45. Організаційно-протокольні функції головуючого на міжн. Конференції

На першому засіданні (відкритті конф) головує пред­ставник приймаючої країни (тимчасовий голова). Подальше головування на засадах щоденної ротації представників (глав делегацій) країн-учасниць. Країна, з якої починається головування на, визначається за допомогою жеребкування. Далі принципу алфавіту. Функції головуючого чітко окреслюються в правилах процедури. їх за­твердження - одне з перших питань, які виносить головуючий на розгляд учасників конференції.функцій головуючого належить:  відкриття й закриття конференції, оголошення перерви в її роботі;   оголошення порядку денного;   запрошення виступаючих на трибуну;    контроль за дотриманням виступаючими регламенту, передбаче­ного процедурою;   постановка на обговорення й голосування питань, які виникають під час дискусій;•    оголошення результатів голосування;  інформування конференції з усіх питань, які стосуються її роботи.Головуючий не має права одноосібно припиняти дебати - це преро­гатива учасників конференції, які повинні проголосувати за відповідне рішення. Якщо хто-небудь вносить пропозиції, у яких висловлюється щодо роботи головуючого, цю пропозицію ставить на голосування вже не головуючий, а його заступник.

46. Організаційно-протокольні фунції секретаріату конференції міжнародної конференції.

Для організаційного забезпечення конференції її ініціаторами ство­рюється секретаріат (оргкомітет). Його роль полягає в розсилці запро­шень, розробці проектів документів, бронюванні готелів, замовленні транспорту, підготовці конференц-залів тощо. Під час роботи конферен­ції секретаріат відповідає за низку адміністративних питань: організа­цію зустрічі учасників конференції, підтримання зв'язку з місцевою вла­дою, забезпечення делегатів перекладачами та аудіо – й відеозасоба-ми, ведення протоколів засідань згідно із правилами процедури, тира­жування проектів документів, опублікування матеріалів конференції після її завершення тощо.

Обов'язковий елемент конференції- наявність правил процедури, які визначають діяльність її учасників і до яких головуючий апелює у випад­ку сумнівів або незгоди. Правила процедури можуть бути поширеними завчасно у вигляді проекту разом із повідомленням про час і місце про­ведення міжнародного форуму, його порядком денним.+ ств спец комісія,що відповідає за підтвердження повноважень членів.

47. Основні правила поведінки за столом під час дипломатичних прийомів.

дин з важливих елементів дип етикету. Під час їжі треба триматися по можливості прямо, невимушено, не нахиляючись над тарілкою. Не можна сидіти занадто близько до столу чи занадто далеко від нього. Лікті не можна розставляти, ставити на стіл. Поряд зі столовими приборами кладуть меню. Якщо прийом дається на честь іноземного гостя, то перед кожним учасником можуть лежати переклади текстів вітального тосту господаря і тосту у відповідь головно­го гостя. На прийомах на стіл можуть також ставити маленькі чар­ки для міцних алкогольних напоїв. Сосуди для напоїв прийнято роз­міщувати у два ряди, але не більше, ніж по три предмети в кожному.

Серветку беруть лише тоді, коли господиня візьме свою. ЇЇ слід роз­горнути та покласти на коліна. Нею користуються, щоб витерти губи перед і після вживання напоїв. Якщо в людини виникає необхідність тимчасово вийти з-за столу, серветку залишають на стільці. Після завершення їжі серветку слід покласти на стіл не складаючи.

користуватися столовими приборами з крайніх. прибори, праворуч від тарілки, тримають під час їжі правою рукою, зліва - лівою. Для десертних приборів орієнтиром служать їхні ручки. Прибори, які лежать ручкою вправо, бе­руть правою рукою, розміщені ручкою вліво - лівою. Коли треба взяти хліб, келих або чарку, виделку й ніж кладуть на тарілку "будиночком" або "хрест-навхрест": ніж - лезом ліворуч, згори - виделку випуклою части­ною догори. Коли прийом їжі завершений, треба покласти прибори па­ралельно: виделку зубцями догори, ніж - лезом до неї. Столову ложку залишають у таріл­ці. Не можна спрямовувати прибор на співроз­мовника.

На офіційних прийомах типу "сніданок", "обід", "вечеря" усі блюда по­дають офіціанти. коли запропоноване блюдо не підходить гостю, його треба або не їсти зовсім, або з'їсти лише ту його частину, яку можна. Через деякий час за допомогою столових приборів треба дати відповідний знак офіціанту.

Будь-яке гаряче блюдо, крім рідкого, їдять за допомогою виделки й ножа. Ніж не подають до омлетів, сирників, пельменів, вареників, макаронів. Для риби існує спеціальний ніж.

Хліб беруть не виделкою, а рукою. Брати рукою зі спільного блюда можна також фрукти (ненарізані), печиво, пиріжки, грудковий цукор. Не слід відкушувати від цілого шматка хліба, його потрібно відламувати лі­вою рукою маленькими шматочками. Так же слід чинити, якщо намазу­ють хліб маслом, паштетом, кладуть на нього ікру, тобто.

не можна підносити ніж до рота. виделку стільки, скільки на ній може вільно поміститися. Якщо падає виделка або ніж, треба попросити інший.

Не повертайтеся спиною до іншого, якщо маєте намір поговорити з сусі­дом. Не розмовляйте з іншим через сусіда. Не робіть ніяких зауважень що­до страв, які подаються. Не критикуйте. Не кори­стуйтеся за столом зубочисткою. Не залишайте чайну ложку в склянці чи чаш­ці.Прийоми почина­ються з аперитиву. це слабкий горі­лчаний напій, який викликає апетит. своєрідна частина прийому перед офіційним запрошенням до столу..

Як вина, так і міцні напої (ром, лікер, коньяк) п'ють повільно, малень­кими ковтками, смакуючи. Келихи наповнюють вином наполовину, спеціальні коньячні чарки, зі звуженим верхом - на чверть, чарки з горілкою - не більше, ніж на три чверті, віскі наливають у спеціальні масивні стакани з товстим дном максимум на третину.