6. За якими показниками можна оцінити роботу складів?

Література: [29, с.43-53, 85-93] ,[3 с.86-137], [21, с.180-188], [16, с. 125-136]

Практичне заняття 7

Тема: Управління витратами матеріально-технічного забезпечення. Напрями зниження витрат з МТЗ підприємства. Оптимізація витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Мета заняття. Придбання практичних навичок в диференціації об'єктів управління в системі матеріально-технічного забезпечення.

Задача 7.1.

В цілях зміцнення позиції на ринку керівництво оптової фірми прийняло рішення розширити торговий асортимент. Вільних фінансових коштів необхідних кредитування додаткових товарних ресурсів, фірма не має. Перед службою матеріально-технічного забезпечення підприємства було поставлено завдання посилення контролю товарних запасів з метою скорочення загального об'єму грошових коштів, омертвлених в запасах.

Торговий асортимент фірми і середні запаси за рік представлені в табл. 7.1.

Ідея методу ABC полягає в тому, щоб з усієї безлічі однотипних об'єктів виділити найбільш значимі c точки зору позначеної мети.

Таких об'єктів, як правило, небагато, і саме на них необхідно зосередити основну увагу і сили.

Порядок проведення аналізу ABC :

1. Формулювання мети аналізу

2. Ідентифікація об'єктів управління, що аналізуються методом ABC

3. Виділення ознаки, на основі якої буде здійснена класифікація об'єктів управління

4. Оцінка об'єктів управління за виділеною класифікаційною ознакою

5. Угрупування об'єктів управління в порядку убування значення ознаки

6. Побудова кривої ABC

7. Розподіл сукупності об'єктів управління на три групи: група А, група В і група С

Таблиця 7.1

Вихідні дані для проведення аналізу авс, грн.

№ позиції	Середній запас за квартал по позиції	№ позиції	Середній запас за квартал по позиції
	2500	26	130
	760	27	23400
	3000	28	40
	560	29	210
	110	30	1120
	1880	31	30
	190	32	80
	17050	33	320
	270	34	13600
	4000	35	440
	9000	36	60
	2250	37	360
	980	38	5400
	340	39	140
	310	40	11050
	240	41	350
	170	42	1280
	120	43	1660
	460	44	400
	70	45	500
	220	46	880
	680	47	2100
	20	48	50
	180	49	7250
	2390	50	1400

Послідовність дій

1. Сформулювати мету аналізу АВС, вказати об'єкт, ознаку, по якій намічено провести розподіл асортименту.

2. Розрахувати долю окремих позицій асортименту в загальному об'ємі запасу.

Результат внести в графу 3 таблиці 7.2.

3. Збудувати асортиментні позиції в порядку убування долі в загальному запасі. Новоорганізований список (з вказівкою долі в запасах) розмістити в графах 4 і 5 таблиці 7.2.

Таблиця 7.2

Розрахункова форма проведення аналізу

№ позиції асортименту	Середній запас по позиції	доля позиції в загальному запасі, %	№ позиції в списку, упорядкованому по признаку долі в загальних запасах	доля позиції в загальній сумі запасів	доля накопичувальна підсумком	група
1	2	3	4	5	6	7
1	2500
2	760
….
Разом		100	-	100	100

4. На папері побудувати криву ABC.

Позиції асортименту, побудовані в порядку убування долі в загальному запасі, в % до загальної кількості позицій асортименту (графа 4 таблиці 7.2.)

Доля позиції асортименту в загальному запасі, обчислена нарас

5. Запропонувати розподіл аналізованого асортименту на групи А, В і С.

Пропонується скористатися наступним алгоритмом:

у групу А включають 20% позицій впорядкованого списку, починаючи з найбільш значимої (у графі 4 таблиці 7.2 знаходиться на першому місці).

у групу В включають наступні 30% позицій в групу З включають ті, що залишилися 50% позицій (нижня половина графи 4 таблиці 7.2).

Контрольні запитання

1. Дайте визначення витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства.

2. Яка мета систематизації витрат з постачання?

3. Назвіть групи витрат з постачання та їх склад.

4. За якими показниками можна характеризувати ефективність витрат з постачання?

Література: [29, с.43-53, 85-93] ,[3 с.86-137], [21, с.180-188], [16, с. 125-136]

Практичне заняття № 8.

