8.Фармакотерапія при гострому панкреотиті.

- ліквідація болю і поліпшення мікроциркуляції в залозі

(ненаркотичні анальгетики - кетанов, кеталонг, трамал, стадол та інші); при

резистентності больового синдрому – наркотичні анальгетики. Необхідно

уникати призначення морфію і його аналогів, які викликають спазм

сфінктера Одді;

- М-холінолітики – неселективні (атропін, метацин, платифілін) і

селективні (гастроцепін); спазмолітики (бускопан, галідор, но-шпа);

антиоксиданти (аскорбінова кислота, токоферол, церулоплазмин);

різноманітні новокаїнові блокади – перидуральна, круглої зв„язки печінки,

паранефральна.

- боротьба із шоком і відновлення гомеостазу: інфузійна терапія –

об„єм і склад визначається конкретною клінічною ситуацією. При тяжких

формах ГП на добу вводиться не менше 4-4,5 л розчинів на фоні форсованого

діурезу. Розчини вводять приблизно у слідуючих співвідношеннях: 1000-

1500 мл 0,9% NaCl, 500 мл 3% р-ну NaHCO3, 15% розчин манітолу із

розрахунку 1,0-1,5 г на 1 кг маси хворого (можливо використовувати

розчини, що містять сорбітол – сорбілакт, реосорбілакт, які необхідно

вводити перед розчинами глюкози, з метою її оптимального засвоєння), 20 мл 2,4% р-ну еуфіліну, 60 мл 3% р-ну KCl, 50 мл 10% р-ну NaCl, 200 мл 1%

р-ну CaCl2 на 1000 мл 5% р-ну глюкози, 1000-1500 мл білкових препаратів

(на кожні 3% Ht вище 45% вводиться 300 мл р-ну білків – нативної і

свіжозамороженої плазми, альбуміну, гідролізатів). Білки не тільки

відновлюють амінокислотний статус, але інгібують активність

протеолітичних ферментів і ліпази.

9.Фармакотерапія при отруєні барбітуратами.

Промивання шлунка, сольові проносні, бемегрид 0,5% - 10 мл, камфора, кофеїн, гарячий чай, зігрівання тіла, глюкоза, перитонеальний діаліз, гемодіаліз, форсований діурез.

10. Фармакотерапія при отруєнні атропіном.

Невідкладна допомога: дати пити теплу солону воду (1 столова ложка солі на 1 стакан), міцний чай. Промивання шлунка водою за допомогою товстого зонда, рясно змащеного вазеліновим маслом, після промивання ввести в шлунок розчин сульфату натрію і завис активованого вугілля. Підшкірне повторне введення 1 мл 0,05% розчину прозерину; для зняття збудження і судом внутрішньом'язово вводять 2 мл 2,5% розчину аміназину, а також седуксен, промедол, анальгін, для видалення всмоктався отрути застосовують форсований діурез.

11.Фармакотерапія при отруєнні бромідами.

Призначають всередину натрію хлорид по 4,0 кожні 4 години, внутрішньовенно ізотонічний розчин натрію хлориду, амонію хлорид по 5,0 на добу, кофеїн, камфора, бемегрид, етимізол.

12. Фармакотерапія при отруєнні морфіном.

Промивання шлунка розчином калію перманганату (незалежно від шляху введення і часу, бо морфін має здатність виділятись слизовою оболонкою шлунка і знову всмоктуватись), сольові проносні засоби (сульфат магнію або натрію), введення налорфіну гідрохлориду 0,5% - 1 мл, глюкозу 20% - 10 мл, лобеліну гідрохлорид 1% - 1 мл, розчин атропіну сульфату 0,1% - 1 мл, кордіамін 1 мл, кофеїну натрію бензоат 10% - 1 мл, розчин камфори олійний 20% - 2 мл, бемегрид 10% - 10 мл, строфантин 0,05% - 1 мл, вітамін В1 5% - 1 мл, катетеризація сечового міхура, зігрівання тіла, антибіотики для попередження інфекції.