1. Предмет та завдання риторики.

Риторика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Ця наука вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найпридатнішу для зрозумілого й аргументованого викладення думки.

Риторику можна визначити і як науку, і як мистецтво. Головне її завдання — переконати слухачів у чомусь за допомогою слова, донести до них через промову певну думку, змусити перейнятися якимись почуттями. Мовою, що має переконувати, називав риторику давньоримський оратор Цицерон.

Отже, риторика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Ця наука вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найпридатнішу для зрозумілого й аргументованого викладення думки.

Риторика як мистецтво передбачає вміння добре говорити, грамотно будувати висловлювання й уживати слова. Це зумовлює зв'язок риторики з такими розділами науки про мову, як стилістика, орфоепія, синтаксис та інші.

Окрім того, ораторське мистецтво — це й уміння говорити красиво, прикрашати свою мову. Цю особливість мистецтва слова відображає одна з його назв — «красномовство». Але навіть досконало володіючи мовою, оратор перш за все повинен мати що сказати, вміти добирати інформацію. Недаремно риторика на ранніх етапах свогорозвитку поєднувалася з філософією, тобто слово не відділялося від думки.

2.Риторика як навчальна дисципліна.

Мистецтво Слова завжди було і залишається відмітною рисою демократичних суспільств. Закономірно, що основи цього мистецтва сформувалися ще в часи античної демократії, а зрештою трансформувались і в окрему науку — риторику.

Саме в демократичному суспільстві у людини є можливість вільно висловлювати свої думки. І тут на перший план висувається вміння спілкуватись з іншими людьми, виступати перед публікою, переконувати під час такого спілкування.

Красномовство як мистецтво існувало задовго до виникнення риторики як науки. Тому і зараз багато людей з успіхом виступають перед будь-якою аудиторією без звернення по допомогу до особливої науки. Однак таке покладання виключно на інтуїцію є занадто оптимістичним.

Вміння публічно виступати — це один із інструментів для побудови успішної кар'єри. Більшість сфер суспільної діяльності, більшість професій вимагає все ж спеціального вивчення риторики. Це такі сфери, як бізнес, викладацька діяльність, економіка, політика, психологія, реклама, соціологія, теологія, філософія, юриспруденція тощо. З огляду на це курси риторики стають дедалі більш популярними в гуманітарній освіті України. Слід підкреслити насамперед практичну спрямованість таких курсів, оскільки просто ознайомлення з теорією риторики не веде автоматично до того, що людина стане успішним оратором.

Термін «риторика» походить від давньогрецького слова «ритор» («оратор») і означає теорію ораторського мистецтва, науку красномовства. Серед розмаїття визначень риторики можна виділити дві головні традиції, що мають дуже давню історію.

• Перша традиція найбільш яскраво репрезентована у творчості давньогрецького філософа Аристотеля (IV ст. до н. е.). У її межах риторика визначається як «мистецтво переконання». Відповідно до цієї традиції головне завдання оратора — переконання аудиторії.

• Друга традиція найбільш яскраво репрезентована у творчості давньоримського ритора Квінтіліана (І ст. н. е.). У її межах риторика визначається як «мистецтво говорити витончено». Відповідно до цієї традиції завдання оратора — краса, вишуканість, витонченість вираження думки. Переконання ж виступає як можлива, але далеко не головна мета оратора.

Таким чином, можна зафіксувати дві головні мети оратора, між якими й  простягається царина риторики. Це переконання та інформування в процесі публічного виступу. У сучасній системі знань риторику розуміють як науку про умови і форми ефективної мовної комунікації.

«Риторика — це наука про способи підготовки та виголошення ораторської промови з метою певного впливу на аудиторію» (Н. А. Колотілова).

«Риторика – це наука про закони управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю, тобто про закони, які визначають ефективність цієї діяльності» (Г. М. Сагач).

«Риторика —  наука переконання засобами мови, наука породження тексту», «дискурсивна риторика», тобто риторика дискурсу як щоденного мовного спілкування в соціумі» (за Л. І. Мацько).

Предмет риторики — це публічний виступ у процесі комунікації.

Мета курсу риторики — це опанування навичок публічного виголошення ораторських промов. Для цього необхідно навчитись:

• розробляти предметну царину ораторської промови через підбір відповідного матеріалу;

• будувати аргументацію для обґрунтування власних тез;

• будувати критику інших відомих положень з певної теми;

• структурувати промову і забезпечувати зв’язок між окремими її частинами;

• застосовувати численні прийоми виразності при підготовці тексту промови;

• запам’ятовувати промову за допомогою спеціальних засобів;

• виголошувати промову з використанням вербальних і невербальних прийомів впливу на аудиторію. Основні поняття риторики:

Вплив — це дія на стан, думки, почуття і вчинки іншої людини за допомогою вербальних і невербальних засобів, у результаті якої відбуваються зміни в поглядах  чи поведінці.

Оратор — це людина, яка впливає на інших людей таким чином, щоб вони прийняли певні твердження або виконали певні дії.

Аудиторія— це група людей, у думках чи поведінці яких мають відбутися зміни, до яких прагне оратор. Промова — це мовленнєве повідомлення, з яким оратор звертається до аудиторії.