2. Зміст і структура річного плану діяльності днз

Підготовка річного плану роботи дошкільного навчального закладу передбачає аналітичну діяльність керівника щодо обґрунтування того, що треба буде зробити для досягнення окреслених завдань. Тому сутність планування полягає у визначенні основних видів та форм діяльності, а також підбору та розстановки конкретних виконавців, у зазначенні термінів виконання наміченої роботи.

Основою для створення річного плану є навчальний план – нормативний документ закладу, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін.

Річний план роботи дошкільного навчального закладу складається на навчальний рік та літній оздоровчий період, схвалюється педагогічною радою, затверджується керівником дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою. План роботи на оздоровчий період додатково погоджується з територіальною санітарно-епідеміологічною службою.

Згідно з листом МОН України щодо планування, «завдання на новий навчальний рік визначаються на основі аналізу роботи закладу за минулий рік з урахуванням виявлених проблем та потреб дошкільного навчального закладу. Кількість ключових завдань, над якими працює колектив, визначається закладом і залежить від кількості груп, режиму роботи тощо. їх кількість може бути три-чотири на рік (одне-два з них, передбачені попереднім річним планом, конкретизуються, розширюються, решта є новими)» [20].

Структура річного плану складається із розділів, що представлені у листі МОН України, та розміщені у тій послідовності, яка найповніше відображає логіку та сутність написання плану.

Розділ 1. Аналіз роботи за минулий рік.

Розділ 2. Завдання на навчальний рік та оздоровчий період.

Розділ 3. Методична робота з кадрами.

Розділ 4. Робота методичного кабінету.

Розділ 5. Організаційно-педагогічна робота.

Розділ 6. Вивчення стану життєдіяльності дітей.

Розділ 7. Адміністративно-господарська діяльність.

Аналіз роботи за минулий рік (Розділ 1). В розділі висвітлюються результати діяльності всіх підрозділів закладу, робляться конкретні висновки щодо здобутків, труднощів, недоліків та причин їх виникнення.

Завдання на новий навчальний рік (Розділ 2) визначаються на основі аналізу роботи закладу за минулий рік з урахуванням виявлених проблем та потреб дошкільного навчального закладу. Кількість ключових завдань, над якими працює колектив, визначається закладом і залежить від кількості груп, режиму роботи тощо. Їх кількість може бути три-чотири на рік (одне-два з них, передбачені попереднім річним планом, конкретизуються, розширюються, інші два – є новими).

Методична робота з кадрами (Розділ 3). Плануючи роботу з кадрами, слід ураховувати їхню підготовленість (молоді спеціалісти, зі стажем педагогічної роботи, не з фаховою освітою тощо). Цю роботу планують за такими напрямами: підвищення педагогічної майстерності (передбачаються, як правило, традиційні форми роботи, що спрямовані на інформаційну обізнаність, навчання, здатність варіативно і ефективно застосовувати на практиці методи і прийоми: семінари, семінари-практикуми, засідання круглих столів, консультації, відкриті покази різних видів роботи тощо); удосконалення професійної творчості (нетрадиційні форми роботи: майстер-класи, клуби, творчі лабораторії тощо); самоосвіта (обмін досвідом, взаємовідвідування, обговорення новинок педагогічної літератури тощо).

У цьому розділі також визначаються теми засідань педагогічних рад (як правило, 3-4 рази на рік), планується курсова перепідготовка та атестація педагогічних працівників.

Види роботи з кадрами, їх кількість визначаються дошкільним навчальним закладом за потребою.

Робота методичного кабінету (Розділ 4). Спрямовується на створення науково-методичного осередку для педагогів і батьків. Здійснюється вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду працівників свого та інших закладів, вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду; розроблення методичних рекомендацій, зразків планування, узагальнення матеріалів з питань вивчення роботи педагогів; забезпечення та поповнення кабінету різними матеріалами (наочно-дидактичними посібниками, науковою, навчально-методичною, енциклопедичною літературою, іграшками, атрибутами, аудіовізуальними засобами тощо), при необхідності - оформлення стендів, виставок та ін.

Організаційно-педагогічна робота (Розділ 5). Передбачаються заходи взаємодії дошкільного навчального закладу із загальноосвітніми навчальними закладами, з іншими установами, організаціями тощо. Форми їх взаємодії можуть бути різними: спільне проведення педагогічних рад, консультацій, батьківських зборів, колективних переглядів роботи з дітьми, спільних свят і розваг, екскурсій, обмін досвідом тощо.

До цього ж розділу включається робота з батьками: вивчення досвіду родинного виховання, організація гуртків для батьків та разом з батьками, педагогічні бесіди, консультації, школи молодих батьків тощо.

Вивчення стану організації життєдіяльності дітей (Розділ 6). В цьому розділі визначаються основні напрямки вивчення роботи, їхній зміст, вказуються терміни, форми підведення підсумків, відповідальні тощо.

Вивчення стану організації життєдіяльності дітей може бути комплексним, тематичним, вибірковим.

Комплексне вивчення - це вивчення стану життєдіяльності дітей в окремій групі чи декількох групах за всіма сферами та лініями розвитку. Комплексне вивчення планується за потребою, але не більше одного разу на рік.

