- •Предмет соціологічної наукн
- •Структура і функції соціології
- •Розвиток соціологічних знань Стародавнього світу та епохи Середньовіччя
- •Розвиток соціологічних знань в епоху Відродження та в Новий час
- •Зв'язок соціології з іншими науками
- •О. Конт як засновник соціології
- •Еволюційний підхід до аналізу суспільства у г. Спенсера
- •Конфліктний підхід до аналізу суспільства у к. Маркса
- •Соціологічні теорії м. Вебера
- •Розвиток соціологічних знань в Україні від княжої доби до 19 ст.
- •Поняття людини та суспільства в соціології
- •Цивілізаційний підхід до типізації суспільства
- •Суспільний прогрес:критерії та тенденції
- •Соціальна дія та соціальна взаємодія
- •Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії
- •18.Соціальний конфлікт.Типи та функції соціальних конфліктів
- •19.Поняття та сутність соціальних змін.
- •20.Теоретичні підходи до пояснення соціальних змін
- •21.Поняття соціальних рухів та типологія соціальних рухів
- •22.Поняття соціальних процесів та їх види
- •23.Суть і функції соціальних інститутів
- •24.Види та характеристика соціальних інститутів.Типологія соціальних інститутів
- •25.Соціальні організації.Види соціальних організацій
- •26.Поняття соціальної структури суспільства
- •27. Соціальна спільність та соціальна група
- •28. Види соціальних спільностей
- •29. Соціально-класова структура суспільства
- •30. Етносоціальна структура суспільства
- •31. Понятгя соціальної стратифікації
- •32. Історичні системи стратифікації
- •33. Методологічні підходи до аналізу стратифікації
- •34. Теорія соціальної стратифікації п. Сорокіна
- •35. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •36. Поняття особи в соціології. Статус та соціальні ролі особистості
- •37. Соціологічна типологія особистості
- •38. Соціалізація особистості
- •39. Форми соціалізації особистості. Агенти соціалізації
- •40. Понятгя девіантної поведінки
- •41. Біологічні теорії пояснення причин девіації
- •42. Психологічні теорії пояснення причин девіації
- •43. Соціальні теорії пояснення причин девіації
- •44. Понятгя культури. Види культури
- •45. Основні елементи культури. Функції культури
- •46. Структура політики як соціального інституту. Функції політики
- •47. Способи функціонування політики
- •48. Соціологічне дослідження та його види
- •49. Методи збирання соціологічної інформації
- •50.Вибірковий метод в соціології
- •50. Вибірковий метод в соціології
- •51. Сутність соціальної девіації. Види.
- •52. Теорія культурного перенесення
- •53. Біологічний підхід
- •54. Психологічний підхід
- •55. Теорії контролю
- •56. Теорії аномії
- •57. Теорії ярликів
- •53. Сутність злочинності. Структура напруги: аномії як причина злочиююсті
- •59. Помста як вид девіації та неформальний соціальний іисппут
- •60. Злочинність у гендерному вимірі.
- •61. Соціологія права як специфічна галузь соціології
- •62. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції. Структура та причини конфлікту
- •63. Управління соціальними конфліктами
- •64. Девіантна поведінка: норми і санкції
- •65. Протиправні дії та новий лівий реалізм
- •66. Злочинність та зміни в методах покарання (Джонатан Ейтол)
- •67. Стереотип та стереотипізація як проекційний механізм формування поведінки
- •68. Авторитарна особистість як форма асоціальної поведінки (т. Адорно)
- •69. Етноцеитризм та групова замкненість
- •70. Виникнення існування расизму як соціального явища
- •71. Соціологічна концепція "суспільства ризику": еволюція, типології та ознаки ризиків
- •72. Структура ризиків елективний ризик та його формуванні
- •73. Характеристика соціальних основ девіаитиосп за Джоиом Масіонком
- •74. Види девівнтиоі поведінки (с. Фролов. Р. Мсргоном)
- •75. Соціальний контроль. Його види та функції
Суспільний прогрес:критерії та тенденції
Основні ознаки суспільного прогресу знайшли відображення у працях основоположників діалектико-матеріалістичної філософії. Вони вважають, що суспільний прогрес необхідно досліджувати в аспекті соціально-діяльнісної сутності людини. Сутність людини полягає в тому, що її життєдіяльність є основним процесом свідомої, цілеспрямованої, перетворюючої дії на навколишній світ і на саму людину, для забезпечення свого існування, функціонування і розвитку. Ця сутність проявляється в діалектиці потреб і діяльності, де потреби постають вихідним імпульсом життєдіяльності, а діяльність - способом задоволення, відтворення і народження потреб. Слід зазначити, що сутність людини не залишається незмінною. Тому процес становлення і розвитку людини доцільно розглядати як складний діалектичний процес. Таким чином, суспільний прогрес – це процес безперервного становлення і розвитку людської сутності, що постає як неухильне вдосконалення самої життєдіяльності, здібностей людей по забезпеченню необхідних умов свого існування.
