59. Порядок старшинства в консульському корпусі

визначає Віда 1963 р. (ст. 16, 21). У консульських округах таким чином:•     відповідно до класу консульських установ за главами генеральних консульств слідують глави консульств, віце-консульств й консуль­ських агентств;•     у кожній категорії штатні консули мають вище старшинство, ніж почесні;•     у кожній з цих категорій старшинство визначається в хронологічно­ му порядку отримання екзекватур або тимчасових допусків до ви­конання консульських функцій.На зустрічах за участю всього консульського корпусу штатний персонал кожного консульства розміщується разом з його главою. У столицях інозем­ні консули не відносяться до дипломатичного корпусу.

У плані старшинства найвищий клас має генеральний консул. За загальним правилом у консульській практиці його призначають главою консульської установи в тих кон­сульських округах, що мають для акредитуючої держави особливе значення. Це може стосуватися територій, де ком­пактно проживають вихідці або навіть громадяни акреди­туючої держави, привабливості певного регіону з огляду на його економічний і торговельний потенціал, сприятливий інвестиційний режим тощо.

У рамках генерального консульства може бути лише один генеральний консул — глава представництва і декіль­ка консульських посадових осіб. Глава консульської уста­нови повідомляє Міністерство закордонних справ країни пе­ребування через дипломатичне представництво про поря­док старшинства між посадовими особами консульства. Консулів і віце-консулів призначають керівниками відпо­відних консульств або, як це часто буває у консульській практиці, консульськими посадовими особами, яким дору­чено у цьому статусі виконання консульських функцій. Консульських агентів досить рідко використовують у кон­сульській практиці держав. Найчастіше вони виконують свої функції під керівництвом глави консульського пред­ставництва, а не як окремі консули.

Почесний кон­сул Най­частіше їм присвоюється клас віце-консулів або консулів, рідше — генерального консула. Переважно почесний кон­сул виконує свої функції під керівництвом штатного консу­ла, консульський округ якого розташований найближче до нього.

60. Правила поведінки гостей на дипломатичних прийомах

Прихід на прийом і ухід з ньогоДипломат своєчасно прибуває на прийом і перебуває на ньому не довше, ніж потребують правила пристойності. Запізнення більше ніж на 10 хвилин на прийом з розсадкою, сер­йозним порушенням етикету.Правила дипломатичного протоколу передбачають, що запрошені на прийом співробітники дипломатичних представництв, міністерства зако­рдонних справ приходять перед прибуттям своїх керівників і йдуть з при­йому після них. Затримуватися на прийомах не рекомендується, оскільки це обтяжливо для господарів. Вітатися чи прощатися за руку треба тільки з господа­рем та господинею, а всім іншим можна лише вклонитися.

Особливості проведення прийомів з розсадною гостей Пунктуальність особливо важлива при проведенні прийомів з розсадкою, на які гості з'їжджаються протягом 10 хвилин. Якщо ж обставини примусили гостя трохи затриматись і він приїздить, коли прийом уже по­чався, йому слід підійти до господині та господаря, викласти без деталей причину свого спізнення, привітати їх, вклонитися присутнім і зайняти відведене йому місце.

При проведенні прийомів з розсадкою гості зазвичай збираються в аванзалі, де їм може бути запропонований аперитив. Гості за аперитивом вітаються, знайомляться, знаходять у схемі свої місця за банкетним столом, палять, якщо в аванзалі стоять попільнички. Поява господаря з почесним гостем у залі означає офіційний початок прийому.

Коли гості зібрались і господині повідомили, що обід готовий, вона запрошує гостей до їдальні. На урочистому прийомі з запрошенням дру­жин/чоловіків господар пропонує руку першій дамі і першим проходить до зали. Почесний гість пропонує руку господині, і вони входять останні­ми. Чоловіки повинні провести дам, які будуть сидіти справа від них, на їхні місця. При цьому вони завжди повинні їм пропонувати праву руку. Гості займають місця після того, як сідає господиня. На неофіційному прийомі господиня супроводжує жінок у столову, а господар - чоловіків. Після того, як гості сіли за стіл, їх не можна представляти один одному.

Знак до початку трапези подає господиня. Після того, як вона впев­ниться, що всім гостям вже подано перше блюдо й налите вино, госпо­диня, звертаючись до почесного гостя, бажає йому смачного. Гості слі­дують її прикладу.

Чоловіки повинні в однаковій мірі протягом усієї трапези вести розмо­ву з жінками, які сидять з обох сторін від них. Дама, яка сидить поряд із чоловіком, і особливо з правого боку, має право на увагу незалежно від того, представлений він їй, чи ні. 

У кінці трапези, коли всі гості завершили прийом їжі, господиня обмінюється поглядами з дружиною головного гостя, і коли та дає їй зро­зуміти, що час вставати з-за столу, господиня встає зі свого місця, тим самим подаючи сигнал про закінчення трапези всім гостям. Під час трапе­зи палити небажано, так як це може викликати незадоволення інших гос­тей. Відсутність попільниць є натяком на те, що в будинку не палять.

Особливості проведення прийомів без розсадки Прийом типу "а-ля фуршет" проходить стоячи. На фуршеті гість, привітавшись з господарями й знайомими, підхо­дить до столу, бере паперову серветку, тарілку й виделку, йде до того краю столу, де розміщена закуска, і приборами, які знаходяться в блю­дах із закускою, наповнює свою тарілку. їжі потрібно накладати не дуже багато, щоб на тарілці лишалось місце для чарки, та щоб тарілка не ви­глядала неохайно. Приправу треба класти справа на тарілку, відходи й кісточки від маслин, риби, м'яса за допомогою виделки слід обережно класти у верхню ліву частину тарілки. Не треба їсти біля столу, щоб інші могли підійти до нього. Варто також почекати, доки їжу візьме жінка або особа, старша за рангом або за віком.

Їсти треба не поспішаючи. Зустрівши когось із знайомих, можна виго­лосити кулуарний тост, що прийнято, наприклад, в Україні та Росії. Якщо вино випите, чарку можна поставити на свою тарілку, яка залишається у лівій руці, правою беруть виделку й приступають до їжі. Йдучи по залу назустріч приятелю або колезі, потрібно взяти чарку в праву руку, у лівій лишається тарілка з виделкою та їжею. Наближаючись до знайомого, чарку ставлять знову на тарілку, щоб звільнити для вітання праву руку. Ходити по залу з чаркою, яка стоїть на тарілці, не можна.

Якщо на фуршеті подають гарячі блюда, то тарілку із залишками їжі, чаркою і виделкою гість ставить у спеціальне місце, де складається увесь брудний посуд (на піднос, стіл або спеціальний візок, який виво­зить офіціант). Поставивши використаний посуд, кожний бере чисту та­рілку, виделку й ніж, а потім підходить до поданої гарячої страви й напо­внює свою тарілку приборами, які тут знаходяться. Великий шматок (на­приклад, біфштекс) можна одразу розрізати на дрібні шматки. Викорис­таний ніж кладуть до брудного посуду у визначеному місці. Далі з таріл­кою в лівій руці гість підходить до столу, наливає собі в чисту чарку вже інший напій (до м'яса - червоне вино або більш міцний напій, до риби -біле). Знову ставить чарку на тарілку, звільняючи таким чином праву ру­ку. Правою рукою він бере виделку, їсть, п'є напої.