4.Фармакотерапія при інфаркті міокарда.

-купірування болю, страху, рухового занепокоєння - промедол, діазепам, нейролептанальгезия, закис азоту; - купірування аритмій - лідокаїн (при больовому синдромі, артеріальній гіпертензії, ОСН), атропін (при брадикардії, АВ - блокад); - усунення невідповідності між запитом міокардом кисню і кровопостачанням - нітрогліцерин, В - адреноблокатори; - боротьба з тромбоутвореннями - антикоагулянти (гепарин), антиагреганти (аспірин), по показанням застосовують тромболітики (стрептокіназа, алтеплаза, фібринолізин). - нормалізація артеріального тиску. Подальше лікування інфаркту спрямоване на відновлення серцевого м'яза: засоби, що впливають на метаболізм у міокарді (рибоксин), вітамінотерапія (група В, кокарбоксилаза).

5.Фармакотерапія при нирковій кольці.

Лікування починають із застосування тепла (грілка, ванна температури 37-39 ° С), спазмолітичних і знеболюючих засобів. Приступ можуть купірувати внутрішньом'язове введення 5 мл розчину баралгина в поєднанні з прийомом баралгина всередину по 0,5 г 3 рази на день або підшкірні ін'єкції 1 мл 0,1%-ного розчину атропіну у поєднанні в 1 мл 2%-ного розчину промедолу або 1 мл 2%-ного розчину пантопону (або 1 мл 1%-ного розчину морфіну). При тривалому нападі доцільна новокаїнова блокада сім'яного канатика (круглої зв'язки матки) з боку ураження. При тривалому нападі ниркової коліки (через блокаду сечоводу каменем) слід призначити антибіотики широкого спектру дії, 5-НОК по 0,05 г 3 рази на день або невиграмон по 0,5 г 

6.Фармакотерапія при гліпоглікемічній комі.

Для лікування гіпоглікемічної коми використовується розчин глюкози 10% в кількості від 100 до 250 мл. Це необхідно для підтримки постійного рівня глюкози в крові. Якщо пацієнт не прийшов до тями під час інфузії глюкози, необхідно вжити заходів щодо запобігання набряку мозку - внутрішньовенно ввести 15-відсотковий розчин Манітолу з розрахунку від 1 до 25 мг на один кілограм маси тіла, а після ввести Фуросемід (Лазикс) 75 - 110 мг внутрішньовенно струминно. Манітол є представником групи осмотичних діуретиків, його дія заснована на фізичних законах взаємодії молекул води і лікарської речовини. Виводиться з організму в незмінному вигляді з притягнутими молекулами води. Лазикс надає специфічний вплив в нирковому апараті, стимулює утворення сечі і її подальше виділення. Вводити його слід з великою обережністю, так як він може викликати профузний діурез - безупинну втрату рідини організмом. 

7.Фармакотерапія при гіперглікемічній хворобі.

На самому початку лікування гіпекглікемічної коми одним з найважливіших заходів є терапія з застосуванням великих доз простого інсуліну і введенням необхідної кількості розчину NaCl і 25% р-ра Натрію бікарбонату. 

При першому режимі застосовуються шприци-автомати для внутрішньовенних інфузій інсуліну. На сьогоднішній день цей метод загальновизнаний у всьому світі і його суть полягає в наступному: при кількісному вмісті глюкози до 333 ммоль/л терапію починають з постійного внутрішньовенного введення інсуліну, де його швидкість становить 6-10 ОД в годину, а при великих значеннях від цього показника - 12-16 ОД в годину. 

На другому етапі лікування гіпекглікемічної коми, коли у хворого відновлюється свідомість, щоб попередити можливе різке падіння цукру, приступають до внутрішньовенного введення 5% р-ра Глюкози 200 мл на годину з додаванням інсуліну (4 ОД). Після цього хворий може випити солодкий чай або з'їсти шматочок цукру.