Тематичне вивчення - це вивчення окремих питань у групах чи в дошкільному навчальному закладі в цілому відповідно до поставлених завдань. Це найбільш поширена форма, яка дає змогу визначити результативність діяльності педагогів з певної лінії розвитку чи сфери життєдіяльності, глибше проаналізувати зміст, методи і прийоми роботи з дітьми тощо.

Вибіркове вивчення має на меті перевірку виконання попередніх пропозицій, окремих рішень тощо.

Адміністративно-господарська діяльність (Розділ 7). Плануються заходи спрямовані на створення розвивального життєвого простору дитини: оснащення прогулянкових, фізкультурних майданчиків, фізкультурних та музичних залів, медичних, лікувально-профілактичних кабінетів, кімнат для роботи гуртків, благоустрій та озеленення територій, ремонт приміщень, придбання і ремонт меблів тощо.

Важливими аспектами роботи закладу, які необхідно висвітлювати у річному плані, є медико-профілактичні заходи, організація свят, розваг, театралізованих дійств, гурткова діяльність.

Також варто зазначити, якщо у дошкільному навчальному закладі є посада практичного психолога, то обов’язковим має бути «Річний план практичного психолога», який затверджує керівник дошкільного навчального закладу та погоджує керівник методичної служби району (міста, області) або керівник Центру практичної психології.

Отже, річний план дошкільного навчального закладу повинен мати такі додатки:

1. План-графік свят та розваг у дошкільному навчальному закладі;

2. План роботи гуртка (якщо він є);

3. План спільної роботи дошкільного навчального закладу та загальноосвітньої школи на поточний рік (затверджений директором школи та завідувачем ДНЗ);

4. Річний план практичного психолога дошкільного навчального закладу;

5. Медико-профілактичні заходи дошкільного навчального закладу;

Останнім часом чимало уваги приділяється питанням охорони життя та безпеки життєдіяльності дітей, охороні дитинства. Тому в деяких дошкільних навчальних закладах додатком до річного плану також є:

6. План заходів дошкільного навчального закладу щодо «Охорони життя та безпеки життєдіяльності дітей»;

7. План заходів дошкільного навчального закладу щодо «Охорони дитинства».

Титульна сторінка річного плану повинна мати чіткі реквізити: погодження з управлінням освіти, схвалення педагогічною радою, правильна назва документа, повна назва закладу.

Методика підготовки річного плану має 4 етапи:

І етап – накопичення інформації про вплив планування на результати якості розвитку, виховання та освіти;

ІІ етап – складання плану – проекту;

ІІІ етап – розгляд плану-проекту керівником ДНЗ, його корекція, обговорення на педраді в червні;

ІV етап – затвердження на засіданні педагогічної ради ДНЗ, погодження з райво. План стає документом, обов’язковим для виконання.

Під час складання річного плану роботи ДНЗ необхідно враховувати певні вимоги, а саме: план має бути надрукований, мати титульний лист, бути затвердженим керівником навчального закладу, бути узгодженим з відділом освіти райдержадміністрації.

Зміст, структура і форми планування визначаються адміністрацією конкретного навчального закладу – головне, щоб під час його складання витримувалися принципові положення і вимоги щодо планування.

План роботи ДНЗ повинен бути стислим, конкретним, лаконічним, передбачати заходи, які обов’язково мають бути виконаними та виконання яких можна контролювати.

В основу системи планування роботи ДНЗ мають бути покладені державні нормативні документи про освіту, а саме: Конституція України; Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про мови»; Положення про ДНЗ; Національна доктрина розвитку освіти. Річний план роботи ДНЗ має відповідати Концепції і Програмі розвитку навчального закладу.

Планування – необхідна передумова успішної реалізації будь-якого ділового починання організації. Як загальна функція управління, планування є процесом підготовки на перспективу рішень про те, що, ким, як, коли повинно бути зроблено. Планування є інструментом, який допомагає в процесі прийняття управлінських рішень. Його ціль полягає в забезпеченні нововведень та змін у остатньому обсязі, щоб адекватно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі.

Удосконалення навчально-виховного процесу багато в чому залежить від наукової організації планування всієї діяльності закладу освіти.

Єдиним документом у плануванні роботи ЗНЗ є річний план. Він складається за участю педагогічного колективу, громадських організацій, відображає найголовніші питання діяльності школи, в обов'язковому порядку обговорюється педагогічною радою.

Складанню плану завжди передує глибокий комплексний аналіз стану навчально-виховної роботи ЗНЗ з метою виявлення в ній умов, які забезпечують успіх в роботі, а також розкриття причин, які породжують недоліки.

Планування саме по собі не гарантує успіху. Організація, що створює плани, може потерпіти невдачу через помилки в організації, мотивації і контролі. Проте, формальне планування може створити ряд важливих і часто істотних сприятливих чинників для організації.

Сучасний темп зміни і збільшення знань є настільки великим, що планування представляється єдиним способом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Планування дає основу для прийняття рішення. Воно сприяє зниженню ризику при прийнятті рішення. Планування, оскільки воно служить для формулювання встановлених цілей, допомагає створити єдність загальної мети всередині організації.