- •Реферат на теми:
- •Планчік:
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Бронхіт гострий
- •Симптоми
- •Лікування
- •Бронхіт хронічний
- •Симптоми
- •Пульмонарний
- •Екстрапульмонарний
- •Причини Мікобактерії
- •Патогенез
- •Рак легень
- •Патогенез
- •Діагностика
- •Лікування
- •Ішемічна хвороба серця
- •Захворювання та тютюнопаління
- •Препарати, які застосовують при лікуванні Антиагреганти
- •Адреноблокатори
- •Антагоністи іонів кальцію
- •Препарати для зниження рівня холестерину крові
- •Проби з навантаженням
- •Лікування
Бронхіт хронічний
Бронхіт хронічний — хронічне запалення слизової оболонки бронхів, найчастіше пов'язане з інфекцією. Сприяє виникненню хвороби тривале паління, вдихання пилу, що містить подразнюючі речовини. Хвороба часто ускладнюється порушенням прохідності бронхів у зв'язку з бронхоспазмом та призводить до розвитку емфіземи легень, бронхоектазів.
Симптоми
Найхарактерніший прояв хвороби — кашель іноді напади кашлю, особливо вранці з виділенням слизисто-гнійного мокротиння. При прогресуванні захворювання виникає задишка спочатку при фізичному навантаженні. Загострення хвороби протікає з посиленням кашлю та підвищенням температури. При вислуховуванні легень визначаються частіше сухі хрипи. При порушенні бронхіальної прохідності відмічаються астмоїдні явища (утруднений видих). На останній стадії розвитку з'являються симптоми емфіземи легень, хронічної інтерстиціальної пневмонії, пневмосклерозу.
Лікування
Лікування у період загострення хвороби полягає у призначенні проти інфекційних препаратів — сульфадиметоксина по 0,5 г 2 рази на день або антибіотиків — пеніциліна по 300 000 ОД 3-4 рази на день. При наявності астматичного компоненту показане введення бронхорозширюючих засобів (ефедрин, еуфілін, алупент). При порушенні відходження мокротиння показані відхаркуючі.
Пневмонія
Пневмонія — це хвороба, для якої характерний запальний стан легенів, що впливає перш за все на мікроскопічні повітряні міхурці, що мають назву альвеоли. Зазвичай причиною є інфікування вірусами чи бактеріями, значно рідше — іншими мікроорганізмами, ураження деякими медичними препаратами, ураження легенів при автоімунних захворюваннях тощо.
Ознаки та симптоми
Зазвичай при захворюванні спостерігають наступні симптоми: кашель, біль у грудях, гарячка, ускладнене дихання. Для діагностики застосовують рентгенографію легенів і бактеріологічний посів мокроти. Існують вакцини для попередження пневмонії спричиненої певними збудниками. Лікування залежить від причини захворювання. Пневмонію (яку вважають бактеріальною) лікують антибіотиками. При гострій формі пневмонії хворий, зазвичай, проходить лікування в стаціонарі.
Лікування
Зазвичай, пероральні антибіотики, відпочинок, прості анальгетики та споживання великої кількості рідини є достатніми для повного одужання. Проте, хворі із додатковими медичними ускладненнями, літні люди або хворі зі значно утрудненим диханням можуть потребувати інтенсивнішого лікування.
Туберкульоз
Туберкульоз — розповсюджене і у багатьох випадках летальне інфекційне захворювання. Спричинене різноманітними штамами мікобактерій, частіше за все Mycobacterium tuberculosis. Найчастіше уражає легені, також може впливати на інші частини тіла. Передається через повітря, коли люди з активним туберкульозом кашляють, чхають або іншим чином виділяють слину у повітря. Більшість інфекцій є асимптоматичними і латентними. Приблизно кожна 10-та латентна інфекція прогресує до активної хвороби. Якщо туберкульоз не лікувати — убиває більше 50% уражених людей.
Класичними симптомами активної туберкульозної інфекції є хронічний кашель з кров'янистою мокротою, підвищеною температурою, нічною пітливістю і втратою ваги. Інфекція інших органів викликає широкий спектр симптомів. Діагностування активного туберкульозу покладається на радіологію (зазвичай рентгенографію грудної клітки), а також дослідження під мікроскопом мікробіологічної культури виділень організму. Діагностування латентного туберкульозу засноване на туберкуліновій пробі на шкірі та аналізах крові. Лікування складне і вимагає прийому декількох видів антибіотиків протягом тривалого часу. Соціальні контакти хворого також перевіряють і, за необхідності, лікують. Стійкість до антибіотиків є проблемою, що стає все більш серйозною у випадку мультирезистентного туберкульозу. Для попередження туберкульозу потрібно перевіряти людей на наявність хвороби та проводити вакцинацію за допомогою вакцини з бацилою Кальметта—Герена.
