- •Історичні етапи та закономірності розвитку філософії права
- •2.Предмет філософії права
- •3.Методологіяфілософії права
- •4. Завданняфілософії права
- •5. Функції фп
- •6. Класична філософія та некласична філософія
- •7. Філософія права як наука
- •8. Філософія права як навчальнадисципліна
- •9. Взаємозв’язокфілософії права та історіївчень про право
- •10. Взаємозв’язокфілософії права та загальноїтеорії права / 11. Взаємозв’язокфілософії права та соціології права
- •12. Поняттяправовоїонтології
- •Онтологічні моделі права:
- •13. Структура онтології права
- •14. Позитивне право як онтологічна концепція права
- •15. Природне право як онтологічна концепція права
- •16. Воля як субстанція правовідносин
- •17. Свобода як онтологічна сутність права
- •18. Концепція онтологічної структури права Артура Кауфманна
- •19. «Концепція права-буття» Рудольфа Марчіча
- •20, 21. Філософська гносеологія і правове пізнання
- •Поняття і предмет гносеології права
- •22. Предмет гносеології права
- •23. Структура гносеології права
- •24. Раціоналізм та ірраціоналізм у правовому пізнанні Раціональний чи ірраціональний характер має пізнання?
- •25. Соціально-історичні константи правового пізнання
- •Для порівняння зіставимо основні етапи з погляду дії соціально-історичної константи:
- •26. Національно-психологічні константи правового пізнання
- •27. Гносеологічні антиномії права
- •28. Гносеологічна структура норми права
- •29. Основні концептуальні підходи до розуміння істини у праві
- •30. Неокантіанська концепція гносеології права
- •31. Концепція природного права з мінливим змістом р. Штаммлера
- •32. Неогегелянська концепція гносеології права
- •33. Логіка в структурі права і право як логічна система
- •34. Логічна структура юридичних документів
- •35. Логічна структура правової аргументації
- •36. Логіко-гносеологічні операції у судовому доказуванні
- •37. Предмет аксіології права
- •38. Моральні цінності в структурі аксіології права
- •Протилежних типів діяльності людини:
- •39. Справедливість як цінність права
- •40. Норма права як предмет оцінки
- •41, 42 Цінності права і право як цінність та Антицінність права.
- •Як відносно незалежна самостійно функціонуюча органічна система, яка сама активно може впливати на розвиток суспільства:
- •43. Екзистенціальна антиномія норми права
- •Норма починає плутати людину:
- •44. Поняття і сутність діалектики права
- •Дві основні характеристики діалектичних суперечностей:
- •45,46. Діалектика права і процесу Юридична конфліктологія
- •47. Держава і право як діалектичні суперечності
- •48. Онтологічні антиномії сущого та належного у праві
- •49.Гносеологічні антиномії
- •50.Герменевтичні антиномії точності та ясності у праві.
- •51. Праксеологічні антиномії загального та конкретного у праві
- •52. Історичний розвиток юридичного позитивізму
- •Все людство у своєму інтелектуальному розвитку пройшло 3 етапи:
- •Позитивізм пережив декілька періодів його піднесення:
- •53. Гносеологічний зміст юридичного позитивізму
- •54. Неопозитивізм та аналітична юриспруденція
- •55. Нормативізм г. Кельзена: чисте право і право реальне
- •56. Аналітична концепція права г. Харта
- •57. Становлення, основні принципи та гносеологічні засади соціологічного підходу у праві
- •60. Прагматичний інструменталізм у праві р. Паунда
- •61. Марксизм та соціологічна юриспруденція
- •62. Фрейдизм та психоаналіз правовідносин
- •64. Психоаналітична універсалізація природи злочину
- •65. Феноменологія права як метод пізнання його апріорної структури
- •66. Феноменологічно-правова редукція
- •67.Правові ейдоси і феноменологічна природа права
- •68. Значимість права для існування: Alssein як екзистенціальний об’єкт і джерело права
- •70. Право як екзистенція
- •73. Теорія передумови розуміння права м. Гайдеггера
- •74. Теорія аплікативного розуміння права г.-г. Гадамера
- •75. Теорія комунікативноі діі права ю. Габермаса
- •76. Офіційний спосіб тлумачення норми права
- •77. Неофіційний спосіб тлумачення норми права
- •78. Граматичний спосіб тлумачення
- •80. Історичний спосіб тлумачення норми права
- •81. Мова права як предмет філософсько-правового аналізу
- •82. Герменевтика в структурі судового слідства
- •83. Основні концептуальні підходи до розуміння влади
- •84. Влада і право: сила влади і влада сили
- •85. Онтологія злочину: теоретичні проблеми визначення поняття злочину
- •86. Соціологічні концепції злочину
- •87. Походження і розвиток інституту покарання
- •88. Юридична інтерпретація мети покарання
- •89. Екзистенціальна філософія вини
- •90. Право як універсальна форма розвитку інституту прав людини
41, 42 Цінності права і право як цінність та Антицінність права.