Тема: Управління витратами матеріально-технічного забезпечення. Показники діяльності служби матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Мета заняття. Придбання практичних навичок у визначенні показників системи управління матеріально-технічним забезпеченням.

Завдання пропонується для засвоєння теоретичних знань по темі «Управління витратами матеріально-технічного забезпечення».

При виконання завдання студенти повинні навчитися:

1. Визначати потребу підприємства у різноманітних видах матеріальних ресурсів, і виявляти ті з них на яких необхідно зосередити основне управління;

2. Розраховувати величину матеріально-виробничих запасів і визначати потребу в обігових коштах;

3. Визначати витрати на зберігання запасів і розміщення замовлень;

4. Визначати оптимальний рівень запасів, момент розміщення замовлень, оптимальний розмір замовлення;

5. Обирати найбільш привабливу систему управління запасами.

Вихідні дані для моделювання типової виробничої ситуації наведені в табл. 8.1.

Номер варіанту визначається за номером прізвища студента в журналі обліку.

Необхідно визначити загальну потребу в матеріально-виробничих запасах. Для виконання завдання необхідно виконати наступні розрахунки.

1. Визначити загальну потребу в матеріальних ресурсах різного виду;

2. Визначити загальну величину запасів готової продукції, виробничих запасів, нормативу обігових коштів на незавершене виробництво;

3. Визначити параметри системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення.

Вихідні дані для виконання завдання.

Таблиця 8.1

Вихідні дані

Показники	Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8
1. Обсяг виробництва, тис. шт.	40	20	100	40	50	200	80	10
2. Норма витрати матеріальних ресурсів виду:
А	1,8	1,7	1,9	2,0	1,7	1,9	2,0	1,8
Б	1,6	1,8	1,8	1,6	1,5	1,7	1,6	1,5
3. Ціна одиниці матеріальных ресурсів, грн.
А	30	10	40	200	20	80	70	40
Б	20	50	20	100	30	90	80	10
4. Ціна одиниці готової продукції, грн.	400	80	500	400	350	250	300	400
5. Рентабельність продукції, %	30	20	25	40	18	35	40	35
6. Питома вага витрат на реалізацію в собівартості, %	10	10	10	9	9	12	17	10
7. Тривалість виробничого циклу, дн.	7	8	5	15	10	6	12	15
8. Питома вага сировини, %	60	60	40	70	50	60	60	65
9. Вихідні дані розрахунку СУЗ:
рентаб. капіталу, %	10	16	18	20	12	15	20	15
Витрати на зберігання одиниці матер. рес., % від ціни	10	5	8	9	15	10	5	6
витрати на розміщення замовлення, грн.	самостійно
Час виконання замовлення, дн.	2	3	4	5	4	3	3	4
Час затримання виконання замовлення, дн.	4	5	4	7	6	5	5	6
інтервал часу між замовленнями, дн.	самостійно

Таблиця 8.2

Вихідні дані (продовження)

Показники	Варіанти
	9	10	11	12	13	14	15	16
1. Обсяг виробництва, тис. шт.	8	6	30	7,2	9	14	150	60
2. Норма витрати матеріальних ресурсів виду:
А	2,1	1,7	1,8	2,0	1,5	1,9	1,6	1,8
Б	1,7	2,0	2,2	1,8	1,9	2,2	1,7	2,0
3. Ціна одиниці матеріальных ресурсів, грн.
А	60	44	28	50	100	80	48	110
Б	50	70	32	30	80	60	62	40
4. Ціна одиниці готової продукції, грн.	420	380	270	180	450	360	110	520
5. Рентабельність продукції, %	28	32	33	36	33	28	30	32
6. Питома вага витрат на реалізацію в собівартості, %	12	13	15	10	12	15	13	10
7. Тривалість виробничого циклу, дн.	11	14	16	13	11	18	12	20
8. Питома вага сировини, %	50	70	60	55	68	70	72	60
9. Вихідні дані розрахунку СУЗ:
рентаб. капіталу, %	10	13	18	13	14	18	16	11
Витрати на зберігання одиниці матер. рес., % від ціни	8	7	10	11	13	8	6	9
витрати на розміщення замовлення, грн.	самостійно
Час виконання замовлення, дн.	5	2	6	3	4	4	3	4
Час затримання виконання замовлення, дн.	6	4	8	4	5	4	4	5
інтервал часу між замовленнями, дн.	самостійно

Методичні вказівки до рішення задачі.

