- •Базові принципи дп
- •Вк про дип зносини, як джерело норм сучасного дп
- •Вк про консульські зносини 1963 р., як джерело норм суч дп
- •Вк про представництво держав у їх відносинах з мо універсального характеру
- •Врахування національних особливостей спілкування в дип. Етикеті
- •Держ символіка України та протокольні норми її використання
- •Держ візит, його протокольні характеристики
- •Держ символи Президента України
- •Джерела правил і норм дп
- •Дипломатичний корпус. Дипломатичний список.
- •Дп, його роль та значення у мв
- •12. Дипломатичні візити, їх місце в дипломатичній практиці
- •13. Ділові візити дипломатів, протокольні особливості їхнього проведення
- •14. Дуаєн дипломатичного корпусу
- •15. Етикет виголошення тостів
- •16. Етикет відвідування театру, академічних концертів, опери
- •17. Етикет дарування квітів
- •18. Етикет дарування та отримання подарунків
- •19. Етикет державного гімну, герба
- •20. Етикет державного прапора
- •21. Етикет дипломатичної бесіди
- •22. Етикет ділових зустрічей
- •23. Етикет звернень при офіційних і дипломатичних контактах.
- •24. Етикет поведінки господаря та господині під час дипломатичних прийомів.
- •25. Етикет публічних виступів.
- •26. Етикет службових відносин
- •27. Етикет телефонного спілкування.
- •28. Закон база у щодо імун та прив дип предст, конс уст інозем держ, предст міжнар орг у пер перебув в у
- •29. Зовнішній вигляд дипломата, ділової людини (жінки).
- •30. Зовнішній вигляд дипломата, офіційної особи (чоловіка).
- •31. Індивідуальне старшинство під час дипломатичних прийомів.
- •32. Історія дипломатичного етикету
- •33. Історія дипломатичного протоколу
- •34. Категорії історичності й універсальності в дипломатичному протоколі
- •35. Класифікація і протокольні характеристики особистих візитів дипломатів
- •36. Конвенція про спеціальні місії га оон 1969 р. Як джерело норм сучасного дипломатичного протоколу
- •37. Кортежі в протокольній практиці, правила розсадки в транспортних засобах
- •38. Місце і значення візитів на найвищому та високому рівнях у міжнародних відносинах. Класифікація візитів
- •39. Монархічні титули. Правила дворянського титулування
- •40. Національні традиції та особливості українського етикету
- •41. Невербальний комунікативний етикет, його складові
- •42. Неофіційні візити та візити проїздом, протокольні характеристики
- •43. Одяг на протокольних заходах
- •44. Організаційно-протокольне забезпечення візиту іноземної делегації
- •45. Організаційно-протокольні функції головуючого на міжн. Конференції
- •46. Організаційно-протокольні фунції секретаріату конференції міжнародної конференції.
- •47. Основні правила поведінки за столом під час дипломатичних прийомів.
- •48. Особисті бесіди дипломатів, класифікація і особливості підготовки.
- •49. Особисті бесіди дипломатів, підготовка
- •50. Особливості організації протокольних служб у різних державах
- •51. Офіційні візити на високому і найвищому рівнях, їхні протокольні характеристики.
- •52. Офіційні і протокольні форми рекомендування, представлення
- •53. Пам´ятні подарунки і сувеніри під час візитів делегацій, високих державних діячів
- •54. Положення “Про Державний Протокол і Церемоніал України” 22 серпня 2002
- •55. Поняття “дипломатичний церемоніал”, відмінності між протоколом і церемоніалом
- •56. Поняття «етикет». Різновиди. Спільне і відмінне дипломатичного, світського й ділового етикету.
- •57. Порядок державного нагородження іноземних громадян, міжнародних посадових осіб
- •58. Здійснення контактів членів іноземних дип предст з урядовими установами країни перебування
- •59. Порядок старшинства в консульському корпусі
- •60. Правила поведінки гостей на дипломатичних прийомах
- •61. Правила привітань за нормами дип етикету.