Але і в цілому право для суспільства виступає як цінність:
♥ Право забезпечує людині максимум свободи.
Без права була б війна всіх проти всіх.
♥ Право створює умови для реалізації людиною свого потенціалу.
♥ Право зв’язує людину з суспільством. Через норму людина рятується від самотності,
Але право виступає в суспільстві і антицінністю (злом),
Право може бути використаним у так би мовити антиправових цілях, коли державою приймаються неправові закони.
Право може свідомо не використовуватися для реалізації справедливості внаслідок відповідної зацікавленості певних соціальних прошарків
Як відносно незалежна самостійно функціонуюча органічна система, яка сама активно може впливати на розвиток суспільства:
Право може, опираючись на принцип стабільності та авторитету закону, стояти на заваді правового оформлення необхідних соціальних змін
Право може, навпаки, перерегулювати в нормативному плані певні соціальні відносини і цим завдати шкоди їх природному, органічному розвитку.
Більшість людей залишаються задоволені тим, що дає їм норма, і перестають претендувати на більше, ніби інтуїтивно передчуваючи, що за межею норми лежить страждання, осуд, критика, заздрість і протидія. Залишаючись у межах норми людина зраджує своїй власній творчій природі. Людина починається поза нормою. Особистість завжди позанормована, позамежна.
♠ Право протиставляє людей як позивачів та відповідачів, уповноважених і зобов`язаних, що створює напругу в суспільстві.
43. Екзистенціальна антиномія норми права
Екзистенціоналізм – це філософія людського існування, нашого повсякденного життя.
Людина не може існувати без норми. В нормі концентрується життєвий досвід. Через норму людина сприймає досвід, який їй полегшує орієнтацію в світі.
Норма – це те, як треба себе вести. Сприймаючи норми зовнішнього світу, роблячи їх своїми, людина зливається з цим світом, живе тепер не тільки в ньому, але й разом із ним. Чим більше сприйнятих норм, тим більша адаптація до світу.
А з іншого боку – норма суперечить самій природі людини як творчої істоти – ти не можеш сформуватись як особистість. Людина ховається за норму за рахунок втрати самого себе.
Норма починає плутати людину:
☺ Спочатку – норма стає засобом, за допомогою якого людина приєднується до суспільства і починає користуватися його благами. Чим сумлінніше виконуєш норми – тим більше отримаєш.
☻ Виходить навпаки – абсолютне дотримання норм тільки збільшує страждання. Покинути ж норму страшно. Більшість людей починається і закінчується нормою. Залишаються задоволені тим, що дає їм норма. Перестають претендувати на більше.
☺ Але разом з тим, за межею норми відкривається і світ свободи. Треба вирішувати, що дорожче – законне, надійне матеріальне благо чи насолода (страждання) позанормативної свободи? Людина залишаючись у межах норми, зраджує своїй власній творчій природі.
Норма захищає людину для того, щоб забезпечити її свободу і створити умови для творчої самореалізації.
Водночас право протистоїть намаганням особи вийти за межі норми в процесі створення принципово нового і позанормативного, яке складає саму сутність творчості і самореалізації.