72. Протокольні вимоги до учасників офіційних процесій і церемоній

+доречний одяг

Правильно спілкуватися. В міжнародній протокольній практиці місця учасників різного роду церемоній і процесій строго регламентовані. Якщо в ході церемонії передбачається, що офіційні особи повинні пройти якусь відстань до певного місця, то цей шлях повинен залишатися вільним. При горизонтальному розміщенні (присутні стоять в ряд по прямій лінії, сидять або йдуть) самим почесним місцем вважається або крайнє праве, або центральне, дивлячись за обставинами. У цьому випадку, якщо кількість осіб, що знаходяться в першому ряді процесії, непарна, найпочеснішим є місце в центрі. Пріоритет у даному випадку такий: 4-2-1-3-5 (якщо в ряду п'ять чоловік), 2-1-3 (якщо в ряду троє). Якщо ж двоє, то саме почесне місце — справа: 2-1, якщо четверо — 4-2-1-3.

В міжнародній протокольній практиці вживається і такий порядок: сама почесна особа очолює процесію, а інші слідують за нею в півтора-двох кроках.

Коли процесія прямує до трибуни, порядок проходження повинен бути таким, щоб після закінчення руху учасники процесії могли без перегрупування стати на трибуні на відведених їм місцях.

Підіймаючись по сходах або входячи в кімнату, особа, що володіє правом старшинства, рухається на крок попереду того, хто знаходиться зліва від нього.

Якщо в церемонії, що відбувається просто неба, бере участь високопоставлена особа, то запрошені повинні знати свої місця заздалегідь, до її прибуття. Дружини запрошених звично займають місця поряд з чоловіком. В деяких країнах, відповідно до місцевих традицій, жінки розміщуються на окремій трибуні, що знаходиться недалеко.

73. Протокольні візити, або візити ввічливості

Після вручення вірчих грамот посол наносить візити офіційним осо­бам, політичним і громадським діячам країни перебування, а також своїм колегам - главам дипломатичних представництв, з якими його країна підтримує дипломатичні зносини, починаючи з дуаєна. Оскільки такі візи­ти не передбачають обговорення або вирішення будь-яких важливих питань, проблем, а наносяться з метою особистого знайомства, вислов­лення уваги особі, їх вважають протокольними, або візитами ввічливості.

Черговість здійснення візитів визначається відповідно до місцевого протоколу. В Україні обов'язковими є візити керівництву МЗС, директо­ру дипломатичного департаменту, який курирує країну посла. УДП на­дає допомогу в організації візитів керівництву країни. Порядок протоко­льних візитів, які наносяться дипломатичним представникам, визнача­ється їхнім старшинством за дипломатичним списком. Як правило, від­відавши кількох послів за списком, дипломатичні представники відві­дують послів країн регіону акредитуючої держави. Протокольний візит передбачає нанесення візиту у відповідь.

Щодо візитів колегам по дипломатичному корпусу, то існує протоколь­не правило: посол першим наносить візити лише послам. Після отримання особистої ноти про вручення вірчих грамот певним послом та після напра­влення ноти у відповідь візити до нього здійснюють посланники й повірені у справах, тимчасові повірені у справах як старшому в протокольній ієрар­хії. Посол наносить їм візити у відповідь. Візити наносяться одночасно і главам дипломатичних представництв, і діячам країни перебування. Вра­ховуючи незначну тривалість протокольних візитів (15-25 хвилин), вони можуть наноситися протягом одного дня двом-трьом особам. Протокольні візити передбачають проведення візитів у відповідь. У минулому візити у відповідь наносилися протягом 24 годин після отриманого візиту. У наш час фахівці з дипломатичного протоколу радять складати візити у відповідь протягом 8-12 днів

У деяких краї­нах з метою спрощення встановлення контактів з дипломатами новий ди­пломатичний представник організовує дипломатичний прийом, потім на­носить візити у відповідь особам рівного й вищого рангу, іншим направляє візитну картку й картку дружини відповідно до списку присутніх на прийо­мі. Офіційні особи країни перебування замість візиту у відповідь беруть участь у прийомах, які влаштовує посол.

Дипломати наносять візити своїм іноземним колегам: радник - радникам, торговий аташе - торговим аташе тощо. Дружина дипломатичного представника наносить візити дружинам осіб, яким наніс візити її чоловік. Серед них відповідно до місцевої прото­кольної практики можуть бути дружини глави держави та уряду, міністра закордонних справ, дружини послів, а також жінки, які займають провідне положення в країні перебування. Загальне правило цих візитів - з їх про­веденням не поспішати. Передбачається, що дружинам потрібен деякий час на облаштування побуту родини. Дружина голови дипломатичного представництва може складати візити самостійно, з чоловіком або з дру­жиною дуаєна, яку вона просить її супроводжувати. Якщо посол не встиг нанести візит ввічливості дипломатичному пред­ставникові, який організовує дипломатичний прийом, то для того, щоб взя-ньому участь, він повинен або зробити візит не за протокольним ста­ршинством, або повідомити господаря, щоб той розглядав його участь у прийомі як візит. У такому випадку візит у відповідь не потрібен.

Через деякий час посол сам починає отримувати ноти від диплома­тичних представників про вручення ними вірчих грамот главі держави. Згідно з протоколом відповідь на такі ноти, нанесення візитів у відповідь, обов'язкові.