1. Історичні етапи та закономірності розвитку філософії права

1. исторична школа права. Засновники: К.Савіньї, Г.Пухта. Право розуміється як розвиток національного духу того чиіншого народу, як результат історичноїкультури.

2. Период юридичного позитивізму як оппоненту історичнійшколі права. Властивеототожнення права і закону. Абсолютизуєтьсязначення закону. Юридичномупозитивізму ми завдячуємовиникненню і формуваннююридичноїтехніки – технологіїреалізації права. Важливим результатом є виникненняпроцесуальнихгалузей права. Юридичналогікавиникаєтеж в межах юридичногопозитивізму.

3. В межах XIXстоліттярозпочинаєтьсясучасний етап розвитку філософії права, який представлений такими концепціями:- неокантіанськаконцепція права;- цінніснафілософія права (аксіологія права);- феноменологічнаконцепція права;- психологічнаконцепція права;- психоаналітичнаконцепція права; - екзистенціальнафілософія права;- юридична герменевтика.

2.Предмет філософії права

Для того,щоб визначити предмет ФП,необхідно дати відповідь на запитання – що таке філософія права,і що вона вивчає? в історії філософсько-правової думки існували різні підходи до визначення філософії права та її предмета. Так, Г. Гегель вважав її філософською наукою про право, що має своїм предметом ідею права. Російський філософ С. Франк розумів філософію права як вчення про суспільний ідеал. У сучасній філософії права її предмет також визначається по-різному. Від найширших визначень, як, наприклад, у відомого росій­ського філософа права В. Нерсесянца, який вважає предметом філо­софії права дослідження змісту права, його сутності і поняття, основ і місця у світі, цінності і значення, ролі в житті людини, суспільства і держави до найвужчих, як, зокрема, в одного з провідних італійських філософів права Н. Боббіо, на думку якого єдиною проблемою філо­софії права, що, власне і становить її предмет, є справедливість.

Таке різноманіття підходів до предмета філософії права є цілком закономірним, адже його визначення припускає виявлення ставлення дослідника як до філософії, так і до права. Можна припустити, що підходів до предмета філософії права стільки, скільки існує філософ­ських систем, а виявлення предмета філософії права неможливо без чіткого визначення ставлення дослідника до самого феномену права, тобто до того, що, власне, і має бути досліджено.

Отже, якщозагальнафілософія є вченням про граничніпідставилюдськогобуття, то відповіднофілософію права можнавизначити як вчення про граничніпідстави права як одного ізспособівлюдськогобуття.

Існуютьконцептуальніпідходи до розуміння права :

1. Позитивіський : право – це закон; 2) Природньо-правовий : право – ценевід’ємні природні права і свободи людини; 3) Соціологічно-правовий : право – це суспільство, яке визначає ту модель поведінки і питання,які мають регулюватися у НП; 4)Психологічно-правовий : право – це емоції людини.

3.Методологіяфілософії права

Зазвичайпідметодологієюрозуміються система методів, щоза­стосовуються для дослідженнятієїчиіншоїреальності, а також на­ука про ціметоди. Саме ж поняття «метод» означає шлях, спосібдосягненняпевної мети, тобтоспосібздобуття нового знання про певнуреальність. Мож­навиділититакіпідходи до інтерпретаціїцьогофеномену.

По-перше, науковийпідхід, у межах якогопідметодологієюрозу­міється система загальнонаукових і спеціально-науковихметодів, щозастосовуються до права - соціологічний, кібернетичний, системний та ін., а такожвчення про ціметоди. Недоліком такого підходу є те, щовін не даєуявлення про методологію права як про синтетичнезнання, оскількивідповідно до цьогопідходуокремі науки, з одного боку, і правознавство - з другого, існуютьнібитосамі по собі.

По-друге, філософськийпідхід, коли підметодологією права ро­зумієтьсязастосуванняосновнихпринципів і категорійфілософії до права. До них належать категоріїдіалектики, гносеологічнікатегорії, а такожкатегоріїсоціальноїфілософії. Але і такийпідхід не визнаєжодноїновоїдисципліни на стикуфілософії і правознавства.

По-третє,філософсько-правовийпідхід, якийприпускаєнаявністьособливоїдисципліни, щовиконуєметодологічну роль стосовнопра­вознавства в цілому. Завданнямцієїдисципліни є гносеологічнийаналізрізнихтипівправопізнання та праворозуміння.

Останнійпідхіддаєзмогупредставитиметодологію права як де­якесинтетичнезнання, яке є опосередковуючоюланкоюміжфілосо­фією і теорією права, певний аспект філософії права, щополягає в гносеологічномуаналізі основ правовоїтеорії. Отже, методологія права являє собою керівнуідею, систему світогляднихпринципів, щовиявляють себе на всьому шляху дослідження права, а такожобґрунтуваннятакоїідеї.