7. Філософія права як наука

Філософія права - наука, яка вивчаєсвітоглядні, гносеологічні, аксіологічні, антропологічніоснови права як регулятора суспільнихвідносин у їхвзаємодії з індивідом, суспільством і державою.

Як специфічнафілософсько-правоватеоріяфілософія права передбачаєздатністьсуб'єктівправосвідомості, обмірковуючифакти правового життя, виходити за межісуто правового підходу, осмислюватиїх в контекстізагальнихфілософськихкатегорійсвіторозуміння, таких, як добро і зло, свобода і поневоленнятощо. Філософсько-правоварефлексіянароджуєтьсятоді, коли виникаютьпитання про визначальніцілі, цінності і смислибуття, яківизнають у своїйсоціальнійдіяльностісуб'єктиправосвідомості і правовідносин.

8. Філософія права як навчальнадисципліна

Філософія права – церозділфілософії та юриспруденції, якийзаймаєтьсядослідженнямсенсу права, йогосутності та поняття, йогомісця у світі, йогоцінності та значимості, йогоролі в життілюдини, суспільства і держави, у долях народів і людства.

Структура філософії права. За своєю структурою філософія права близька до структуризагальноїфілософії. У нійможуть бути виділенінаступніосновнірозділи:

1) онтологія права, у якомудосліджуютьсяпроблемиприроди права і його основ, буття права і форм йогоіснування, зв'язку права ізсоціальнимбуттям і йогомісцем у суспільстві;

2) антропологія права, у якомурозглядаютьсяантропологічніоснови права, поняття «правовалюдина», права людини як вираженняособистісноїцінності права, а такожпроблеми статусу інституту прав людини в сучасномусуспільстві, права людини в конкретному соціумі, співвідношенняособистості і права і т.д.;

3) гносеологія права, у якомудосліджуютьсяособливостіпроцесупізнання в сфері права, основніетапи, рівні і методипізнання в праві, проблема істини в праві, а такожправова практика як критерійправовоїістини;

4) аксіологія права, у якомудосліджуєтьсяцінність як визначальна характеристика людськогобуття, спосіббуттяцінностей, аналізуютьсяосновніправовіцінності (справедливість, воля, рівність, права людини і т.д.), їх «ієрархія» і способиреалізації в умовахсучасноїправовоїреальності. До сфериінтересівправовоїаксіологіїтакожінодівідносятьпитанняспіввідношення права з іншими формами ціннісноїсвідомості: мораллю, політикою, релігією, а такожпитання про правовийідеал і правовийсвітогляд;

5) у структуріфілософії права можнавиділити і прикладнийрозділ, у якомурозглядаютьсяфілософськіпроблемиконституційного права (правовадержавність, поділвлади, конституційнаюрисдикція), цивільного права (договір і зрівняннязбитків і прибутку, власність), процесуального і карного права та ін.

6) Діалектика права (вивчаєсуперечності). 7) Логіка права (право – целогічна система)

9. Взаємозв’язокфілософії права та історіївчень про право

10. Взаємозв’язокфілософії права та загальноїтеорії права / 11. Взаємозв’язокфілософії права та соціології права

У рамках правознавствафілософія права найбільштіснозв'язана з теорією права і соціологією права. Разом ці три дисциплінискладаютькомплексизагальнотеоретичних і методологічнихправовихдисциплін і їхнянаявністьзв'язана з існуванням у самому праві, як мінімум, трьохаспектів: ціннісно-оціночного, формально-догматичного й аспекту соціальноїобумовленості. Філософія права акцентуєувагу на рефлексії основ права, юридичнатеорія — на конструюванніпонятійного каркасу позитивного права, соціологія права — на питанняхсоціальноїобумовленості і соціальноїефективностіправових норм і правовоїсистеми в цілому.

У зв'язку з цимвиникаєпитання, чи є цідисципліниавтономнимичиявляють собою розділизагальноїтеорії права? Можнаприпустити, що у відомомузмістітерміном «теорія права» можуть бути охопленівсі три дисципліни, оскільки Тому стосуютьсязагальнотеоретичнихаспектів права: філософських, соціологічних, юридичних. Однак у чітконауковомузмісті слова цейтермінмізастосовуємолише до юридичної науки. Спроба ж з'єднатиці три учбово-дослідницькі напрямки в рамках однієїдисципліни — загальноїтеорії права (тімбільше, у тімвиді, у якому вона склалася на сьогодні), - науково не обґрунтована і її практична реалізаціяможедатинегативнірезультати. Теорія права, філософія права і соціологія права цілкомуспішноздатнівзаємозбагачувати та взаємодоповнювати одна одну як автономнідисципліни. Об'єднання ж їхнього теоретичного потенціалу з метою забезпеченняцілісностісистемизнань про право повиннездійснюватися не шляхом створенняєдиноїправової науки, що є доситьскладнимзавданням, оскількиостання повинна з'єднувати в собі як мінімум три різніметодологічніпозиції: юриста, філософа і соціолога, а шляхом фундаменталізаціїпідготовки самих юристів, щоповинні бути здатнимибачити право не тільки з позиціїсвоєїдисципліни, але і з позиціїфілософії і соціології.