30

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЛАНУВАННЯ 6

1.1. Сутність поняття «планування» 6

1.2. Зміст і структура річного плану діяльності ДНЗ 11

РОЗДІЛ II. ДОСВІД ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ДНЗ

(НА ПРИКЛАДІ ОДЕСЬКОГО ДНЗ №29) 19

2.1. Структурний аналіз річного плану роботи

в Одеському ДНЗ №29 19

2.2. Рекомендації менеджерам освіти

щодо удосконалення процесу річного планування 25

Висновки 28

Список використаних джерел 31

ВСТУП

Актуальність дослідження. Функція планування як одна з основних функцій управління в даний час набула якісно нових рис та особливості; планування отримало принципово новий зміст, оскільки потреба в ньому обумовлена масштабами усуспільнення виробництва. Розширення горизонтів планування означає, що воно виконує не тільки оперативні завдання, але й завдання перспективного розвитку, що є новим моментом планування. Його призначення як функції управління полягає в прагненні по можливості завчасно врахувати усі внутрішні і зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування та розвитку підприємства.

Планування  це спроба заглянути в майбутнє, воно допомагає оцінити масштаби організації, визначити конкурентів, знайти свою нішу на ринку, визначити шляхи і цілі стратегічних досягнень організації. У планах відбивається вся виробничо-господарська діяльність підприємства. Менеджери на основі планів визначають сильні та слабкі сторони організації, аналізують їх і розробляють тактику своїх дій, оцінюють становище в галузі фінансів, маркетингу, виробництва та інших сферах. Образно кажучи, мова тут йде про визначення «де ми знаходимося в даний час, куди хочемо рухатися і як збираємося це робити».

Планування відіграє одну з провідних ролей у ефективному, цілеспрямованому управлінні процесом виховання. Сьогодні важко уявити навчальний заклад без перспективного, річного, календарного плану роботи, плану підготовки виховного заходу, роботи з батьками, учнівського самоврядування тощо.

Планування – один з етапів діяльності будь-якого керівника, що вимагає застосування всіх управлінських компетентностей. Особливо важливим цей етап є для організації виховної роботи. Чітке планування виховної роботи в закладі допомагає передбачити помилки і негативні явища, а отже, і запобігти їм. Також намітити шляхи вирішення поставлених педагогічних завдань для досягнення мети виховання, а відповідно, і окреслити перспективи розвитку навчального закладу.

Проблемою планування роботи навчального закладу займалися такі вчені як Л. В. Байбородова, М. І. Рожков, В. А. Березіна, О. І. Волжин, І. А. Зимова, Н. П. Капустін та ін. Аналіз їхніх досліджень дають змогу встановити основні методичні засади організації і планування роботи навчального закладу.

За твердженням науковців у галузі дошкільної педагогіки та психології (А. Бурова, О. Долинна, О. Низковська), сутність і мета планування роботи дошкільного навчального закладу полягають, передовсім, у визначенні конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів і засобів досягнення намічених перспектив на певний проміжок часу. Основною метою цього складного процесу є забезпечення гармонійного розвитку особистості кожної дитини за обов’язкової умови – врахування індивідуальних інтересів, збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України «Про дошкільну освіту», змісту Базового компонента й чинних програм розвитку, навчання і виховання дошкільнят. [2]

Вчені Л. Д. Гуткіна, Т. В. Ільїна значну увагу приділяють проблемі планування навчально-виховного процесу. Вони розглядають планування виховної роботи як особливий вид педагогічного планування.

Аналіз діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів свідчить, що результативність навчально-виховної роботи залежить не від сумлінності та майстерності окремих педагогів, а від організованості та злагодженості діяльності всього педагогічного колективу, цілеспрямованості, зібраності, зосередженості на вирішенні основних завдань, правильному розподілу часу.

Сутність управління полягає в умінні планувати результат, цілеспрямовано регулювати процес навчання та виховання, в умінні обирати дії, які б забезпечували за найменшого витрачання сил, часу та засобів ефективність виконання поставлених завдань і досягнення мети.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати особливості планування роботи загальноосвітнього навчального закладу та розробити рекомендації щодо удосконалення цього процесу.

Завдання дослідження:

1. Уточнити сутність понять «план», «планування».

2. Проаналізувати зміст, функції та принципи побудови річного плану роботи загальноосвітнього навчального закладу.

3. Охарактеризувати досвід складання річного плану роботи в ОДНЗ №29.

4. Розробити рекомендації менеджерам освіти щодо удосконалення процесу планування роботи ЗНЗ.

Об'єкт дослідження: професійна діяльність менеджерів освіти

Предмет дослідження: планування роботи ЗНЗ.

Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використовувався комплекс взаємодіючих методів, а саме: аналіз і синтез управлінської, педагогічної, психологічної літератури,

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг курсової 33 сторінки. В роботі вміщено 1 таблицю. До списку використаних джерел увійшло 26 видань.

Розділ і теоретичні засади планування

1. Сутність поняття «планування»

Сучасний етап реформування української освіти вимагає створення на всіх рівнях принципово нових ефективних систем управління. Проблема розроблення ефективних програм розвитку навчальних закладів є однією з найбільш актуальних проблем теорії і практики управління. Помітна і певна неувага до планування майбутнього: дехто вважає його якимось "секонд-хендом" радянських часів. Але переважна більшість науковців і практиків схиляється до тієї думки, що планування і далі зберігає величезне значення для кожної держави, яка прагне конкурентоспроможності [12].

Планування є функцією менеджменту і розглядається як вид діяльності. З огляду на те, що всі організації займаються ним, слід зауважити, що немає двох організацій, які планували б однаково. Планування з одного боку, виступає як функція стратегічного менеджменту, а з іншого – як процес імовірнісного або логічного проектування майбутнього організації з урахуванням змін зовнішнього середовища.

Планування (у широкому розумінні) – це прийняття управлінських рішень, пов’язаних із майбутніми подіями, на основі систематичної підготовки цих рішень (тобто систематичного встановлення цілей і підготовку заходів, необхідних для їхнього здійснення). Таким чином, планування охоплює процес складання і прийняття планів [24]

Планування (у вузькому розумінні) – це систематизована підготовка рішень для формування майбутнього стану організації. Головний сенс планування полягає у підвищенні ефективності діяльності підприємства шляхом цільової орієнтації та координації всіх процесів, виявлення ризиків і зниження їх рівня, підвищення гнучкості й адаптованості до змін [24].

У зарубіжній літературі є ряд визначень планування, які відрізняються між собою, але по суті вони дуже схожі. Можна привести кілька прикладів таких визначень: планування – це творче мислення майбутнього; планування (у широкому понятті) – це формування управлінських рішень на базі системної підготовки, прийняття рішень по визначенню майбутніх подій; планування – можливо по суті визначити як процес мислення, при якому розумові передбачення і констатація виробляють етапи майбутньої діяльності; планування – це системно-методичний процес пізнання і вирішення проблем майбутнього [25].

Планування – це процес формування цілей, визначення пріоритетів розвитку методів, засобів їх досягнення, параметрів взаємодії між членами підприємства, а також вибір та розподіл матеріальних фінансових і трудових ресурсів інших організаційно-технічних, економічних та мотиваційних рішень, які забезпечать досягнення поставлених завдань [7].

Карлоф Б. дає наступне визначення поняття планування. Планування – це прогнозування (визначення) параметрів керуємого процесу (або результатів його діяльності) на основі співставлення інформації про потреби зовнішнього середовища в результатах діяльності цього об’єкта і його можливостей з урахуванням розвитку самого об’єкта, що направлено на досягнення поставленої перед системою мети [11].

Багато уваги приділяв аналізу та плануванню роботи ЗНЗ В.Сухомлинський. Він закликав виявляти бережливість і повагу до матеріального втілення педагогічної творчості – звітів, письмових робіт, планів та був переконаний, що помиляються ті люди, які вважають усе це писаниною [22]. У процесі багаторічної керівної роботи в школі ним була розроблена технологія аналізу роботи колективу за десять років та за останній навчальний рік; визначені принципові засади річного планування навчально-виховної та управлінської роботи [10].

Підходи до планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу ґрунтовно розглядалися у роботах Є.Березняка, Н.Василенко, Ю.Васильєва, О.Зайченко, Т.Макарової, О. Мармази, О. Пастовенського, О. Томашевського; М. Портнова; Т.Рабченюк; П.Третьякова та ін.

Однак необхідно зауважити, що значна кількість авторів розглядає лише окремі аспекти планування роботи загальноосвітнього навчального закладу. Комплексно питання планування роботи загальноосвітнього навчального закладу розглядалися Є.Березняком; Т.Десятовим, О.Зайченко В.Лунячеком, В.Тереховим; М.Турашем, М.Гадецьким, О.Сидоренком та ін.

За твердженням Єндрю Гроу, планування – це початковий етап управління. Однак це є не єдиний акт, а процес, який триває до завершення комплексу операцій, що плануються. Планування містить у собі визначення: кінцевої та проміжної мети; завдань, вирішення яких необхідне для досягнення мети; засобів та способів їх вирішення; необхідних ресурсів, їх джерел і способу розподілу [6].

