80. Протокольні особливості процедури акредитації нового посла в країні перебування

Порядок призначення глави дипломатичного представництва в країну його майбутнього перебування передбачає попереднє отримання від уряду цієї держави згоди – агреману на його призначення. Запит на агреман робиться зазвичай через відомство закордонних справ приймаючої держави шляхом направлення посольством акредитуючої держави (рідше МЗС) вербальної ноти , до якої додається стисла біографічна довідка з послужним списком кандидатури, яка передбачається для призначення. Якщо глава дипломатичного представництва призначається вперше після встановлення між державами дипломатичних відносин, запит агремана може бути зроблений у третій країні через посольства двох сторін які домовляються. Агреман може запитуватися в МЗС в усній формі з врученням біографічної довідки про особу. Це може бути зроблено попереднім послом перед від’їздом або тимчасовим повіреним у справах після від’їзду посла під час бесіди з міністром закордонних справ країни акредитації або особою, яка його заміщає.

Відповідь на запит на агреман дається у відповідній формі зазвичай протягом місяця. Термін відповіді на агреман є своєрідним показником відносин між державами, тому затягування відповіді на агреман завжди справляє негативне враження. Відмова в наданні агремана приводить до погіршення двосторонніх відносин. Посольство у цьому випадку буде очолюватися тимчасово повіреним у справах. Факт запиту агремана розголошувати не прийнято.

Після отримання агремана дипломатичний представник вважається персоною грата та проводиться призначення глави дипломатичного представництва державним актом акредитуючої держави, про що повідомляється в ЗМІ. Зазвичай одночасно відповідним актом його попередник звільняється від обов’язків.

Офіційна діяльність глави дипломатичного представництва пов’язана з врученням ним вірчих грамот. Надзвичайний і Повноважний Посол вважається таким, що приступив до виконання своїх обов’язків, залежно від практики, прийнятої в державі акредитації, яка згідно з Віденською конвенцією 1961 повинна застосовуватися однаково або з моменту вручення послом своїх вірчих грамот главі держави, або з моменту повідомлення про своє прибуття й представлення завірених копій вірчих грамот міністерству закордонних справ країни перебування чи іншому міністерству, відносно якого існує домовленість.

Напередодні прибуття глави дипломатичного представництва тимчасовий повірений у справах інформує міністерство закордонних справ про час прибуття глави представництва. Тимчасовий повірений у справах повинен також зустрінутися з дуаєном дипломатичного корпусу й повідомити йому про прибуття нового глави представництва. Дата й час прибуття посла визначає черговість вручення ним вірчих грамот.

Новий глава представництва вважається інкогніто до тих пір, доки він не вручить вірчі грамоти. Однак влада країни перебування приділяє йому й особам, що його супроводжують, певні знаки уваги: допомогу з боку митної і прикордонної служб, зустріч прибулих працівником протокольної служби.

Українською практикою встановлено, що протягом двох днів після прибуття нового голови представництва посольство надсилає ноту до Департаменту державного протоколу МЗС України, у якій повідомляє про прибуття посла і його бажання нанести візит міністрові закордонних справ України. Посол запрошується до Департаменту державного протоколу МЗС для одержання необхідної інформації щодо вручення вірчих грамот. Під час зустрічі посла знайомлять з особливостями Державного протоколу України, інформують про склад дипломатичного корпусу, вручають довідкові матеріали. Після цього відбувається візит до МЗС, посол вручає завірені копії своїх вірчих грамот і копії відкличних грамот свого попередника та домовляється про візит главі держави для вручення вірчих грамот. Інші посадові особи України не можуть проводити офіційні зустрічі з новопризначеним послом іноземної держави до моменту вручення ним вірчих грамот.

Церемонія вручення вірчих грамот – подія значної політичної ваги, тому церемоніал вручення вірчих грамот в усіх країнах детально розробляється й неухильно дотримується. Після церемонії вручення вірчих грамот посол влаштовую в посольстві прийом. Одразу після вручення вірчих грамот посол надсилає усім главам дипломатичних представництв, акредитованих у даній країні, особисті ноти, у яких повідомляється про вручення вірчих грамот. Після отримання нот у відповідь, посол наносить візити ввічливості офіційним особам, політичним й громадським діячам і своїм колегам.