольні аспекти підготовки і проведення переговорів.
- •72. Протокольні вимоги до учасників офіційних процесій і церемоній
- •73. Протокольні візити, або візити ввічливості
- •74. Протокольні і церемоніальні питання організації візитів іноземних державних діячів.
- •75. Протокольні норми використання іноземного державного прапора
- •76. Протокольні особливості проведення вечірніх прийомів без розсадки.
- •77. Протокольні особливості проведення вечірніх прийомів з розсадкою.
- •78. Протокольні особливості проведення денних дипломатичних прийомів.
- •79. Протокольні особливості проведення жіночих дипломатичних прийомів.
- •80. Протокольні особливості процедури акредитації нового посла в країні перебування
- •81. Протокольні особливості акредитації нового постійного представника при міжнародній організації.
- •82.Протокольні функції дипломатичного представництва.
- •83.Реагування у випадках траурних подій в інших державах.
- •84. Робочі візити на високому та найвищому рівні, їхні протокольні характеристики.
- •85. Роль дипломатичних прийомів у дипломатичній практиці. Класифікація дипломатичних прийомів.
- •86. Роль дипломатичного протоколу як політичного інструменту дипломатії.
- •87. Складові підготовки дипломатичного прийому
- •88. Програма державного візиту президента Франції Ніколя Саркозі (м. Київ, 5 липня 2010 року)
- •89. Програма Офіційного візиту прем’єр-міністра вб Девіда Кемерона
- •90. Програма Офіційного візиту Міністра закордонних справ Ірландії д. Ахерна
- •91.Список запрошених на дипломатичний прийом. Особливості запрошення на прийом високого гостя.
- •92.Становлення дипломатичного протоколу та церемоніалу України.
- •93. Старшинство між дипломатичними представниками і владою країни перебування.
- •94. Структура та функції Департаменту Державного протоколу мзс України.
- •95.Схеми розсадок осіб під час дипломатичних прийомів.
- •96. Формування міжнародно-правової бази дипломатичного протоколу.
- •97. Функції протокольних служб міжнародних організацій.
- •98. Церемоніали в протокольній практиці України.
- •99. Церемонія вручення вірчих і відкличних грамот.
81. Протокольні особливості акредитації нового постійного представника при міжнародній організації.
Після видачі повноважень главі представництва, настає етап його акредитації при органах Організації. Ст. 11 Конвенції 1975 р. цей процес регламентує таким чином: по-перше, держава-член може вказати в повноваженнях, виданих її постійному представникові, що він уповноважений діяти як делегат в одному або декількох органах Організації; по-друге, якщо держава-член не вкаже іншого, її постійний представник може діяти як делегат у тих органах Організації, для яких не встановлено спеціальних умов щодо представництва. Й, нарешті, держава, яка не є членом Організації, може вказати в повноваженнях, виданих її постійному спостерігачеві, що він уповноважується діяти, якщо це допускається правилами Організації або відповідного органу, як делегат-спостерігач в одному чи декількох органах Організації. Як глава представництва, останній уповноважується укладати угоди з Організацією. Ст. 12 Конвенції 1975 р. містить дві норми, які визначають ці повноваження: «1. Глава представництва з огляду на свої функції і без пред’явлення повноважень вважається таким, що представляє свою державу з метою прийняття тексту договору між цією державою та Організацією. 2. Глава представництва не вважається з огляду на свої функції таким, що представляє державу з метою остаточного підписання договору або підписання договору ad referendum між цією державою та Організацією, якщо тільки із практики Організації або з інших обставин не випливає, що наміром сторін не було вимагати пред’явлення повноважень».
82.Протокольні функції дипломатичного представництва.
Протокольна діяльність посольств:прибуття та процедура акредитації в країні перебування нового посла. Посольство доводить цей факт до відома протокольної служби МЗС країни перебування, повідомляє інші посольства. Прибулого посла тимчасовий повірений у справах представляє керівникові протокольної служби, а потім - усім зустрічаючим.
Другим етапом процесу акредитації є візит нового посла міністру закордонних справ. Співробітник протокольної служби посольства уточнює місце, години, інший порядок, перелік супроводжуючих посла осіб, включаючи перекладача.Третім етапом акредитації є церемонія вручення вірчих грамот. Після вручення вірчих грамот посольство розсилає ноту посла главам усіх дипломатичних представництв, акредитованих у даній країні, в якій повідомляється їм про вручення вірчих грамот. Тексти нот у представництва різних країн неоднакові і складаються залежно від стану відношень країни посла з даною конкретною державою. До представництва країн, з якими країна посла не підтримує дипломатичних відносин, нота не направляється.
підготовка візитів, проведенні прийомів, організації культурних заходів та ін. стеження за тим, щоб не порушувались права дипломатів у країні перебування.реагування на події в країні перебування: новорічні прийоми, візити іноземних державних діячів, обрання глави держави чи тих державних осіб, дні народження державних керівників, національний траур та інші заходи.запрошення дипломатичного корпусу на різні офіційні заходи, церемонії, завчасне з'ясування програми цих заходів, час прибуття посла і місце, відведене йому, та перевірка відповідності його протокольному старшинству посла.6) реагування на траурні події в своїй країні. Коли одержано повідомлення про таку подію, посольство:приспускає прапор і відкриває Книгу співчуття;направляє ноти до МЗС країни перебування та дипломатичному корпусу з інформацією про траурну подію та визначенням дня і години відкриття Книги співчуття;7) підготовка і участь в прийомі делегацій своєї країни.
Протокольний підрозділ виконує такі завдання:підтвердження інформації про візитпередача вимог та побажань країні перебування протокольним відділом, перелік членів делегації.за 4 тижні готується проект концепції візиту – це документ про головні політичні цілі, проекти угод, спільних угод, які можуть бути підписані. Цей проект передається до відповідного територіального підрозділу МЗС.за 3 тижні в МЗС передається проект програми візиту, узгоджений з країною перебування, в якій зазначається: прибуття (час, розміщення, безпека, технічний персонал), церемонія зустрічі та проводів в аеропорту (учасники, сценарії, відповідальні особи, проекти заяв голови делегації, транспорт)офіційні протокольні заходи (офіційні прийоми, докладний сценарій протокольних заходів, форма одягу, тости, які передаються іншій стороні для підготовки відповідей, інформація про візити до інших об’єктів).8) підготовка візитів глави держави та глави уряду:- складання списку і організація участі в зустрічі дипломатичного корпусу, інших осіб;- домовленість щодо надання місця для церемонії зустрічі в порту (вокзалі);- складання списків розміщення всіх прибулих із зазначенням мерів кімнат та телефонів;- призначення співробітників посольства для чергування в резиденції глави делегації та її членів на місці розташування;- замовлення вінків та стрічок до них для покладання до пам'ятних місць;- складання списків учасників своєї сторони в протокольних заходах (сніданок, обід, "коктейль", відвідання об'єктів показу), які організуються приймаючою стороною, видача перепусток, запрошень; - забезпечення перекладачами членів делегації;