Дослідження суспільного прогресу, його сутності і тенденцій, тісно пов'язане з проблемою його критеріїв. У літературі існують різні погляди на те, що є критерієм прогресивного, поступального розвитку суспільства. Складність даного питання полягає в тому, що суспільний прогрес є явищем складним і багатогранним. Крім того, він характеризується різними особливостями на різних ступенях людської історії. Важливо і те, що суспільний прогрес можна досліджувати як з точки зору самої сутності прогресу (до конкретно-історичних особливостей його здійснення на різних етапах історії і в різних країнах), так і з точки зору співвідношення між собою різних його ступенів (первіснообщинного, рабовласницького, феодального) в історичному розвитку суспільства. Розглядаючи питання про критерії суспільного прогресу дослідники приводять, як правило, відоме твердження, що стан продуктивних сил являє собою основний критерій всього суспільного розвитку. Оскільки задоволення життєвих потреб людини, в якому матеріальне виробництво знарядь праці набуває особливого значення, процес матеріального виробництва становить у життєдіяльності людини головну сферу її діяльності. Виникнення матеріального виробництва, зумовлює виникнення всієї системи суспільних відносин. Як уже зазначалося, сутність людини, маючи складну внутрішню структуру, знаходить своє реальне втілення в становленні і розвитку суспільства як цілісної системи. Варто нагадати, що суспільство в цьому разі розглядається водночас і як складна система, і як суб'єкт соціальної дії. З огляду на це, найбільш загальним критерієм суспільного прогресу, який охоплює всі аспекти сутності людини, є рівень людської свободи і творчості. Саме на рівні свободи і творчості відображається рівень розвитку продуктивних сил і характер суспільних відносин (насамперед виробничих). Вони визначають спосіб, ступінь і характер задоволення потреб людей, а також зміст і масштаби освоєння людьми навколишньої дійсності. Рівень свободи та творчості розкриває ступінь розвитку всіх сутнісних сил людини, ступінь панування її над зовнішніми силами і силами своєї власної природи. Зазначений рівень показує, в якій мірі людина здатна перетворюючи навколишній світ і саму себе, забезпечити життєдіяльність усього суспільства як цілісної системи і кожної людини зокрема. Такий підхід до виділення критеріїв суспільного прогресу є основою для їх визначення стосовно конкретно-історичних форм прояву цього прогресу в різних країнах. Людство завжди цікавили критерії суспільного прогресу. Були такі критерії: освіта, наука, мораль, краса, любов, роль видатних осіб, розвиток продуктивних сил, виробничих відносин. В історії соціології довший час вважалося, що критерієм суспільного прогресу є розвиток продуктивних сил. Це була хибна думка, тому, що продуктивні сили існують в єдності з виробничими відносинами. Тому, на сьогоднішній день, критерієм суспільного прогресу є кількісний і якісний розвиток продуктивних сил, в єдності з виробничими відносинами. Корені суспільного прогресу необхідно шукати в матеріальному житті суспільства. Розкриття сутності і основи критеріїв суспільного прогресу є недостатнім для розуміння історичного розвитку суспільства (причин і характерів цього розвитку). Тому, дуже важливим у дослідженні суспільного прогресу є питання про його джерела та історичні типи.
