2. Характеристика адміністративних бар’єрів. Цілі введення адміністративних бар’єрів та їх наслідки.

Адміністративні бар’єри є штучно створеними перешкодами, які виникають внаслідок окремих рішень Уряду та місцевих адміністрацій, що ускладнюють вступ на ринок для нових суб’єктів. До них відносять: виключні права, пільги, привілеї надані обраним підприємствам, легальні бар’єри – патенти, ліцензії, державне регулювання цін, бюджетне фінансування окремих компаній, обмеження ввезення та вивезення товару, перепони при наданні земельних ділянок, оренди приміщень, ліцензування, сертифікація, реєстрація тощо.

Існування адміністративних бар'єрів, що перешкоджають ділової активності і підприємництва, є однією з основних причин, що не дозволяють російській економіці динамічно розвиватися. Адміністративні бар'єри являють собою правила заборонного характеру, дотримання яких підприємством ставляться йому в обов'язок як умова ведення господарської діяльності на ринку. Адміністративні бар'єри встановлюються державними органами; вихід за межі бар'єру (тобто ведення діяльності, що не дозволеної правилами) вимагає витрат, пов'язаних або з уникненням покарання за ведення згаданої діяльності (дача хабарів контролюючим чиновникам) або з одержанням спеціального дозволу (лобіювання, хабарів В« дозволеним В»чиновникам для прискорення процесу видачі дозволу і т.п.).

Адміністративні бар'єри виникають в ряді ситуацій: при отриманні права доступу до якогось ресурсу або правам власності, при отриманні права на здійснення господарської діяльності або при здійсненні самої такої діяльності. Сформована в економіці система адміністративних бар'єрів складна, заплутана і суперечлива. Крім того, адміністративні бар'єри в російській економіці значно більш поширені, ніж в економіках країн, які прийнято називати розвиненими. Наприклад, в Росії близько 80% товарної номенклатури підлягає сертифікації (у країнах ЄС - 4%). p align="justify"> Існування адміністративних бар'єрів створює передумови для виникнення лобістської та корупційної діяльності щодо тих чиновників, які відповідальні за дотримання даного бар'єру. 

Наявність адміністративних бар’єрів істотно ускладнює вхід на ринок передусім для малого і середнього бізнесу, що веде до зниження рівня конкуренції і відповідно загальної ефективності економіки. На відміну від середнього і великого бізнесу дрібний підприємець не може заплатити за вхід на ринок «авансом». Сама система бар’єрів дуже складна, заплутана і суперечлива. Дрібному підприємцеві важко, а часом і неможливо розібратися в усіх правилах і дотримуватись їх. Тому з самого початку своєї діяльності він мимоволі стає порушником. Нарешті, ці бар’єри породжують витрати, які можна віднести до умовно постійних. З цієї точки зору дрібному підприємцеві набагато складніше їх подолати.

Система адміністративних бар’єрів як спосіб державного регулювання ринку є надмірною і неефективною і приводить, по-перше, до виникнення витрат за право користування ресурсами, пов’язаних з необхідністю подолання штучних адміністративних бар’єрів, і, по-друге, до зниження ефективності використання ресурсів. Через неефективність існуючих бар’єрів вводяться нові, додаткові, які також виявляються неефективними. Таким чином, постійно ростуть і кількість бар’єрів, і, відповідно, витрати суспільства від їх наявності.

Стійкість «бар’єрного» підходу до регулювання пояснюється і зацікавленістю частини державного апарату і комерційних структур, які працюють на обслуговування бар’єрів та збереження цих механізмів.

Лише послідовна система заходів зняття адміністративних бар’єрів і створення принципово нових систем регулювання ринку, зокрема, підвищення відповідальності всіх суб’єктів господарської діяльності, в тому числі держави, за її реальні результати допоможе змінити ситуацію на краще.

Тести

1-3

2.-2

3.-1

4.-2

Технологічна концепція фірми полягає в неокласичної теорії, яка основну увагу приділяє технології, виробничому процесу, вивченню залежності поведінки фірми через зміну ціни ресурси, і кінцевий продукт (А. Сміт, Д. Рікардо, А. Маршалл, Дж.Хикс, Джоан Робінсон, Еге.Чемберлин,ЙозефШумпетер)

Диференціація товару - це процес розроблення ряду істотних моди­фікацій товару, які відрізняють його від товарів-конкурентів. Розроблен­ня різних варіантів товару може бути між конкурентами однотипних то­варів і між товарами одного виробника, орієнтованими на різні сегменти ринку. Диференціація товару сприяє збільшенню його конкурентоспро­можності.

Домінуюча фірма – фірма, яка має частину відповідного ринку, що значно перевищує частину її найближчого конкурента. У конкурентній практиці країн світу домінуючою фірмою вважається така, що контролює не менше 40% конкретного ринку

Норма виходу - це максимально допустима кількість товару, отримана з певної кількості сировини, яку вносять відповідно до затвердженої технології рецептури.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 4