75. Соціальний контроль. Його види та функції

Соціальний контроль - це засоби переконання, навіювання, приписів та заборон; система примусу (аж до застосування фізичного насилля); система способів виразу визнання, відзначення, нагород, завдяки яким поведінка підгруп та індивідів приводиться у відповідність прийнятим зразкам, цінностям.

Соціальний контроль - механізм самоорганізації (саморегуляції) і самозбереження суспільства шляхом установлення й підтримки нормативного порядку, усунення, нейтралізації або мінімізації девіантної поведінки.

Соціальні норми є обов' язковим елементом соціального контролю.

Соціальні норми - це приписи, вимоги, побажання та очікування відповідної суспільно ухваленої поведінки.

Норма - соціально схвалені інваріанти поведінки.

Норма - інтервал допустимих дій.

Норми бувають формальні та неформальні.

Соціальні норми поділяють на:

1) соціальні норми, що діють у малих (первинних) соціальних групах;

2) соціальні норми, що діють у великих (вторинних) соціальних групах чи у суспільстві загалом.

До соціальних норм, які діють у межах вторинних соціальних груп, належать:

1) закони;

2) етикет;

3) традиції;

4) звичаї.

Ян Щепанський розрізняв такі елементи соціального контролю: звичаї, звички та система санкцій^.

Звичка - установлений спосіб поведінки в певних ситуаціях, що не зустрічає негативної реакції групи. Звички виникають на основі навичок, традицій, їх або поважають, або терплять. Порушення звички не викликає зазвичай негативних санкцій (звичка рано вставати, робити гімнастику). Звичка менш жорстко регламентується соціальним середовищем.

Звичай - установлений спосіб поведінки, з яким група по-зв' язує певні моральні оцінки й недотримання якого викликає негативні санкції. (Звичай вимагає допомагати безпомічному, поводитися стосовно високо статусних осіб відповідно до етикету...).

Санкції - це покарання та заохочення, що сприяють дотриманню соціальних норм. Це розгалужена система винагород за виконання норм (тобто за конформізм), а також система покарань за відхилення від них.

Соціальний контроль можна поділити на зовнішній та внутрішній.

Зовнішній контроль досягається за допомогою соціальних інституцій чи груп, тих санкцій, які застосовують інші учасники взаємодії.

Пітер Бергер поділив зовнішній контроль на кілька систем, які впливають на нашу поведінку. За Бергером, ми перебуваємо у полі соціального контролю, що являє собою кілька концентричних кіл^.

Політико-юридична система	Державний апарат. Перед ним усі безсилі (стягнення податків, призив на військову службу, може відправити у в' язницю, навіть стратити).
Суспільна мораль, звичаї та звички	За моральністю індивіда стежать усі - поліція, батьки, родичі, друзі. Усі вони, кожен у межах своєї компетенції, застосовують інструменти соціального контролю. Аморальність індивіда карається звільненням з роботи, ексцентричність - утратою шансів знайти нове місце, невихованість - тим, що його не запросять у гості чи йому відмовлять у гостинності люди, що цінують гарні манери.
Професійна система	Професія і посада вирішують, що індивіду можна і що не можна у поза виробничій сфері: до яких добровільних об'єднань він може бути прийнятий, яким буде коло його знайомих, у якому районі він зможе дозволити собі купити будинок.

Неформальні вимоги	Суспільне середовище як самостійна система соціального контролю: поєднує далеких і близьких, незнайомих і знайомих людей, які висувають до людини свої вимоги, неписані закони, що охоплюють широке коло явищ (манеру вдягатися і говорити, естетичні смаки, політичні і релігійні переконання і навіть манера поведінки за столом).
Сім'я та приватне життя	Саме в цьому колі індивід встановлює найбільш важливі соціальні зв' язки. Несхвалення, втрата поваги чи презирство в колі близьких мають набагато більшу психологічну вагу, ніж такі санкції від чужих чи незнайомих людей. Внутрішню частину останнього кола, його ядро, складають інтимні стосунки чоловіка і дружини.

Внутрішнім контролем особистості є самоконтроль.

У тоталітарній системі цей різновид контролю розвинутий слабко і побудова демократичного суспільства видається мало можливою саме через відсутність самоконтролю, який мав би бути притаманний індивідам.

Функціоналісти розглядають соціальний контроль як невід' ємну вимогу, без якої не може існувати суспільство. Відмова дотримуватися суспільних стандартів поведінки покличе за собою

неправильне функціонування та розлад інституційних систем. Хаос - альтернатива суспільного порядку.

Конфліктологи стверджують, що соціальний контроль здійснюється в інтересах соціальних груп, які наділені владою за рахунок нехтування інтересами інших груп. Соціальний контроль - несправедливий: право на боці сильного.

Функції соціального контролю:

o охоронна;

o стабілізуюча.