1. Запаси вимірюються в одиницях часу або в абсолютних одиницях. Абсолютний запас (З)знаходиться шляхом множення потреби в одиницю часу ( )на величину запасу в днях( ):

2. Запаси готової продукції плануються виходячи з вибраної періодичності постачання і партії відвантаження. Загальна величина запасу готової продукції визначається як сума поточного, страхового і підготовчого запасів. При цьому розрізняють запас загальний максимальний і запас загальний середній. При визначенні останнього показника враховується середній розмір поточного запасу, який знаходиться шляхом ділення максимального поточного запасу навпіл. У свою чергу запас поточний максимальний залежить від інтервалу відвантаження і добового накопичення готової продукції:

де -- запас поточний максимальний;

- добове накопичення продукції;

- інтервал відвантаження;

- запас загальний максимальний;

- запас підготовчий;

- запас страховий;

- середня величина загального запасу.

3. Величина виробничих запасів визначається аналогічно запасам готової продукції. Поточні виробничі запаси забезпечують безперебійне постачання виробництва сировиною і матеріалами в перервах між їх черговими надходженнями. Ця основна частина виробничих запасів визначається, головним чином, інтервалом постачання ( )і добовим споживанням матеріалу( ):

Величина підготовчого виробничого запасу визначається умовами споживання матеріалу, залежить від рівня організації розвантажувальних робіт, кількісного і якісного приймання вантажу, складського господарства і ряду інших чинників. Страховий виробничий запас призначений для забезпечення виробництва сировиною і матеріалами при відхиленнях фактичних умов їх постачання або споживання від запланованих.

4. Розмір незавершеного виробництва багато в чому залежить від тривалості виробничого циклу. Норматив обігових коштів на незавершене виробництво ( ) розраховується по формулі:

де С - витрати на виробництво продукції, грн.;

Т - тривалість періоду, дн.;

- тривалість виробничого циклу, дн.;

k - коефіцієнт наростання витрат в незавершеному виробництві.

Коефіцієнт наростання витрат в машинобудуванні приймається рівним 0,5. Для інших виробництв розраховується таким чином:

k = (1+a)/2,

де a - доля сировини в собівартості продукції на початку циклу виготовлення.

5. СУЗ з фіксованим розміром замовлення. Засадничим параметром цієї системи є розмір замовлення. Він строго зафіксований і не міняється ні за яких умов роботи системи. Тому першочерговим завданням є визначення розміру замовлення. У завданні слід розрахувати оптимальний розмір замовлення виходячи з мінімуму сукупних витрат на зберігання запасів і розміщення замовлень. Оптимальний розмір замовлення (ОРЗ) може бути визначений трьома способами: табличним графічним і розрахунковим з використанням наступної формули:

де Q_год - річна потреба в матеріалі, що замовляється, физ.ед.;

С_зак - витрати на розміщення одного замовлення, грн./зак.;

- витрати на зберігання одиниці запасу, грн./ед.

Табличний спосіб визначення ОРЗ припускає послідовну оцінку різних варіантів розміщення замовлень і вибір кращого з них виходячи з мінімуму сумарних витрат на зберігання запасів і розміщення замовлень. Різниця в сумарних витратах по варіантах обумовлена різною кількістю замовлень за певний часовий інтервал і різною величиною розміру замовлення.

У таблиці 8.3 представлений приклад визначення ОРЗ, що припускає п'ять можливих варіантів розміщення замовлень при наступних початкових даних :

• потреба в матеріалі, що замовляється, - 40.000 фіз.од.;

• питомі витрати на зберігання одиниці запасу - 1 тис.грн.;

• витрати на розміщення одного замовлення - 2 тис.грн.

Таблиця 8.3

Визначення оптимального розміру замовлення

Показники	Формула розрахунку	Варіанти розміщення замовлення
		1	2	3	4	5
1. Потреба у матеріалі, що замовляється, фіз. од.		40000	40000	40000	40000	40000
2. Кількість замовлень		400	200	100	80	50
3. Розмір замовлення		100	200	400	500	800
4. Середній розмір запасу		50	100	200	250	400
5. Загальна вартість зберігання запасів, тис.грн.		50	100	200	250	400
6. Загальна вартість розміщення замовлень, тис.грн.		800	400	200	160	100
7. Сумарні витрати на зберігання запасів і розміщення замовлень		850	500	400	410	500

Як видно з таблиці 8.3, оптимальним є варіант № 3, припускаючий розмір замовлення в 400 одиниць виробів і 100 замовлень за період.