- •62. Правила розсадки на дипломатичних прийомах
- •63. Принципи визначення порядку старшинства в міжнародних організаціях
- •64. Принципи визначення порядку старшинства в дипломатичному корпусі
- •65. Принципи та можливі схеми розміщення делегацій, делегатів під час міжнародних конференцій
- •66. Програма перебування в країні високої офіційної особи, основні правила та особливості її складання
- •67. Протокол міжнародних конференцій та нарад.
- •68. Протокол прапора оон.
- •69. Протокольна демонстрація як засіб реалізації зовнішньої політики держави.
- •70. Протокольне реагування на святкові та урочисті події в іноземній державі
- •71.Протокольні аспекти підготовки і проведення переговорів.
- •72. Протокольні вимоги до учасників офіційних процесій і церемоній
- •73. Протокольні візити, або візити ввічливості
- •74. Протокольні і церемоніальні питання організації візитів іноземних державних діячів.
- •75. Протокольні норми використання іноземного державного прапора
- •76. Протокольні особливості проведення вечірніх прийомів без розсадки.
- •77. Протокольні особливості проведення вечірніх прийомів з розсадкою.
- •78. Протокольні особливості проведення денних дипломатичних прийомів.
- •79. Протокольні особливості проведення жіночих дипломатичних прийомів.
- •80. Протокольні особливості процедури акредитації нового посла в країні перебування
- •81. Протокольні особливості акредитації нового постійного представника при міжнародній організації.
- •82.Протокольні функції дипломатичного представництва.
- •83.Реагування у випадках траурних подій в інших державах.
- •84. Робочі візити на високому та найвищому рівні, їхні протокольні характеристики.
- •85. Роль дипломатичних прийомів у дипломатичній практиці. Класифікація дипломатичних прийомів.
- •86. Роль дипломатичного протоколу як політичного інструменту дипломатії.
- •87. Складові підготовки дипломатичного прийому
- •88. Програма державного візиту президента Франції Ніколя Саркозі (м. Київ, 5 липня 2010 року)
- •89. Програма Офіційного візиту прем’єр-міністра вб Девіда Кемерона
- •90. Програма Офіційного візиту Міністра закордонних справ Ірландії д. Ахерна
- •91.Список запрошених на дипломатичний прийом. Особливості запрошення на прийом високого гостя.
- •92.Становлення дипломатичного протоколу та церемоніалу України.
- •93. Старшинство між дипломатичними представниками і владою країни перебування.
- •94. Структура та функції Департаменту Державного протоколу мзс України.
- •95.Схеми розсадок осіб під час дипломатичних прийомів.
- •96. Формування міжнародно-правової бази дипломатичного протоколу.
- •97. Функції протокольних служб міжнародних організацій.
- •98. Церемоніали в протокольній практиці України.
- •99. Церемонія вручення вірчих і відкличних грамот.
64. Принципи визначення порядку старшинства в дипломатичному корпусі
пов'язане правило почесного місця: особи з вищим старшинством під час різних заходів, церемоній мають право на більш почесне місце. У даному випадку питання особистого престижу співвідносяться із престижем держави.
Старшинство між главами дипломатичних представництв. Згідно із Від к (ст. 14) глави представництв розділяються на три класи:• клас послів і нунціїв, акредитованих при главах держав, та інших глав представництв еквівалентного рангу;• клас посланників та інтернунціїв, акредитованих при главах держав;• клас повірених у справах, акредитованих при міністерствах закордонних справ.
Приналежність глав дипломатичних представництв до того чи іншого класу визначає відмінності лише в питаннях протокольного старшинства й етикету. Це положення відповідає принципу рівності держав, і той або інший клас дипломатичного представника може служити лише показником ступеню розвитку відносин між державами.
