- •Історичні етапи та закономірності розвитку філософії права
- •2.Предмет філософії права
- •3.Методологіяфілософії права
- •4. Завданняфілософії права
- •5. Функції фп
- •6. Класична філософія та некласична філософія
- •7. Філософія права як наука
- •8. Філософія права як навчальнадисципліна
- •9. Взаємозв’язокфілософії права та історіївчень про право
- •10. Взаємозв’язокфілософії права та загальноїтеорії права / 11. Взаємозв’язокфілософії права та соціології права
- •12. Поняттяправовоїонтології
- •Онтологічні моделі права:
- •13. Структура онтології права
- •14. Позитивне право як онтологічна концепція права
- •15. Природне право як онтологічна концепція права
- •16. Воля як субстанція правовідносин
- •17. Свобода як онтологічна сутність права
- •18. Концепція онтологічної структури права Артура Кауфманна
- •19. «Концепція права-буття» Рудольфа Марчіча
- •20, 21. Філософська гносеологія і правове пізнання
- •Поняття і предмет гносеології права
- •22. Предмет гносеології права
- •23. Структура гносеології права
- •24. Раціоналізм та ірраціоналізм у правовому пізнанні Раціональний чи ірраціональний характер має пізнання?
- •25. Соціально-історичні константи правового пізнання
- •Для порівняння зіставимо основні етапи з погляду дії соціально-історичної константи:
- •26. Національно-психологічні константи правового пізнання
- •27. Гносеологічні антиномії права
- •28. Гносеологічна структура норми права
- •29. Основні концептуальні підходи до розуміння істини у праві
- •30. Неокантіанська концепція гносеології права
- •31. Концепція природного права з мінливим змістом р. Штаммлера
- •32. Неогегелянська концепція гносеології права
- •33. Логіка в структурі права і право як логічна система
- •34. Логічна структура юридичних документів
- •35. Логічна структура правової аргументації
- •36. Логіко-гносеологічні операції у судовому доказуванні
- •37. Предмет аксіології права
- •38. Моральні цінності в структурі аксіології права
- •Протилежних типів діяльності людини:
- •39. Справедливість як цінність права
- •40. Норма права як предмет оцінки
- •41, 42 Цінності права і право як цінність та Антицінність права.
- •Як відносно незалежна самостійно функціонуюча органічна система, яка сама активно може впливати на розвиток суспільства:
- •43. Екзистенціальна антиномія норми права
- •Норма починає плутати людину:
- •44. Поняття і сутність діалектики права
- •Дві основні характеристики діалектичних суперечностей:
- •45,46. Діалектика права і процесу Юридична конфліктологія
- •47. Держава і право як діалектичні суперечності
- •48. Онтологічні антиномії сущого та належного у праві
- •49.Гносеологічні антиномії
- •50.Герменевтичні антиномії точності та ясності у праві.
- •51. Праксеологічні антиномії загального та конкретного у праві
- •52. Історичний розвиток юридичного позитивізму
- •Все людство у своєму інтелектуальному розвитку пройшло 3 етапи:
- •Позитивізм пережив декілька періодів його піднесення:
- •53. Гносеологічний зміст юридичного позитивізму
- •54. Неопозитивізм та аналітична юриспруденція
- •55. Нормативізм г. Кельзена: чисте право і право реальне
- •56. Аналітична концепція права г. Харта
- •57. Становлення, основні принципи та гносеологічні засади соціологічного підходу у праві
- •60. Прагматичний інструменталізм у праві р. Паунда
- •61. Марксизм та соціологічна юриспруденція
- •62. Фрейдизм та психоаналіз правовідносин
- •64. Психоаналітична універсалізація природи злочину
- •65. Феноменологія права як метод пізнання його апріорної структури
- •66. Феноменологічно-правова редукція
- •67.Правові ейдоси і феноменологічна природа права
- •68. Значимість права для існування: Alssein як екзистенціальний об’єкт і джерело права
- •70. Право як екзистенція
- •73. Теорія передумови розуміння права м. Гайдеггера
- •74. Теорія аплікативного розуміння права г.-г. Гадамера
- •75. Теорія комунікативноі діі права ю. Габермаса
- •76. Офіційний спосіб тлумачення норми права
- •77. Неофіційний спосіб тлумачення норми права