Основними розрахунковими параметрами в цій системі є:

• гарантійний (страховий) запас;

• пороговий рівень запасу;

• максимальний бажаний запас;

• термін витрачання запасу до порогового рівня.

У таблиці 8.4 представлена послідовність розрахунку цих параметрів.

Таблиця 8.4

Розрахунок параметрів СУЗ з фіксованим розміром замовлення

Показник	Умовне позначення	Порядок розрахунку
1. Річна потреба в матеріалі		Вихідні дані
2. Оптимальний розмір замовлення, фіз. од.		Відомими способами
3. Час виконання замовлення, дн.		Вихідні дані
4. Можлива затримка виконання замовлення, дн.		Вихідні дані
5. Очікувана денна потреба, од.
6. Термін витрати запасу, дн.
7. Очікуване споживання за час виконання замовлення, од.
8. Максимально можливе споживання за час виконання замовлення, од.
9. Гарантійний запас, од.
10. Пороговий рівень запасу, од.
11. Максимальний бажаний запас, од.
12. Термін розходу запасу до порогового рівня, дн.

Література: [29, с.43-53, 85-93] ,[3 с.86-137], [21, с.180-188], [16, с. 125-136]

Практичне заняття 9

Модульна контрольна робота.

На модульну контрольну роботу виносяться задачі, що розглядалися у попередніх темах, та тестові запитання.

Перелік орієнтовних задач і тестових запитань наведений нижче.

Задача 9.1

Річна потреба в матеріалах становить 1550 шт., кількість робочих днів у році 226 днів. Підприємством встановлено оптимальний розмір запасу 75 шт., термін поставки 10 днів, можлива відстрочка поставки – 2 дні. Визначити параметри системи управління запасами з фіксованим розміром запасу (гарантований рівень, поточний і максимально бажаний рівні запасу).

Задача 9.2

Розрахувати параметри системи управління запасами з фіксованими інтервалами між замовленнями якщо річна потреба в матеріалах складає 1000 деталей, кількість робочих днів у році 220, оптимальний розмір замовлення 60 деталей, час поставки – 15 днів, можлива відстрочка поставки 3 дні.

Задача 9.3

Підприємство, яке виготовляє мийки кухонні, закуповує на ливарному заводі відливки. Щоденно підприємство виготовляє 40 мийок. Кількість робочих днів у році – 250. Витрати на зберігання однієї відливки становлять 1,5 грн. Витрати на здійснення одного замовлення – 70 грн. Ливарний завод поставляє свою продукцію такими партіями: 300, 600, 900, 1200, 1500 шт.

Необхідно визначити таку партію закупівель, щоб витрати на зберігання і виконання одного замовлення були мінімальними.

Визначити кількість замовлень та інтервал між замовленнями за оптимальної партії поставки.

Задача 9.4

Підприємство закуповує сировину, річна потреба в якій становить 500 т. Витрати на формування одного замовлення становлять 200 грн. Річні витрати на зберігання сировини складають 20 тис. грн. Визначити оптимальний розмір замовлення, кількість замовлень у рік та інтервал між замовленнями.

Задача 9.5

На підприємстві, що займається виробництвом хлібобулочних виробів необхідно здійснити АВС-аналіз виробничих запасів. Зробити висновки щодо управляння запасами кожної групи.

Таблиця 9.5

Вихідні дані

Сировина	Од. виміру	Споживання за місяць	Закупівельна ціна
Дріжджі	кг	10	5
Масло	кг	100	8
Молоко	л	500	1,4
Борошно	кг	2000	1,0
Сіль	кг	100	0,5
Сода	кг	50	1,5
Харчові добавки	кг	30	10
Цукор	кг	500	3,0

Перелік орієнтовних тестових запитань:

1. Більш ефективне використання матеріальних ресурсів внаслідок покращання матеріально-технічного забезпечення призводить до:

а) зменшення матеріальних витрат, зниження витрат на 1 грн. реалізованої продукції;

б) збільшення прибутку і відповідно рентабельності виробництва;

в) зменшення матеріальних витрат, зниження витрат на 1 грн. реалізованої продукції, збільшення прибутку і відповідно рентабельності виробництва.

