
- •Предмет соціологічної наукн
- •Структура і функції соціології
- •Розвиток соціологічних знань Стародавнього світу та епохи Середньовіччя
- •Розвиток соціологічних знань в епоху Відродження та в Новий час
- •Зв'язок соціології з іншими науками
- •О. Конт як засновник соціології
- •Еволюційний підхід до аналізу суспільства у г. Спенсера
- •Конфліктний підхід до аналізу суспільства у к. Маркса
- •Соціологічні теорії м. Вебера
- •Розвиток соціологічних знань в Україні від княжої доби до 19 ст.
- •Поняття людини та суспільства в соціології
- •Цивілізаційний підхід до типізації суспільства
- •Суспільний прогрес:критерії та тенденції
- •Соціальна дія та соціальна взаємодія
- •Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії
- •18.Соціальний конфлікт.Типи та функції соціальних конфліктів
- •19.Поняття та сутність соціальних змін.
- •20.Теоретичні підходи до пояснення соціальних змін
- •21.Поняття соціальних рухів та типологія соціальних рухів
- •22.Поняття соціальних процесів та їх види
- •23.Суть і функції соціальних інститутів
- •24.Види та характеристика соціальних інститутів.Типологія соціальних інститутів
- •25.Соціальні організації.Види соціальних організацій
- •26.Поняття соціальної структури суспільства
- •27. Соціальна спільність та соціальна група
- •28. Види соціальних спільностей
- •29. Соціально-класова структура суспільства
- •30. Етносоціальна структура суспільства
- •31. Понятгя соціальної стратифікації
- •32. Історичні системи стратифікації
- •33. Методологічні підходи до аналізу стратифікації
- •34. Теорія соціальної стратифікації п. Сорокіна
- •35. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •36. Поняття особи в соціології. Статус та соціальні ролі особистості
- •37. Соціологічна типологія особистості
- •38. Соціалізація особистості
- •39. Форми соціалізації особистості. Агенти соціалізації
- •40. Понятгя девіантної поведінки
- •41. Біологічні теорії пояснення причин девіації
- •42. Психологічні теорії пояснення причин девіації
- •43. Соціальні теорії пояснення причин девіації
- •44. Понятгя культури. Види культури
- •45. Основні елементи культури. Функції культури
- •46. Структура політики як соціального інституту. Функції політики
- •47. Способи функціонування політики
- •48. Соціологічне дослідження та його види
- •49. Методи збирання соціологічної інформації
- •50.Вибірковий метод в соціології
- •50. Вибірковий метод в соціології
- •51. Сутність соціальної девіації. Види.
- •52. Теорія культурного перенесення
- •53. Біологічний підхід
- •54. Психологічний підхід
- •55. Теорії контролю
- •56. Теорії аномії
- •57. Теорії ярликів
- •53. Сутність злочинності. Структура напруги: аномії як причина злочиююсті
- •59. Помста як вид девіації та неформальний соціальний іисппут
- •60. Злочинність у гендерному вимірі.
- •61. Соціологія права як специфічна галузь соціології
- •62. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції. Структура та причини конфлікту
- •63. Управління соціальними конфліктами
- •64. Девіантна поведінка: норми і санкції
- •65. Протиправні дії та новий лівий реалізм
- •66. Злочинність та зміни в методах покарання (Джонатан Ейтол)
- •67. Стереотип та стереотипізація як проекційний механізм формування поведінки
- •68. Авторитарна особистість як форма асоціальної поведінки (т. Адорно)
- •69. Етноцеитризм та групова замкненість
- •70. Виникнення існування расизму як соціального явища
- •71. Соціологічна концепція "суспільства ризику": еволюція, типології та ознаки ризиків
- •72. Структура ризиків елективний ризик та його формуванні
- •73. Характеристика соціальних основ девіаитиосп за Джоиом Масіонком
- •74. Види девівнтиоі поведінки (с. Фролов. Р. Мсргоном)
- •75. Соціальний контроль. Його види та функції
37. Соціологічна типологія особистості
Соціальна типологія особистості дозволяє: упорядкувати уявлення про характер, орієнтаціях, спонукальних механізмах поведінки індивіда; прогнозувати динаміку розвитку особистості, виявляти її можливості; розкрити єдність загальних, особливих та індивідуальних рис особистості; проаналізувати ті якості особистості, які обумовлені її буттям як особливого суб`єкта; охарактеризувати життєдіяльність, поведінка, соціальні зв`язки, внутрішню структуру особистості; сформувати критерії, ознаки, показники, що відображають сутнісні риси тієї чи іншої групи людей.
В даний час відомі різні варіанти типології особистості. Має сенс виділити дві основні тенденції в типології особистості: в рамках соціально-психологічної типології людей розділяють за психологічним ознаками (темперамент, характер, інтелектуальні здібності та ін); в рамках соціологічної типології як критерії для класифікації використовуються такі показники, як соціальне становище, спосіб життя, характер і спрямованість інтересів і ін
Соціальний тип - це узагальнена цілісна соціальна характеристика особистості.
Однак все це лише ідеалізовані моделі: у реальності зустрічаються особистості, які володіють лише деякими ознаками того чи іншого типу.
У сучасній соціології різняться такі соціальні типи особистості.
Маргінальна особистість (поняттям «маргінальність» позначаються специфічні відносини між соціальним суб`єктом і соціальною спільністю, відносини, протипожежні-помилкові нормальним). Поняття «маргінальна особистість» сформульовано американським соціологом Робартом Парком в 1920-і рр.., Щоб позначити соціально-психологічні особливості іммігрантів, не адаптувалися до норм та вимог міського життя.
Характеристики маргінальної особистості в соціології: аморальність; пасивність; агресивність.
Передумови маргінальності: самотність, втрата соціальних зв`язків; бідність і безробіття, соціальна незахищеність, порушення громадянських прав і свобод особистості.
Авторитарна особистість (детально описана Дугласом Келлнер). У числі особливостей даного типу особистості: орієнтація на цінності середнього класу; нездатність критично мислити, прагнення до покори; підозрілість, прагнення «знайти ворога», покарати тих, хто порушує загальноприйняті норми; нетерпимість до чужих поглядів і переконань; забобонність і стереотипність мислення; бескомпро -міссность, що доходить до фанатизму - відносини з людьми будуються на принципах панування і підпорядкування, сили і слабкості; жага руйнування і цинізм; катастрофізм і есхатологічно світогляду; перебільшений інтерес до сексуальних питань.
Крім зазначених вище в соціології також виділяють такі типи, як культурний ідеал особистості, базисна особистість, нормальна особистість. Культурний, ідеал особистості - культурно обумовлений бажаний образ ідеальної особистості. Базисна особистість (поняття розроблено Д. Кардінер тощо) не ідеал особистості, а комплекс рис, досить часто виявляються у членів того чи іншого співтовариства; особистість, яка втілює в собі
комплекс загальних типових рис, властивих великій кількості індивідів.
Нормальною особистістю зазвичай називають статистично середню особистість, яка пристосувалася до умов даного суспільства, що діє в рамках встановлених соціальних правил і включену в систему суспільних відносин.