
- •5. Зміст та функції психолого-педагогічного експерименту.
- •23. Особливості соціального розвитку дитини раннього віку
- •24. Навести приклад знаряддєвих дій предметної діяльності дитини раннього віку.
- •25. Навести приклад маніпулятивних дій предметної діяльності дитини раннього віку.
- •26. Рушійні сили психічного розвитку дитини на кожному віковому етапі.
- •51. Специфіка сприймання дошкільниками простору і часу.
- •69. Скласти логічну схему за видами уваги дошкільника
- •70. Скласти характеристику різних типів темпераменту.
5. Зміст та функції психолого-педагогічного експерименту.
Експеримент (від лат. Е experimental - «проба», «досвід», «випробування») - найбільш складний вид дослідження, найбільш трудомісткий, але разом з тим точніший і корисний в пізнавальному плані. Відомі психологи - експериментатори П. Кресс і Ж. Піаже писали: «Експериментальний метод - це форма підходу розуму, яка має свою логіку і свої технічні вимоги. Він не терпить поспіху, але натомість повільності і навіть деякою громіздкість дарує радість впевненості, часткової, може бути, але зате остаточної».
Без експерименту в науці і в практиці, незважаючи на його складність і трудомісткість, обійтися неможливо, тому що тільки в ретельно продуманому, правильно організованому і проведеному експерименті можна отримати найбільш доказові результати, особливо що стосуються причинно-наслідкових залежностей.
Метою експерименту є виявлення закономірних зв'язків, тобто стійких, істотних, зв'язків між явищами і процесами. Саме ця мета відрізняє експеримент від інших методів дослідження, які виконують функцію збору емпіричних даних.
Виділимо особливості експерименту, як методу дослідження:
1 - В експерименті розкривається причинно-наслідковий зв'язок, тобто залежність досліджуваного явища від відомих контрольованих умов.
2 - Експеримент передбачає активне втручання вченого в процес дослідження, управління цим процесом тому умови змінює сам учений.
3 - Використання, як мінімум, двох методик вимірювання. Одна з яких вимірює умови протікання процесу, а інша методика фіксує зміни, що відбуваються в досліджуваних об'єктах.
4 - Необхідна наявність гіпотези, тобто припущення про характер досліджуваної зв'язку, яку повинен підтвердити або спростувати експеримент.
Узагальнюючи ці ознаки, дамо визначення експерименту.
Експеримент - це метод наукового пізнання, спрямований на виявлення причинно-наслідкових зв'язків та доведення гіпотези, шляхом цілеспрямованого і контрольованого зміни умов протікання процесів чи явищ.
Перш ніж приступити до дослідження, ми повинні довести необхідність проведення даного експерименту.
Експеримент не треба проводити, якщо:
1 - перевіряються вже відомі положення (наприклад, залежність між наочністю і міцністю засвоєння знань учнів);
2 - коли заздалегідь можна передбачити його результати (наприклад, рівень знань учнів підвищиться, якщо до нього проводити додаткові заняття).
Експеримент необхідний, якщо:
1 - перевіряється ефективність будь-яких нововведень (наприклад, нових навчальних планів, методик, програм);
2 - коли порівнюється ефективність різних факторів або вибирається найкращий засіб для їх реалізації;
3 - коли виявляються необхідні і достатні умови певних педагогічних завдань (наприклад, педагогічні умови для пізнавального інтересу учнів при вивченні гуманітарних дисциплін);
У чому ж полягає сутність експерименту?
Сутність експерименту зводиться до абстрагування, тобто штучного виділення одного боку досліджуваного процесу з усього різноманіття досліджуваних зв'язків (наприклад, вивчення впливу сім'ї на інтелектуальний розвиток дитини, але на його інтелектуальний розвиток впливають і інші фактори, крім сім'ї).
Одне з основних понять при описі експерименту - змінна. Так називають будь-який реальний умова ситуації, що може бути змінено.
Види змінних |
|||
Експериментальні |
Побічні (Супутні реальні перешкоди) |
||
Незалежна змінна (НП) (Причинний) |
Залежна змінна (ЗП) (Слідча) |
Контрольовані змінні (Зрівнюється) |
Спонтанні змінні (Неконтрольовані) |
Незалежна змінна - це умови, які змінює сам експериментатор.
Залежна змінна - фактор, що змінюється у відповідь на введення незалежної змінної.
Контрольовані змінні - ті умови, які в ході експерименту не повинні змінюватися. Інакше порушиться правомірність емпіричного доказу: динаміку залежної змінної можна буде пояснити не впливом ЗП, а іншими, незапланованими і непоміченими самим експериментатором впливами.
Спонтанні змінні - не піддаються строгому контролю, але неодмінно враховуються фактори, на практиці знаходяться між незалежними і залежними змінними, що опосередковують їх вплив один на одного. Наприклад: фізіологічне або психологічне стан випробовуваних (стрес, втома, інтерес до роботи, байдужість та ін.) Логіка експерименту вимагає, щоб такого роду характеристики не були упущені з виду, так як вони здатні істотно змінити поведінку піддослідних, вплинути тим самим на якість отриманих результатів.
Таким чином, експериментувати - це значить вивчати вплив незалежних змінних на залежні при константних характеристиках контрольованих змінних і врахованих спонтанних.