- •Історичні етапи та закономірності розвитку філософії права
- •2.Предмет філософії права
- •3.Методологіяфілософії права
- •4. Завданняфілософії права
- •5. Функції фп
- •6. Класична філософія та некласична філософія
- •7. Філософія права як наука
- •8. Філософія права як навчальнадисципліна
- •9. Взаємозв’язокфілософії права та історіївчень про право
- •10. Взаємозв’язокфілософії права та загальноїтеорії права / 11. Взаємозв’язокфілософії права та соціології права
- •12. Поняттяправовоїонтології
- •Онтологічні моделі права:
- •13. Структура онтології права
- •14. Позитивне право як онтологічна концепція права
- •15. Природне право як онтологічна концепція права
- •16. Воля як субстанція правовідносин
- •17. Свобода як онтологічна сутність права
- •18. Концепція онтологічної структури права Артура Кауфманна
- •19. «Концепція права-буття» Рудольфа Марчіча
- •20, 21. Філософська гносеологія і правове пізнання
- •Поняття і предмет гносеології права
- •22. Предмет гносеології права
- •23. Структура гносеології права
- •24. Раціоналізм та ірраціоналізм у правовому пізнанні Раціональний чи ірраціональний характер має пізнання?
- •25. Соціально-історичні константи правового пізнання
- •Для порівняння зіставимо основні етапи з погляду дії соціально-історичної константи:
- •26. Національно-психологічні константи правового пізнання
- •27. Гносеологічні антиномії права
- •28. Гносеологічна структура норми права
- •29. Основні концептуальні підходи до розуміння істини у праві
- •30. Неокантіанська концепція гносеології права
- •31. Концепція природного права з мінливим змістом р. Штаммлера
- •32. Неогегелянська концепція гносеології права
- •33. Логіка в структурі права і право як логічна система
- •34. Логічна структура юридичних документів
- •35. Логічна структура правової аргументації
- •36. Логіко-гносеологічні операції у судовому доказуванні
- •37. Предмет аксіології права
- •38. Моральні цінності в структурі аксіології права
- •Протилежних типів діяльності людини:
- •39. Справедливість як цінність права
- •40. Норма права як предмет оцінки
- •41, 42 Цінності права і право як цінність та Антицінність права.
- •Як відносно незалежна самостійно функціонуюча органічна система, яка сама активно може впливати на розвиток суспільства:
- •43. Екзистенціальна антиномія норми права
- •Норма починає плутати людину:
- •44. Поняття і сутність діалектики права
- •Дві основні характеристики діалектичних суперечностей:
- •45,46. Діалектика права і процесу Юридична конфліктологія
- •47. Держава і право як діалектичні суперечності
- •48. Онтологічні антиномії сущого та належного у праві
- •49.Гносеологічні антиномії
- •50.Герменевтичні антиномії точності та ясності у праві.
- •51. Праксеологічні антиномії загального та конкретного у праві
- •52. Історичний розвиток юридичного позитивізму
- •Все людство у своєму інтелектуальному розвитку пройшло 3 етапи:
- •Позитивізм пережив декілька періодів його піднесення:
- •53. Гносеологічний зміст юридичного позитивізму
- •54. Неопозитивізм та аналітична юриспруденція
- •55. Нормативізм г. Кельзена: чисте право і право реальне
- •56. Аналітична концепція права г. Харта
- •57. Становлення, основні принципи та гносеологічні засади соціологічного підходу у праві
- •60. Прагматичний інструменталізм у праві р. Паунда
- •61. Марксизм та соціологічна юриспруденція
- •62. Фрейдизм та психоаналіз правовідносин
- •64. Психоаналітична універсалізація природи злочину
- •65. Феноменологія права як метод пізнання його апріорної структури
- •66. Феноменологічно-правова редукція
- •67.Правові ейдоси і феноменологічна природа права
- •68. Значимість права для існування: Alssein як екзистенціальний об’єкт і джерело права
- •70. Право як екзистенція
- •73. Теорія передумови розуміння права м. Гайдеггера
- •74. Теорія аплікативного розуміння права г.-г. Гадамера
