5.​ Зміст та функції психолого-педагогічного експерименту.

Експеримент (від лат. Е experimental - «проба», «досвід», «випробування») - найбільш складний вид дослідження, найбільш трудомісткий, але разом з тим точніший і корисний в пізнавальному плані. Відомі психологи - експериментатори П. Кресс і Ж. Піаже писали: «Експериментальний метод - це форма підходу розуму, яка має свою логіку і свої технічні вимоги. Він не терпить поспіху, але натомість повільності і навіть деякою громіздкість дарує радість впевненості, часткової, може бути, але зате остаточної».

Без експерименту в науці і в практиці, незважаючи на його складність і трудомісткість, обійтися неможливо, тому що тільки в ретельно продуманому, правильно організованому і проведеному експерименті можна отримати найбільш доказові результати, особливо що стосуються причинно-наслідкових залежностей.

Метою експерименту є виявлення закономірних зв'язків, тобто стійких, істотних, зв'язків між явищами і процесами. Саме ця мета відрізняє експеримент від інших методів дослідження, які виконують функцію збору емпіричних даних.

Виділимо особливості експерименту, як методу дослідження:

1 - В експерименті розкривається причинно-наслідковий зв'язок, тобто залежність досліджуваного явища від відомих контрольованих умов.

2 - Експеримент передбачає активне втручання вченого в процес дослідження, управління цим процесом тому умови змінює сам учений.

3 - Використання, як мінімум, двох методик вимірювання. Одна з яких вимірює умови протікання процесу, а інша методика фіксує зміни, що відбуваються в досліджуваних об'єктах.

4 - Необхідна наявність гіпотези, тобто припущення про характер досліджуваної зв'язку, яку повинен підтвердити або спростувати експеримент.

Узагальнюючи ці ознаки, дамо визначення експерименту.

Експеримент - це метод наукового пізнання, спрямований на виявлення причинно-наслідкових зв'язків та доведення гіпотези, шляхом цілеспрямованого і контрольованого зміни умов протікання процесів чи явищ.

Перш ніж приступити до дослідження, ми повинні довести необхідність проведення даного експерименту.

Експеримент не треба проводити, якщо:

1 - перевіряються вже відомі положення (наприклад, залежність між наочністю і міцністю засвоєння знань учнів);

2 - коли заздалегідь можна передбачити його результати (наприклад, рівень знань учнів підвищиться, якщо до нього проводити додаткові заняття).

Експеримент необхідний, якщо:

1 - перевіряється ефективність будь-яких нововведень (наприклад, нових навчальних планів, методик, програм);

2 - коли порівнюється ефективність різних факторів або вибирається найкращий засіб для їх реалізації;

3 - коли виявляються необхідні і достатні умови певних педагогічних завдань (наприклад, педагогічні умови для пізнавального інтересу учнів при вивченні гуманітарних дисциплін);

У чому ж полягає сутність експерименту?

Сутність експерименту зводиться до абстрагування, тобто штучного виділення одного боку досліджуваного процесу з усього різноманіття досліджуваних зв'язків (наприклад, вивчення впливу сім'ї на інтелектуальний розвиток дитини, але на його інтелектуальний розвиток впливають і інші фактори, крім сім'ї).

Одне з основних понять при описі експерименту - змінна. Так називають будь-який реальний умова ситуації, що може бути змінено.

Види змінних
Експериментальні		Побічні (Супутні реальні перешкоди)
Незалежна змінна (НП) (Причинний)	Залежна змінна (ЗП) (Слідча)	Контрольовані змінні (Зрівнюється)	Спонтанні змінні (Неконтрольовані)

Незалежна змінна - це умови, які змінює сам експериментатор.

Залежна змінна - фактор, що змінюється у відповідь на введення незалежної змінної.

Контрольовані змінні - ті умови, які в ході експерименту не повинні змінюватися. Інакше порушиться правомірність емпіричного доказу: динаміку залежної змінної можна буде пояснити не впливом ЗП, а іншими, незапланованими і непоміченими самим експериментатором впливами.

Спонтанні змінні - не піддаються строгому контролю, але неодмінно враховуються фактори, на практиці знаходяться між незалежними і залежними змінними, що опосередковують їх вплив один на одного. Наприклад: фізіологічне або психологічне стан випробовуваних (стрес, втома, інтерес до роботи, байдужість та ін.) Логіка експерименту вимагає, щоб такого роду характеристики не були упущені з виду, так як вони здатні істотно змінити поведінку піддослідних, вплинути тим самим на якість отриманих результатів.

Таким чином, експериментувати - це значить вивчати вплив незалежних змінних на залежні при константних характеристиках контрольованих змінних і врахованих спонтанних.