Тезисний варіант конспекту лекцій з дисципліни “Технології ф’ючерсної торгівлі”

Тема 1. Теоретичні основи ф’ючерсної торгівлі.

Уже декілька століть підряд епіцентром ринкової економіки є біржі. За багато років їх існування в США, Великобританії, Японії та інших країнах накопичений величезний досвід їх ефективного функціонування, вивчення якого є дуже корисним для нашої країни.

Навчальна дисципліна “Технології ф’ючерсної торгівлі” є важливою складовою частиною у системі підготовки фахівців для біржового товарного ринку країни в аграрних вищих навчальних закладах країни.

Предметом курсу є ф’ючерсний ринок.

Мета вивчення курсу – формування у студентів сучасного економічного мислення та системи спеціалізованих знань у сфері організації і функціонування ф’ючерсного товарного ринку.

Завдання курсу:

• формування у студентів знань з організації і технології ф’ючерсної торгівлі та функціонування різних видів ф'ючерсних ринків;

• набуття практичних навичок з: оформлення і виконання операцій на ф’ючерсному ринку; оволодіння практикою хеджування та спекулятивних операцій; Здійснення аналізу та прогнозування ф’ючерсного ринку; використання фінансових інструментів ф’ючерсного ринку та біржової інформації для організації високоефективного виробництва та збуту сільськогосподарської продукції.

Ф’ючерсна торгівля – це форма біржової торгівлі строковими інструментами (ф’ючерси, опціони), базовим активом яких може виступати товар, валюта, цінні папери, індекси та ін.

Цілі ф’ючерсної торгівлі слід розглядати з позиції біржі та ринкового господарства в цілому.

З позиції біржі ф’ючерсна торгівля – це результат природної еволюції розвитку біржової торгівлі в умовах ринкового господарства, тобто в процесі постійної конкурентної боротьби різноманітних типів ринкових посередницьких структур.

З погляду ринкового середовища основними цілями ф’ючерсного ринку є задоволення інтересів широкого загалу підприємців у страхуванні можливих змін цін на ринку реального товару, у прогнозуванні цін на основні сировинні і паливні товари, а в кінцевому рахунку в одержанні прибутків від біржової торгівлі.

Основними рисами ф’ючерсної торгівлі є:

• фіктивний характер угод, коли обмін товарами практично відсутній;

• строга регламентація основних параметрів ф’ючерсних контрактів;

• опосередкований зв’язок із ринком реальних товарів, безпосередньо через механізм біржового страхування (хеджування).;

• знеособленість угод і замінність контрагентів, так як угоди заключаються між контрагентом і розрахунково-кліринговою установою. При цьому сама біржа не виступає однією із сторін в контракті.

Основними функціями ф’ючерсної торгівлі є:

• забезпечення прозорого ціноутворення;

• страхування цінових ризиків;

• прогнозування цін і планування виробництва;

• перерозподіл фінансових потоків;

• доступність і відкритість інформації;

• стабілізація економіки на макроекономічному рівні.

Тема 2. Регулювання ф’ючерсного ринку.

З метою підвищення ліквідності ф’ючерсного ринку, що досягається збільшенням кількості учасників, виникає необхідність у впровадженні ефективної системи регулювання даного ринку, що забезпечить захист інтересів усіх учасників. Основною задачею регулювання біржової діяльності є недопущення маніпулювання цінами, рівний захист усіх учасників.

Регулювання ф’ючерсного ринку – це сукупність конкретних норм і заходів по визначенню роботи бірж, укладанню біржових угод на основі встановлених правил і вимог. Метою регулювання ф’ючерсної торгівлі є забезпечення збалансованості і ефективності функціонування даного ринку.

В світовій практиці враховуючи роль і місце держави у процесі регулювання ф’ючерсної торгівлі розрізняють дві моделі регулювання.

• регулювання ф’ючерсної торгівлі здійснюється переважно тільки державними органами (н-д. Франція);

• при збереженні за державою основних контролюючих функцій максимально можливий об’єм повноважень передається біржам (принцип саморегулювання. Н-д Великобританія).

Разом з тим, у більшості країн що розвиваються спостерігається поєднання державного і саморегулівного управління. Тому більшість авторів почали виділяти третій тип – змішаного регулювання. Відносини біржі і держави будувалися по-різному в різних країнах. У континентальній Європі біржі із самого початку знаходилися під контролем держави, що визначали всю їхню діяльність.

У США товарні біржі споконвічно формувалися як неприбуткові саморегульовані організації, кожна з який самостійно встановлювала правила торгівлі для своїх членів. На сьогоднішній день у США остаточно сформувалася багаторівнева модель регулювання товарних ф'ючерсних ринків, у якій держава грає дуже помітну роль, незважаючи на існування механізму ефективного саморегулювання на рівні бірж і НФА.

У Великобританії за останні два десятки років відбулися певні перебудови структури регуляторів фінансових і ф'ючерсних ринків. 20 травня 1997 р. Казначейство її Величності оголосило про реформу регулювання і про створення нового єдиного регулятора, що об'єднав нагляд над комерційними банками й інвестиційними компаніями - Рада по фінансових послугах, СФУ (The Financial Services Authority, FSA).

Біржова діяльність в нашій країні регулюється у відповідності до чинного законодавства і здійснюється при дії двох регуляторів, які органічно поєднані і взаємодоповнюються:

- регулювання біржової діяльності з боку держави;

- регулювання з боку учасників біржового ринку.

Досвід країн ринкової економіки свідчить про досить тісну взаємодію держави і ринкової системи взагалі та в регулюванні біржової діяльності зокрема. У процесі такої взаємодії на державу покладені обов’язки забезпечення ринку і біржової торгівлі законодавчою базою, що дає змогу відпрацювати і встановити єдині правила для всіх суб’єктів, які беруть участь в економічному процесі.

Основний законодавчий акт, що регулює біржову діяльність в нашій країні – це Закон “Про товарну біржу”, який був прийнятий 10.12.1991 року і визначив правові умови створення та діяльності товарних бірж на території країни. Він став основним документом, що регулює юридичну сторону створення товарної біржі.

Закон “Про товарну біржу” відіграв позитивну роль в становленні біржового ринку країни, проте на сьогоднішній день даний закон не відповідає вимогам біржового ринку і не забезпечує його подальший розвиток, який перш за все пов’язаний із впровадженням торгівлі товарними деривативами.

Передусім потребує законодавчого закріплення система державного управління біржовим товарним ринком, що полягає у створенні спеціального державного органу, який би забезпечував контроль за всіма учасниками даного ринку, здійснював ліцензування як бірж, так і учасників даного ринку.