- •78. Граматичний спосіб тлумачення
- •80. Історичний спосіб тлумачення норми права
- •81. Мова права як предмет філософсько-правового аналізу
- •82. Герменевтика в структурі судового слідства
- •83. Основні концептуальні підходи до розуміння влади
- •84. Влада і право: сила влади і влада сили
- •85. Онтологія злочину: теоретичні проблеми визначення поняття злочину
- •86. Соціологічні концепції злочину
- •87. Походження і розвиток інституту покарання
- •88. Юридична інтерпретація мети покарання
- •89. Екзистенціальна філософія вини
- •90. Право як універсальна форма розвитку інституту прав людини
78. Граматичний спосіб тлумачення
Норм права — це сукупність прийомів, спрямованих на з'ясування значення окремих слів, термінів, змісту норми залежно від розміщення сполучників, розділових знаків, прийменників у тексті. Таке тлумачення базується на даних граматики, лексики, філологічних науках. Воно є первинним, бо починається з аналізу мовної форми виразу норми права, яка відображена в тексті нормативно-правового акта. Граматичний спосіб враховує розбіжності між буквальним текстом і справжнім змістом юридичних норм. Завдання тлумачення і його успішного розв'язання залежить як від знання суб'єкта пізнання (законодавця), який формулює норму у вигляді статті, так і від правозастосовувача, який використовує текст нормативно-правового акта, керуючись загальномовними нормами, а також і від техніко-юридичної досконалості самого тексту.
Загальномовні норми потребують:
1) розмежування сполучників єднальних і розділових, якими користувався законодавець у текстах статей із простими, складними і альтернативними гіпотезами, диспозиціями та санкціями;
2) урахування доконаних і недоконаних форм дієслів і дієприкметників. Наприклад, текст «виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо... вчинила злочин...» (ст. 27 Кримінального кодексу України) тлумач розуміє так: суб'єкт злочину не може відповідати за дії, що скоєні іншими учасниками злочину. Використовуються також спеціалізовані терміни як певний засіб законодавчої техніки. Отже, тлумачення норм передбачає урахування особливостей мови права та відповідних правил мовного тлумачення. Наприклад, якщо терміни використовуються в тексті, то вони мають значення, тотожне тому, яке вони мають у літературній мові; значення терміну, що використовується в будь-якій галузі права, не може вільно поширюватися на інші галузі (наприклад, поняття «член родини» в житловому і шлюбно-сімейному законодавстві мають різний зміст, юридичний статус і сферу використання). Неприпустимо тлумачити норми, ігноруючи окремі слова, оскільки це може викривити смисл норми. Наприклад, якщо з поняття «крадіжка» вилучити слово «таємна», то воно розчиниться в інших поняттях, що їх застосовує законодавець: «пограбування» або «розбій».
79. Логічний спосіб тлумачення норми права Логічний - з'ясування змісту норми права (не виходячи за рамки тексту нормативно-правового акта) на підставі використання законів, правил і прийомів формальної логіки: а) розкривається зміст юридичних норм, який іноді не збігається з буквальним значенням через невдале обрання законодавцем словесних форм, для чого використовується прийом перебудови тексту, введення в нього додаткових слів, необхідних для розуміння; б) аналізуються поняття, які відображають слова і вирази, судження і умовиводи, конкретні судження, їх зв'язки один з одним, а також зміст поняття з його обсягом та іншими поняттями, що допомагає перевірити результати граматичного тлумачення, зробити висновки з понять; в) використовуються логічні операції - аналіз і синтез, побудова силогізму (логічного умовиводу, що складається з двох посилань і висновку) і т.д., щоб з нормативних приписів сформулювати норму права, вивести норму з норм; г) використовуються ті ж логічні операції, що й у попередньому випадку, проте з іншою метою: у разі наявності прогалини в праві сконструювати норму права за аналогією через тлумачення (тобто розширити певні ознаки і факти).
