28.Керівництво розвитком мислення дітей.

Головною умовою розвитку мислення у дитини є позиція дорослого, що має в кожний віковий період свою специфіку. У дитинстві мислення розвивається при маніпулюванні предметами в процесі ситуативно-ділового спілкування з дорослим. Він же, стимулюючи активність малюка, дає йому предмети, показує способи дії з ними і тим самим допомагає дитині «відкрити» в предметах деякі внутрішні властивості. Дорослий, підкреслюючи ініціативні дії немовляти, закріплюючи їх за допомогою оцінки, розвиває в малюка елементарну допитливість і прагнення до пізнання об’єктів, а також сприяє перетворенню різноманітних дій з предметами в способи пізнання. У ранньому дитинстві розвиток мислення дитини нерозривно пов’язане зі сприйняттям і протікає в предметно-маніпулятивної діяльності, як і у немовляти. Воно включено в освоєння способів вживання знарядь і співвідносять дій, які відбуваються на основі наслідування дорослому. Дорослий вчить дитину не тільки вживати предмети правильно, відповідно до культурно-фіксованими функціями, а й виділяти, закріплювати в мові результат дії. Дорослий формулює питання ще задовго до того, як слово самої дитини почне включатися в розумовий процес. Саме мова дорослого керує мисленням дитини в ранньому дитинстві, надає йому узагальненість, цілеспрямованість, проблемність, деяку організованість, плановане і критичність. Розвиток і організація сприйняття дитини призводить до формування у нього перших розумових операцій — розрізнення і порівняння. Необхідно надати маляті відому самостійність, щоб він міг активно діяти з об’єктами. Дорослий вчить дитину бачити і формулювати у промові проблему — ставити питання, а також відображати в ній результати пізнання, хоча малюк вирішує ще не власне інтелектуальні, а лише практичні завдання. У дошкільному віці в контексті внеситуативно-пізнавального спілкування з дорослим виникає особливого роду «теоретична» діяльність. З’являються численні дитячі запитання, що стосуються різноманітних сфер дійсності. Ставлення дорослого до дитячих питань та визначає багато в чому подальший розвиток мислення. Відповідаючи на них, необхідно надати дитині можливість з допомогою дорослого, однолітків або самостійно знайти потрібний відповідь, а не поспішати давати знання в готовому вигляді. Головне — навчити дошкільника думати, розмірковувати, робити спроби вирішити виниклі питання. Така позиція дорослого формує самостійність мислення, допитливість розуму. Достовірність, визначеність і небагатослівність відповідей, але в той же час їх вичерпний характер, підтверджений прикладами і спостереженнями, сприяє подальшому розвитку допитливості у дошкільнят. Байдуже ставлення до питань знижує пізнавальну активність дошкільника. Слід не тільки уважно, шанобливо і тактовно ставитися до дитячих питань, а й спонукати хлопців питати. Необхідно навчити дитину порівнювати, узагальнювати, аналізувати, організовуючи спостереження, експериментування, ознайомлення з художньою літературою. Коли дошкільника спонукають детально, розгорнуто пояснювати явища і процеси в природі, соціального життя, то міркування перетворюється на спосіб пізнання і вирішення інтелектуальних завдань. І тут дорослому важливо проявити терпимість і розуміння незвичайних пояснень, які дає дошкільник, всіляко підтримуючи його прагнення проникнути в сутність предметів і явищ, встановити причинно-наслідкові зв’язки, дізнатися приховані властивості. Підкреслимо, що розвиток зв’язного мовлення у ребенкa сприяє розвитку його мислення, надаючи йому узагальнений і усвідомлений характер. Якщо не навчити дитину встановлювати взаємозв’язки, то він довго буде перебувати на рівні чуттєво сприйманих фактів. Не тільки оволодіння способами мислення, а й засвоєння системи знань дозволяє дошкільнику більш ефективно вирішувати інтелектуальні проблеми. Принципи відбору таких знань та їх зміст докладно вивчені в дошкільній педагогіці. Підкреслимо лише те, що засвоєння слід розглядати не як самоціль, а як засіб розвитку мислення. Механічне запам’ятовування різноманітної інформації, уривчастої і хаотичною, копіювання дорослих міркувань нічого У не дає для розвитку мислення дошкільника. ВЛ.Сухомлінскій писав: «… Не обрушуйте на дитину лавину знань … — Під лавиною знань можуть бути поховані допитливість і допитливість. Вмійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне, але відкрити так, щоб шматочок життя заграв перед дітьми всіма кольорами веселки. Залишайте завжди щось недомовлене, щоб дитині захотілося ще і ще раз повернутися до того, що він дізнався ».