- •1. Предмет та завдання риторики.
- •2.Риторика як навчальна дисципліна.
- •3. Історія розвитку риторики.
- •5. Співвідношення понять “риторика”, “ораторське мистецтво”, “красномовство”.
- •6. Місце риторики в підготовці юристів.
- •11. Загальна характеристика цековно-богословського красномовства.
- •12. Поняття соціально-побутового красномовства.
- •13. Види публічного мовлення.
- •14. Методика підготовки усного виступу.
- •18. Мовні засоби впливу на аудиторію.
- •19. Позамовні засоби впливу на аудиторію.
- •20. Основні принципи риторики.
- •21. Поняття спору. Види.
- •26. Правила ведення спорів.
- •27. Комунікативні стратегії учасників судочинства.
- •28. Структура судової промови.
- •29. Види судових промов.
- •. Класична риторика (V ст. До н. Е. - сер. XX ст.).
- •31. Зв'язок риторики з іншими науками
- •32. Особистість оратора.
29. Види судових промов.
Види судових промов
Наш славетний земляк Антон Чехов писав понад сто років тому: «Можливо, і ми колись дочекаємося, що наші юристи, професори і взагалі посадові особи, які за обов'язками служби мають говорити не лише вчено, але й зрозуміло і гарно, не виправдовуватимуться тим, що вони «не вміють» говорити. Адже в принципі для інтелігентної людини погано говорити повинно б вважатися такою непристойністю, як не вміти читати і писати, і у справі освіти й виховання навчання красномовства слід було б вважати неминучим». Нині настав час відродження національної культурної спадщини, зокрема й риторичної, в якій певною мірою відбито дивоцвіт і світовідчуття українського народу. Україна проголосила, що будує правову демократичну державу. Для цього їй необхідні передусім духовні, інтелектуальні особистості, високопрофесійні правники, політики, викладачі. Настала пора змінити ставлення до базових класичних наук, з-поміж яких на чільному місці й красномовство — наука і мистецтво переконуючої комунікації. Наука, що становить фундамент професіоналізму спеціаліста гуманітарної професії і найперше адвоката, прокурора, судді. У судовому засіданні при розгляді кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справ можна виділити такі види судових промов: 1. Обвинувальна промова прокурора в кримінальних справах в суді першої інстанції. 2. Промова прокурора в кримінальній справі при відмові від обвинувачення в суді першої інстанції. 3. Захисна промова адвоката в кримінальній справі в суді першої інстанції. 4. Промова адвоката — представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. 5. Самозахисна промова підсудного. 6. Промова потерпілого і його представника. 7. Промова цивільного позивача і цивільного відповідача або їхніх представників (у межах цивільного позову в кримінальних справах). 8. Промови прокурора й адвоката в цивільних справах у суді першої інстанції. 9. Промови прокурора й адвоката в адміністративних справах. 10. Промови прокурора й адвоката в кримінальних і цивільних справах у суді другої інстанції. 11. Промови громадського обвинувача і громадського захисника в кримінальних справах. 12. Промови позивача та відповідача або їхніх представників у цивільних справах. 13. Промови третіх осіб або їхніх представників у цивільних справах. 14. Промови уповноважених органів державного управління, профспілок, підприємств, установ, кооперативних організацій та їх об'єднань у цивільних справах. 15 Промови представників громадських і трудових колективів у цивільних справах. 16. Промови осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, та їхніх представників. 17. Промова потерпілого в адміністративній справі. 1& Захисна промова близьких родичів, опікунів або піклувальників підсудного в кримінальній справі. 19. Промова адвоката (представника сторони) при веденні господарських справ в арбітражному суді. 2й Промова прокурора при підтриманні позову в арбітражному суді. -Виходячи з предмета судової промови, пропонується структура та зміст промови прокурора при вимові від обввнувачевня: • викладення фактичних обставин справи, як вони були встановлені попереднім слідством; • заява про непідтвердження обвинувачення в суді — про відмову від обвинувачення; • аналіз та оцінка доказів, зібраних і досліджених під час попереднього і судового слідства; • фактичні обставини та юридичні підстави відмови від державного обвинувачення;
причини необгрунтованого притягнення особи як обвинуваченого до кримінальної відповідальності, пропозиції щодо їх усунення; • пропозиції про поновлення порушених прав підсудного; • пропозиції про подальшу долю справи.
30. Історія розвитку судової риторики.