Отже, процес планування можна визначити як процес перетворення цілей підприємства в прогнози та плани, процес визначення пріоритетів, засобів та методів їх досягнення.

Основними принципами планування роботи загальноосвітнього навчального закладу є такі: цілепокладання, науковості, системного підходу, доцільності, наступності, колегіальності, інноваційності.

Словник іншомовних слів дає кілька варіантів визначення терміна «принцип». Стосовно планування роботи загальноосвітнього навчального закладу його можна трактувати як основні правила складання планів діяльності відповідного закладу освіти.

Принцип цілепокладання передбачає постановку мети діяльності загальноосвітнього навчального закладу у відповідності до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Концепції загальної середньої освіти та ін. Мета повинна бути зорієнтована на досягнення конкретних результатів за показниками, які підлягають вимірюванню.

Принцип науковості повинен забезпечувати планове запровадження досягнень психолого-педагогічних та суміжних наук, використання результатів наукових досліджень у навчально-виховному процесі та управлінні.

Принцип системного підходу передбачає розгляд закладу як соціально-педагогічної системи, планування діяльності якої відбувається шляхом планування діяльності її підсистем. Він передбачає системне бачення керівником об’єкта управління, наявність у нього навичок щодо декомпозиції соціально-педагогічної системи закладу.

Принцип доцільності дозволяє планувати роботу закладу на основі діагностичних даних з метою підвищення реальної результативності роботи закладу. Це відбувається за рахунок внесення у плани заходів, які є конкретними, не переобтяжують його і реально виконуються.

Принцип наступності забезпечує відображення у плані роботи закладу результатів роботи за попередній період, що призводить до коригування його діяльності на новому етапі.

Принцип колегіальності полягає у залученні до складання плану не тільки педагогічного колективу, а й батьків, учнів, представників громадських організацій, тобто всіх учасників навчально-виховного процесу.

Принцип інноваційності передбачає істотну зміну завдань управлінської діяльності керівника, мети, змісту, форм та методів його роботи. Зокрема, метою управління загальноосвітнім навчальним закладом, який здійснює інноваційну діяльність, вважається постійне оновлення освітнього процесу, що дає позитивні результати. Реалізуючи принцип інноваційності, керівник загальноосвітнього навчального закладу спільно з учасниками навчально-виховного процесу вносить постійні зміни у його діяльність і тим самим покращує її результати.

Жосан О.Є. виділяє ще один принцип планування роботи ЗНЗ. Це принцип використання прикладного програмного забезпечення, що обумовлено застосуванням комп’ютерної техніки в управлінні закладами освіти [9].

Сучасні вимоги до організації планування роботи загальноосвітнього навчального закладу відображені у розробленій відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту», Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 23.06.2000 р. № 240, Примірному статуті загальноосвітнього навчального закладу, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 р. № 284 та листі Міністерства освіти і науки України «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» № 1/9-455 від 03.07.2009.

Планування діяльності ЗНЗ зводиться до розробки плану. План – це деяка задача з визначеними вихідними даними результатами обумовленим методом і способом їх досягнення [9].

В тлумачному словнику С.Ожегова дається наступне визначення цього поняття. План – це заздалегідь намічена система діяльності, яка передбачає порядок, послідовність і терміни виконання робіт [23].

План (управління проектами) – фіксація системи цілей, задач і засобів, які передбачають спрямовану зміну ситуації при передбаченому стані середовища [4].

У п. 4 Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів до ділової документації зокрема віднесені:

1. План роботи на поточний навчальний рік.

2. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

3. Навчальні плани та програми.

4. Розклад уроків для учнів 1–4 класів та 5–11 класів.

5. Графік роботи гуртків, секцій, об'єднань тощо.

6. Графік проведення позакласних заходів.

У Примірному статуті загальноосвітнього навчального закладу, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 р. № 284, у п. 2.1 визначаються такі види планів закладу:

1. Перспективний план.

2. Річний план.

3. Робочий навчальний план.

4. Додатки до робочого навчального плану:

 розклад уроків (щоденний, тижневий);

 режим роботи (щоденний, річний).

У інструктивно-методичному листі МОН від 01.10.2002 №1/9-434 «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі» визначені наступні види планування:

1. Перспективне планування;

2. Поточне планування;

3. Річний план роботи дошкільного навчального закладу;

4. План роботи вихователів.

Планування діяльності ЗНЗ – це різнобічне узагальнене уявлення про головні пріоритети розвитку. Планування дає можливість колективу закладу вийти на більш високий рівень організації навчально-виховного процесу, обґрунтувати хід безперервного розвитку [11].