- •Держава та право Стародавнього Єгипту.
- •Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний устрій.
- •Держава та право Ізраїльсько-Іудейського царства.
- •. Закони царя Хаммурапі: загальна характеристика.
- •Суспільні та майнові відносини за законами Хаммурапі.
- •Шлюбно-сімейне право за законами Хаммурапі.
- •Злочин і покарання за законами Хаммурапі.
- •8. Історичні умови виникнення держави та права в Індії.
- •9. Державний устрій імперії Маур’їв.
- •10. Закони Ману : загальна характеристика.
- •12. Шлюбно-сімейне право за законами Ману.
- •13. Злочин і покарання за законами Ману.
- •14. Судовий процес за законами Ману.
- •15. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея.
- •16. Реформи Солона та Клісфена.
- •17. Загальна характеристика грецького полісу.
- •18. Державний устрій Афін в V – IV ст. До н.Е.
- •19. Основні риси Афінського права.
- •21. Виникнення держави в Стародавньому Римі. Реформи Сервія Тулія.
- •22. Суспільний устрій і правове становище населення Риму в період республіки.
- •23. Державний устрій Римської республіки.
- •24. Падіння Римської республіки і перехід до Імперії. Принципат і домінат.
- •25. Закон хіі таблиць – найдавніша пам’ятка Римського права.
- •26. Процес в Стародавньому Римі: досудові стосунки сторін, формалізм. Поділ процесу на дві стадії .
- •27. Право приватне і право публічне. Право народів в Стародавньому Римі.
- •29. Варварські правди та їх загальна характеристика.
- •31. Злочини проти приватної власності та проти особи за ”Салічною правдою”.
- •32. Судовий процес в державі франків: досудові відносини, виклик в суд, види доказів.
- •33. Особливості державного устрою Англії в період станово-представницької монархії. Реформи Генріха іі.
- •35. Правове становище окремих груп населення Англії за Великою Хартією вольностей 1215 р.
- •36. Сеньоріальна монархія у Франції. Реформи Людовіка іх.
- •37. Станово-представницька монархія у Франції. Генеральні Штати.
- •38. Абсолютна монархія у Франції. Нантський едикт Реформи Ришельє. Людовік XIV.
- •39. Основні риси права середньовічної Франції: сімейне і спадкове право, кримінальне право, судовий процес.
- •40. Державний устрій, королівська влада та центральні органи управління в Німеччині в середні віки.
- •41. Територіальна роздробленість в нормативних актах Німеччини.
- •42. Боротьба парламенту з королівським абсолютизмом в Англії на поч. Хvіі ст. ”Петиція про права” 1628 р.
- •43. Початок Англійської революції. Велика демонстрація. Білль “про коріння та гілки”.
- •44. Соціально-економічні та політичні перетворення в Англії в роки громадянських воєн. Становлення інституту приватної власності.
- •45. Англія в період Протекторату Кромвеля. “Знаряддя управління”.
- •46. Реставрація монархії в Англії. Кодекс Кларендона. “Хабеас корпус акт”1679 р.
- •47. “Славна революція” 1688 р. Білль про права 1689 р.
- •48. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •50. Війна північноамериканських колоній Англії за незалежність (1775 - 1783).” Декларація незалежності” 4 липня 1776 р.
- •51. Утворення Сполучених Штатів Америки . “Статті конфедерації” 1781 р. Конституція 1787 р. Білль про права.
- •52. Розвиток сша в і пол. Хіх ст. Виникнення двопартійної системи. Аболіціоністський рух “Міссурійський компроміс”.
- •53. Громадянська війна 1861 – 1865 рр. Та її історичне значення. 13–та і 14-та поправка до Конституції сша.
- •55. 55. Встановлення конституційної монархії у Франції. Конституція 1791 р.
- •58. Державний устрій Франції в період якобінської диктатури. Революційний терор. Місце якобінської диктатури в демократичному русі Французької революції.
17. Загальна характеристика грецького полісу.
Поліс - місто, держава, особлива форма економічної і політичної організації суспільства. Територія полісу складалася з міських територій та з навколишніх їхніх землеробських поселень (хори).
Поліс виник в процесі боротьби з пережитками родового ладу, зростання товарно-грошових відносин, відокремлення ремесла від землеробства, загострення соціальної боротьби землеробів-общинників і торгово-ремісничих верств з родовою знаттю. Економічним базисом поліса була антична форма земельної власності, яка виступає завжди в суперечливій, двоїстої формі - як власність державна (громадська) і як приватна власність, причому остання звичайно обумовлена першим. Право приватної власності на землю мав лише повноправний громадянин поліса (громади), який був таким завдяки своїм походженням. Поряд з повноправними громадянами територію полісу населяли вільні, але неповноправні жителі - Метек, періеки, вільновідпущеники, які зазвичай займалися ремеслом і торгівлею, а також позбавлені всяких прав раби.
Поліс забезпечував колективу повноправних громадян право власності на землю та на рабів; обов'язком поліса була турбота про економічний підтримці громадян поліса; відповідно зовнішня і внутрішня економічна політика полісу спрямовувалася на відновлення дрібної та середньої земельної власності (виведення колоній і Клерухії). У полісі вводилися т.зв. літургії, роздача видовищних грошей, плата за несення військової і державної служб.
Всі громадяни від 17-18 до 60 років складали народне ополчення. Багаті і середні верстви суспільства служили вершниками і тяжкоозброєних пішими воїнами (гоплітов), а більш бідні - Легкоозброєними воїнами. Специфіка полісних відносин сприяла формування полісної ідеології, полісного патріотизму.
Політичне пристрій полісів при всій їх різноманітності являло деяку єдність. Державний апарат поліса складався з народних зборів (апелла, еклессія) повноправних громадян-чоловіків, ради (герусия, при, сенат) і різних виборних посадових осіб (магістратів). Народні збори - найбільш демократичний орган управління - було атрибутом всякого поліса. Воно здійснювало право громадянина керувати державою. Залежно від того, яку вагу в політичному житті вдалося придбати торгово-ремісничим верствам і хліборобам-общинникам в боротьбі з родовою знаттю, поліс міг бути або олігархічним (Спарта), або демократичною (Афіни). В економічному відношенні відмінність між полісами визначалося більшою чи меншою роллю хори, тобто співвідношенням між землеробством і ремеслом і торгівлею. Типовим землеробським полісом була Спарта; Корінф, що мав незначну хору, був типовим торгово-ремісничим полісом.
З встановленням рабовласницького ладу поліс стає формою рабовласницького держави. Однак зростання приватної власності, експлуатації рабської праці призводять до руйнування основної маси землеробів-общинників, розкладання античної форми власності, а отже до кризи полісу. Криза поліса в Греції (яка пережила період найвищого розквіту полісу в 5в. До н.е.) припадає до н.е.