48. Особисті бесіди дипломатів, класифікація і особливості підготовки.

"дипломатична бесіда" охоплює різні за рівнем, змістом, фо­рмою проведення контакти. декілька класифікацій дипбе­сід. Віденська дипломатична конференція, проведена під егідою ООН, умовно виділила:•     бесіди за офіційним дорученням керівництва й МЗС своєї країни;•     бесіди за офіційним запрошенням керівництва й МЗС країни пере­бування;•   бесіди з представниками країни перебування за ініціативою самого дипломата або на їх пропозицію; кулуарні бесіди: на офіційних прийомах, офіційних заходах тощо;•   "випадкові" бесіди.

Найбільш важкою і відповідальною в дипломатичних колах вважається бесіда, яка проводиться за офіційним запрошенням керівництва МЗС кра­їни перебування. Загальноприйнятого правила - повідомляти заздалегідь чи ні про тему офіційної бесіди, з якої запрошують дипломатичного пред­ставника, або він запрошує його прийняти, - не існує. Якщо під час такої бесіди на поставлене питання в дипломатичного представника немає чіт­кої і ясної інструкції від керівництва, він має право, заслухавши заяву сво­го співрозмовника й поставивши йому запитання, давати відповідь не од­разу, а зробити застереження, що він потребує деяких роз'яснень з даної проблеми від свого уряду й негайно доповість йому про все почуте.

Дипломатична бесіда - вершина практичної діяльності дипломата. Саме в бесіді виявляються його ерудиція, політичні й професійні знання і підготовленість, широка освіта. У більшості випадків дипломатична бесі­да здійснюється без досьє - без негайного залучення довідкового мате­ріалу. Дипломати повинні бути добре поінформованими, мати широке коло знань, бути цікавими співрозмовниками. Дипломат повинен добре знати власну країну, бути в курсі всіх останніх подій. Наприклад, посли США один раз на два-три місяці відвідують свою країну саме з цією ме­тою. Дипломат повинен добре знати країну перебування, її історію, полі­тику, економіку, уміти пристосовуватись до традицій і звичаїв країни пе­ребування, не виявляти до них зневаги.

Якості дипломата, необхідні для успішного проведення дипломатич­ної бесіди - ввічливість, уважне ставлення до людей, стриманість і неза-розумілість, уміння зав'язати і підтримати розмову, бути приємним спів­розмовником. Необхідно бути дуже уважним до співрозмовника, прояв­ляти максимальну чемність, при необхідності переводити розмову на нейтральні теми. Важливо під час проведення візиту, бесіди враховувати менталітет, національні особливості протоколу, етикету. В історії було багато випадків, коли незнання елементарних норм протоколу й етикету, правил спілкування не сприяли розвитку добросусідських відносин, на­віть ускладнювали їх.

49. Особисті бесіди дипломатів, підготовка

серйозно готуватися до неї, досконально вивчивши питання. український дипломат П.Сардачук пропонує таку схему підготовки., визначивши тему, уважно, у деталях вивчити всі обставини, документи, пов'язані з нею, щоб досягти чіткого власного бачення. підготувати вагому аргументацію для захисту своїх ду­мок.заздалегідь опрацювати тактику ведення бесіди. о співрозмовник, не зацікавлений в поглибленому розгляді питання, може уникати розмови.

важливо розраховувати час, щоб мати його вдосталь для обго­ворення основного питання й забезпечення ділової частини бесіди. Не можна залишати найважливіші проблеми на кінець розмови: співрозмовник може терміново завершити бесіду. попереднє уявлення та необхідну інформацію про співрозмовника, знати основні моменти його біографії, пол погляди, обисті інтереси, уподобання. Ознайомлення з характеристикою співрозмовника (досьє може зберігатися в посольстві) з'ясувати, якими питаннями він цікавиться, у чому поінформований менше. Останнє дозволить по­жвавити розмову. М. Луньков, послом за суміс­ництвом на Мальті, у своїх мемуарах згадував про перший візит до пре­м'єр-міністра Мальти Мінтоффа.: "А де мішок із грошима?".

Говорячи про здібності, розум і чесноти дипломатів, Г.Нікольсон в один ряд із цими поняттями ставить їх "пристосовуваність", тобто здат­ність поставити себе на місце співрозмовника. У сучасній науці для цьо­го явища запроваджений термін "емпатія". Отже, дипломат під час бесі­ди повинен бути психологом, цікавитися настроєм співрозмовника, ана­лізувати стиль його мислення, намагатися зрозуміти його погляди.

Позитивною якістю дипломата є його вміння уважно вислуховувати співрозмовника. Д. Карнегі давав таку ділову пораду: "Будьте гарним слухачем. Нехай більшу частину часу говорить ваш співрозмовник." Ав­тори різних видань з теорії і практики дипломатії, дипломатичного прото­колу й етикету радять багато способів "розговорити" співрозмовника. навіть при хорошому знанні іноземної мови іноді ко­рисно вести бесіду з допомогою перекладача.. У деяких країнах, наприклад США, молодим дипломатам радять уникати демонстрації доброго знання іноземних мов.