На кінець XX ст. класи посланників і повірених у справах поступово майже вийшли із застосування.В середині кожного класу глав дипломатичних представництв старшинство визначається залежно від місцевої практики. Ураховується або дата вручення вірчих грамот главі держави, або дата, коли дипломатичний представник повідомив міністерству закордонних справ про своє прибуття, або передав міністру або міністерству закордонних справ копії вірчих грамот (ст. 13, 16 Віденської конвенції 1961 р.).Якщо глави двох представництв одного класу вручають свої вірчі грамоти одного й того ж дня, відповідно до звичаю їх приймають і визначають їхнє старшинство згідно з датою видачі агреману або у алфавітному порядку (французький алфавіт) назв країн, які вони представляють. Якої би практики визначення старшинства не дотримувалась країна, вона повинна застосовуватися узгоджено і не повинна змінюватися без попереднього оповіщення. Дружини глав дипломатичних представництв мають право на ті ж почесті, старшинство й привілеї, що і їхні чоловіки.
Дипломатичне старшинство тимчасових повірених у справах визначається класом дипломатичного представника, якого вони заміщають, і датою повідомлення про їхній вступ на посаду.
На заходах, де присутні глави дипломатичних представництв, посланники та інтернунції знаходяться за послами й нунціями, після них розміщуються повірені в справах, за якими слідують тимчасові повірені в справах, при цьому враховується дата прийняття їхніх повноважень. Якщо присутні інші члени дипломатичного представництва, тимчасові повірені в справах займають місце відповідно до старшинства, яке визнається за главою представництва.
У питанні старшинства між дипломатичними представниками й владою країни перебування у міжнародній практиці в основному дотримуються правила, згідно з яким іноземні посли як представники глав своїх країн на протокольних заходах знаходяться безпосередньо за главою держави перебування. За традицією міжнародної ввічливості іноземні посли добровільно поступаються місцем прем'єр-міністру, членам Кабміну й главам законодавчих зборів.
Дипломатичне старшинство членів дипломатичного персоналу (індивідуальне) окремого дипломатичного представництва визначається національним законодавством і традиціями акредитуючої держави. В Україні згідно із Законом України "Про дипломатичні ранги України" від 28 листопада 2002 р. встановлені такі дипломатичні ранги:• Надзвичайний і Повноважний Посол;• Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу;• Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу;• радник першого класу;• радник другого класу;• перший секретар першого класу;• перший секретар другого класу;• другий секретар першого класу;• другий секретар другого класу;• третій секретар;• аташе.
Місце по старшинству військових і спеціальних аташе визначається кожним представництвом індивідуально. Як правило, вони випереджають за старшинством першого секретаря. Згідно з прийнятим звичаєм у питанні старшинства перевага надається військовому аташе (армія, флот, авіація). Про старшинство дипломатичного персоналу глава представництва інформує відомство закордонних справ країни перебування. Дипломати, які мають однакові ранги, розміщуються у списках, як правило, відповідно до часу їх прибуття в посольство для виконання своїх обов'язків.
Індивідуальне старшинство під час дипломатичних прийомів враховує класи і ранги дипломатів, а також час їх прибуття в посольство для виконання своїх обов'язків. Якщо відносне старшинство дипломатів однакове, то береться до уваги вік. Індивідуальне старшинство дипломатів визначається наступним чином:• дуаєн;• посли, верховні комісари, апостольський нунцій;• посланники, інтернунції;• повірені у справах;• тимчасові повірені у справах;• радники-посланники;• радники;• перші секретарі;• другі секретарі;• треті секретарі;• аташе.
Старшинство під час дипломатичних прийомів у деяких країнах (Франція, Німеччина) визначається згідно з правилом старшинства в місцевому й іноземному домах. Відповідно до цього правила під час прийомів, які влаштовуються урядовцями країни перебування, більш почесні місця обіймають іноземні дипломати. Навпаки, під час прийомів, які влаштовуються іноземними дипломатами, більш почесні місця надаються представникам країни перебування.
