
- •1. Загальна постановка завдань статистичної оцінки показників надійності
- •1.1. Види випробувань на надійність
- •1.2. Планування статистичних випробувань на надійність
- •1.3. Поняття вибірки. Параметричні і непараметричні завдання статистики
- •2. Точкові та інтервальні оцінки показників надійності
- •2.1 Загальна методика визначення точкових і інтервальних оцінок
- •3. Визначення інтегральної оцінки середнього наробітку на відмову
- •3.2 Визначення інтервальної оцінки середнього часу відновлення
2. Точкові та інтервальні оцінки показників надійності
2.1 Загальна методика визначення точкових і інтервальних оцінок
Позначимо
через
точкову
оцінку
деякого показника надійності, визначеного
для випадкової величини
.
Точкова оцінка
є функція вибіркових значень
.
Очевидно, що вибіркові значення випадкові
і число їх кінцеве, оцінка
також випадкова. Отже, значення
буде змінюватися від вибірки до вибірки
і відрізнятися від істинного значення
показника
.
Як точкові оцінки можуть виступати різні оцінні функції, і завдання полягає в тім, щоб вибрати найкращу з них. У результаті вирішення цього завдання методами математичної статистики показано, що найкращою буде та оціночна функція, при якій точкова оцінка задовольняє критеріям достатності, незміщенності і ефективності [21].
Оцінка називається достатньою, якщо зі збільшенням обсягу вибірки n значення сходиться за імовірністю до істинного значення показника , тобто
,
де
‑ завідома задана мала величина.
Оцінка
називається незміщеною,
якщо її математичне очікування дорівнює
істинному значенню показника
,
тобто
Оцінка є ефективною; якщо при даному фіксованому обсязі вибірки вона має мінімальну дисперсію, тобто
Зокрема, у математичній статистиці доведено, що найкращою точковою оцінкою математичного сподівання, що задовольняє критеріям достатності, незміщенності і ефективності, є середнє арифметичне
.
(4.1)
Отже, знайдена за формулою (4.1) точкова оцінка показника має дві важливі особливості, пов'язані з малим обсягом вибірки :
а) вона істотно відрізняється від справжнього (але не відомого нам) значення показника ;
б)
вона є при кожному фіксованому обсязі
вибірки
реалізацією
випадкової величини, що позначимо через
,
а щільність розподілу ‑
.
Для
визначення можливого рознесення точкової
оцінки
показника щодо його істинного значення
використовують довірчий інтервал, у
середині якого перебуває істинне
значення показника із заданою довірчою
імовірністю. Інтервальною
оцінкою
називають довірчий інтервал разом із
заданою для нього довірчою імовірністю.
Величини довірчого інтервалу і довірчої імовірності визначають відповідно точність і вірогідність інтервальної оцінки.
Довірчий
інтервал
для показника
‑ це такий інтервал
,
який із імовірністю
покриває невідоме істинне значення
показника
.
Імовірність
називається довірчою імовірністю.
Відповідно до цього визначення можна
записати:
,
(4.2)
де
‑ щільність розподілу випадкової
величини
,
для якої визначена при фіксованому
обсязі вибірки
її реалізація ‑ точкова оцінка
.
Довірчу
ймовірність
звичайно задають. При цьому випливає
завдання визначення величини довірчого
інтервалу
.
Розглянемо її рішення. Введемо позначення
для ймовірностей:
,
(4.3)
,
(4.4)
Зміст
ймовірностей
,
і
зображено на рис. 4.1.
Очевидно, що
(4.5)
У
математичній статистиці показано: для
того, щоб довірчий інтервал
покривав найбільш імовірні значення
невідомого показника
,
необхідне виконання рівності
,
(4.6)
тобто,
щоб імовірності
і
були однакові (рис. 4.1).
Визначимо
імовірності
і
через задану довірчу імовірність
.
Використовуючи співвідношення (4.5) і
(4.6), одержимо:
.
(4.7)
Рис.
4.1.
Отже,
формально завдання визначення меж
і
довірчого інтервалу вирішена:
використовуючи задане значення довірчої
ймовірності
,
за формулами (4.7) знаходимо значення
ймовірностей
і
,
а потім за формулами (4.3) і (4.4) визначаємо
такі межі
і
,
які забезпечують знайдені значення
ймовірностей
і
.
Однак тут необхідно враховувати те, що
нам невідомий ні вид густини розподілу
,
що входить у вирази (4.3) і (4.4), ні її
параметри. Тому доводиться як параметри
в
підставляти їх вибіркові оцінки. Якщо
вибіркові оцінки
є реалізаціями випадкової величини Y,
то конкретний вигляд кривої
і її положення на осі в
будуть змінюватися від вибірки до
вибірки. Отже, від вибірки до вибірки
для однієї і тієї ж випадкової величини
будуть змінюватися положення і розміри
довірчого інтервалу, наприклад, так, як
на рис. 4.2.
Рис. 4.2.
Враховуючи це, необхідно підкреслити одну важливу особливість формули (4.2). Її не можна розглядати як імовірність влучання випадкової величини у деякий фіксований інтервал насамперед, тому що оцінюваний невідомий показник ‑ не випадкова величина. Випадковими виявляються розміри і розміщення довірчого інтервала . Саме тому варто говорити, що довірчий інтервал покриває невідоме значення оцінюваного показника із заданою довірчою ймовірністю.
Введемо у вирази (4.3) і (4.4) замість y змінну
.
З врахуванням цієї заміни запишемо:
,
(4.8)
де
і
‑ коефіцієнти точності, обумовлені
співвідношеннями
.
(4.9)
Очевидно,
що коефіцієнти
й
залежать, по-перше, від ймовірностей
і
і, по-друге, від виду густини розподілу
.
Функція густини розподілу
,
у свою чергу, залежить від закону
розподілу випадкової величини
і від обсягу
вибірки
,
за якою знаходять точкову оцінку
.
Нижче будуть розглянуті конкретні види
функції
при визначенні інтервальної оцінки для
середнього напрацювання на відмову,
середнього часу відновлення і коефіцієнта
готовності.
За допомогою відомих коефіцієнтів точності і межі довірчого інтервалу і відповідно до формул (4.9) знаходять таким способом:
(4.10)
На підставі викладеного вище можна скласти загальну методику знаходження точкової й інтервальної оцінок показника надійності :
За вихідними статистичним даним (по вибірці ) визначається точкова оцінку (формула (4.1).
За заданим значенням довірчої ймовірності розраховується значення ймовірностей і (формули (4.7).
За таблицями або графіками ( що залежать від закону розподілу випадкової величини ) визначають значення коефіцієнтів точності
і
.
Розраховуємо межі довірчого інтервалу і за формулами (4.10). Результат записуємо у вигляді співвідношення
, яке варто читати так: з імовірністю невідоме значення показника , укладене в інтервалі .