Вступ

Проте що кремінь - це такий камінь знають всі. Подробніше про склад і походження кременю, не знаю чи згадають всі, но я попробую виправити цю прикрість і розказати про нього як найкраще. Буде сказано про умови утворення, склад що він собою приставляє, де його застосовують і навіщо. Де він може бути і чи потрібен він людині.

Кремінь

І так що таке кремінь? Це гірська порода приховано кристалічної структутри яка включає в себе ряд цікавих властивостей. Утворює жовна і концентрації округлої форми в карбонатних і глинистих породах до 60 см і більше. Колір від світло-сірого до чорного, неоднорідний. Забарвлення обумовлена домішками. Блиск восковий, матовий. Непрозорий або слабо просвічує. Твердість 6-7 за шкалою Мооса. Розколюється на гострі ос колки. При ковзному ударі залізом або кременем викрешуються іскри, при цьому виділяється характерний запах. Вік більше100 млн. років. Основним будівельним матеріалом кременя є тонко зернистий діоксид кремнію (доречі кремінь і кремній часто путають).

Я свідомо згадав SiO2 а не кварц оскільки в кремені може бути халцидон і кристобарил, но серед мінералів - складників за особливостями внутрішньої структури розрізняють кварц, халцедонопал, опал. Най чіткішу кристалічну будову має кварц. У халцидону кристалічна структура менш чітка ніж у кварцу, а опал це взагалі аморфна речовина. Залежно від головного за кількістю компонента виокремлюють кремені кварц- халцедонові, та халцедоно- опалеві. Характерною рисою мінералів які утворюють кремені, є надзвичайно невеликі розміри зерен ( до 0,01 мм). Неозброїним оком їх невидно і тому розглядають лише під оптичним чи електричним мікроскопами. Окрім головних мінералів кремнезему, у складі кременю є такзвані мінерали-домішки. Серед них переважають карбонати кальцію, сульфіди металів, бітумінозна органічна речовина. Нерідко всередині конкрецій кременю бувають рештки стулок морських молюсків, зуби акул тощо.

Забарвлення кременю буває різним і залежить воно сами від складу тих самих домішок та їхньої кількості. Провідне місце серед мінералів-пігментів займає бітумінозна речовина, завдяки чому яквже було згадано кремені зазвичай мають темне, чорне темно-буре забарвлення. Ясні коричневі ( із червоними відтінками) кольори свідчать про те, що кремінь розбитий на поверхні землі мікро тріщинами, які заповнені оксидами заліза. Ще одною з характерних його рис є здатність підчас розбивання давати нерівну поверхню, яка дуже подібна до уламків битого вулканічного скла. В тонких зламах кремінь слабо просвідчується. А в виді мікро зернистого агрегата щей велика міцність. Порода, що складається з халцедону (волокнистого кварцу) з більш або менш значить, домішкою опалу, глинистих частинок, карбонатів, оксидів заліза та інших мінералів. Кремень зустрічається в природі у вигляді шарів, жилків, неправильних виділень або окатаної гальки. В техніці кремінь часто називається силексом. Твердість по Моосу 7, уд. вага 2,60, злам черепашковий, при ударі розколюється на гострокутні уламки. Середній показник заломлення 1,537-1,540. Вміст Si02 коливається від 85 до 98%. Кремінь володіє високою міцністю і стійкістю до стирання. Модуль Юнга 7,45-1011 дін/см2, модуль зсуву 3,45-1011 дін/см2, коеф. Пуассона 0,08. Опір роздавлюванню вище 3350 кг/см2. Стирання (наждачним порошком № 3) на столику Баушингера при навантаженні 0,5 кг/см2 складає 0,015 - 0,004 г/см2. Площа поверхні 2200 см2/р. Діелектричність кременя постійна при частоті 100 циклів в сек. 8,2; при 107 циклів в сек. 4,4.

Ну і звичайно креміть утворує іскри коли бити два шматки кременю один об одного.

Вдобавок кремнію і кисню в земній корі його вистачає, тому кремінь не екзотика, а зовсім поширена порода.