2. Під надійністю поставок розуміють:

а) отримання матеріальних ресурсів від постачальника в обумовлені терміни;

б) дотримання постачальником зобов’язань за асортиментом, комплектністю та якістю матеріалів, які поставляються на підприємство;

в) дотримання постачальником зобов’язань за термінами, асортиментом, комплектністю, якістю і кількістю ресурсів, які поставляються на підприємство.

3. Які із перерахованих заходів не можна віднести до ефективних щодо зниження постачальницьких витрат:

а) прискорення оборотності виробничих запасів;

б) зниження рівня контролю над станом виробничих запасів;

в) зменшення транспортних витрат.

4. Величина запасу матеріалу розраховується шляхом

а) діленням терміну поновлення матеріалу на середньодобову витрату матеріалу;

б) діленням середньодобової витрати матеріалу на термін поновлення матеріалу;

в) множенням терміну поновлення матеріалу на середньодобову витрату матеріалу.

5. Виходячи із матеріального балансу підприємства встановлюють основні джерела поповнення матеріальних ресурсів, серед яких

а) закупівля матеріалів у сторонніх організаціях, власне виготовлення ресурсів;

б) закупівля, власне виготовлення, залишки матеріалів та мобілізація внутрішніх резервів;

в) залишки матеріальних ресурсів на складах підприємства та цехів.

6. До основних функцій складів матеріально-технічного забезпечення відносяться

а) зберігання готової продукції підприємства, її упакування та відправка споживачам;

б) тимчасове розміщення та зберігання матеріалів та перетворення матеріальних потоків.

в) тимчасове розміщення та зберігання матеріалів та перетворення матеріальних потоків, зберігання готової продукції підприємства, її упакування та відправка споживачам.

7. Договір поставки – це договір,

а) в якому обґрунтовується ціна на матеріальні ресурси;

б) згідно з яким постачальник зобов’язується в обумовлений термін передати товар покупцю, а покупець – прийняти і оплатити його;

в) згідно з яким підприємству надається у користування засоби праці за регулярну визначену плату.

8. Побудова служби матеріально-технічного забезпечення за змішаною ознакою передбачає:

а) існування окремих груп, які виконують комплекс робіт з планування, обліку, завезення, зберігання і відпуску матеріалів за кожною товарною групою;

б) виконання кожною групою окремих завдань з постачання всіма матеріалами;

в) існування поряд з товарними групами ряд функціональних підрозділів.

9. Традиційна система постачання базується на

а) відсутності виробничих запасів на складах підприємства та плановому визначені потреби у матеріальних ресурсах;

б) постачанні матеріальних ресурсів від виробника до робочих місць у певній кількості та у визначений час;

в) визначені планової потреби в матеріальних ресурсах, розрахунку термінів та інтервалу поставки

10. Система управління виробничими запасами з фіксованим розміром замовлення базується на розрахунку

а) інтервалу часу між замовленнями.

б) оптимального розміру замовлення.

в) мінімального і максимального рівнів виробничого запасу.

11. Організаційно-правові заходи щодо залучення в оборот деякої частини матеріальних ресурсів із потенційно можливих джерел економії представляють собою

а) резерви економії матеріальних ресурсів;

б) напрями економії матеріальних ресурсів;

в) джерела економії матеріальних ресурсів.

12. Кількість разів поновлення запасу протягом року визначається показником:

а) коефіцієнт оборотності запасу;

б) тривалість обороту запасу;

в) відносний рівень запасу.

13. На підприємстві протягом звітного періоду запас матеріальних ресурсів поповнювався 4 рази. Який показник характеризує це значення.

а) тривалість обороту;

б) відносний рівень запасу;

в) коефіцієнт оборотності запасу.

14. Вартісні показники у матеріально-технічному забезпеченні застосовуються:

а) для визначення норм витрати матеріалів, визначення фактичної витрати конкретного виду матеріалу, визначення розміру їх запасів;

б) для визначення загального обсягу матеріальних ресурсів, витрат обігу, витрат на матеріально-технічне забезпечення, економії від раціонального використання матеріалів;

в) визначення фактичної витрати конкретного виду матеріалу, витрат на матеріально-технічне забезпечення.