- •75. Теорія комунікативноі діі права ю. Габермаса
- •76. Офіційний спосіб тлумачення норми права
- •77. Неофіційний спосіб тлумачення норми права
- •78. Граматичний спосіб тлумачення
- •80. Історичний спосіб тлумачення норми права
- •81. Мова права як предмет філософсько-правового аналізу
- •82. Герменевтика в структурі судового слідства
- •83. Основні концептуальні підходи до розуміння влади
- •84. Влада і право: сила влади і влада сили
- •85. Онтологія злочину: теоретичні проблеми визначення поняття злочину
- •86. Соціологічні концепції злочину
- •87. Походження і розвиток інституту покарання
- •88. Юридична інтерпретація мети покарання
- •89. Екзистенціальна філософія вини
- •90. Право як універсальна форма розвитку інституту прав людини
73. Теорія передумови розуміння права м. Гайдеггера
Саме в ХХ ст. М. Хайдеггер розробляє феноменологію герменевтики, ґрунтуючись на твердженні, що розуміння становить сутнісну структуру людського існування, є первинною формою людського життя, а не тільки методичною операцією. Г. Г. Гадамер показує роль традиції, мови, соціокультурної передумови розуміння: сукупність передрозумінь і переддумок, обумовлених традицією, створює % «горизонт розуміння». На даномуетапірозвиткурозуміннярозглядається не тільки як метод історичногомислення, але і як основа філософії. При цьомурух у колірозуміннябачитьсявже не як наближення до задуму автора, а як співавторство, конструюваннязначення. Інтерпретатор і текст, щоінтерпретується, — не два ізольованісвіти, а суть одне: «Будь-яке розуміння є в кінцевомурахункусаморозуміння» озвитокфілософськоїідеїМ.Хайдегера про мову як дімбуття, щоздійснюєтьсябуттямможнапрослідкувати у Х.Г.Гадамера з йогорозумінням “часовоїдистанції” міжстворенням тексту і йоготлумаченням, а головне присутностіісторико-генетичноїтрадиції як способу інтерпретації тексту.
74. Теорія аплікативного розуміння права г.-г. Гадамера
Гадамерпропонуєрозглядати герменевтику не як вчення про метод і механізмахрозуміння, а як вчення про буття, як онтологію. СпочаткуГадамер, не заперечуючисформованихвизначень герменевтики як методологіїрозуміння, намагаєтьсясинтезувати"мова" Хайдеггера і"ідею" ("логос") Гегеля і побудувати герменевтику як філософію,вякійсуттєва роль відводитьсяонтології - наріжного "філософськогокаменю".
ПозиціяГадамера в герменевтиціполягає в онтологічномупрочитаннісуб'єктапізнання. Цеозначає, по-перше, що на відмінувідрозробки методик розуміннятекстіввгерменевтиці як такої, Гадамерпрагне (і цейомувдалося) подолатиодносторонньогносеологічнуорієнтацію, включивши в проблематику герменевтики питаннясвітовідчуття, сенсужиття, - ідеї, почерпнутіГадамером з фундаментальноїонтологіїсвоговчителя - М. Хайдеггера. Останнійзробивспробуперетворення герменевтики в особливуфілософію - філософіюрозуміння тексту, де слово "текст" - цебудь-якаінформаціяміждвомасуб'єктамирозуміння: письмовий текст, словесний текст (мова), інтонація, погляд, жест, мовчання.
По-друге, Гадамеррозглядає герменевтику не як здатностівідтворенняавтентичного (авторського) тексту, а як можливістьпродовженнядійсноїісторії тексту, у побудовікожним новому інтерпретатором нового сенсу, а по суті, нового тексту.
75. Теорія комунікативноі діі права ю. Габермаса
Основним предметом розгляду Габермаса є комунікативнадія. Вільна та відкрита комунікація – основа його поглядів та політична мета.Габермас виокремлює інструментальну та комунікативнудії. Втіленням інструментальної дії для Габермаса є сфера праці, оскільки тут дія грунтується на правилах, які в своїйосновімаютьемпіричнийдосвід. Під комунікативною дією Габермасрозумієвзаємодіющонайменшедвохіндивідів, яка упорядковуєтьсявідповідно до норм, якіприйняли за основу всі сторони.Якщо інструментальна дія направлена на успіх, то комунікативна дія на взаємопорозуміння діючих індивідів, їх консенсус.