Заняття 2.2 Визначення інтервальних оцінкок показників надійності.

1. Загальна постановка завдань статистичної оцінки показників надійності об’єктів.

2. Точкові та інтервальні оцінки показників надійності.

3. Визначення інтервальної оцінки середнього наробітку на відмову та середнього часу відновлення.

1. Загальна постановка завдань статистичної оцінки показників надійності

1.1. Види випробувань на надійність

Відповідно до ДСТУ 2860 [18] випробування на надійність ‑ випробування, які виконуються для визначення чи контролю показників надійності в заданих умовах. Проведення випробувань на надійність є обов'язковим для промислових виробів. Ці випробування вимагають багато часу і матеріальних затрат. Оскільки показники надійності мають імовірнісний характер, для підвищення вірогідності і точності їхнього визначення треба випробовувати велику кількість об'єктів протягом тривалого часу.

Залежно від цілей розрізняють наступні види випробувань на надійність: визначальні, контрольні та спеціальні.

Визначальні ‑ випробування, для визначення показників надійності із заданими точністю та вірогідністю. Це основний вид випробувань на надійність, що забезпечує отримання найбільш повної інформації про надійність об'єкта.

Контрольні ‑ випробування які виконуються для контролю за показниками надійності. У результаті цих випробувань встановлюється, що значення показника надійності об'єкта не нижче (або не вище) деякого значення із заданою довірчою імовірністю. Ці випробування менш інформативні в порівнянні з визначальними, але часто бувають достатні для практики і вимагають значно менше затрат часу та засобів на їхнє проведення.

Спеціальні  ‑ випробування, призначені для визначення впливу деяких факторів на надійність об'єкта. До спеціальних належать: механічні, теплові, радіаційні, біологічні, кліматичні й інші види випробувань.

Залежно від умов проведення розрізняють лабораторні й експлуатаційні випробування на надійність. Лабораторні випробування на надійність проводяться в лабораторних або заводських умовах, а експлуатаційні ‑ в умовах експлуатації об'єкта.

Розглянуті види випробувань на надійність можуть проводитися в нормальних експлуатаційних режимах (нормальні випробування на надійність) і в режимах, що прискорюють процес виникнення відмов (прискорені випробування на надійність).

Нормальні випробування на надійність – випробування на надійність, методи та умови проведення яких забезпечують максимальний обсяг інформації в той самий термін, що і в передбачених умовах експлуатації

Прискорені випробування на надійність – випробування, в яких рівень діючого навантаження вибирають вищим, ніж рівень навантаження у початкових умовах, щоб скоротити час, необхідний для спостереження характеристики навантаження об’єкта чи для дії підсилення за заданий час.

Необхідною умовою, що визначає можливість проведення прискорених випробувань, є попередні дослідження з метою отримання залежності показника надійності від зміни прискорювального фактора.

Кожен із основних видів випробувань поділяється на різновиди. Наприклад, випробування можуть проводитися за різними планами ‑ до повної відмови всіх випробовуваних об'єктів або до досягнення заданого числа відмов чи заданого часу.

План випробувань на надійність ‑ сукупність правил, що встановлюють обсяг вибірки, порядок проведення випробувань, критерії їх завершення та прийняття рішень за результатами випробувань.

Обсяг випробувань на надійність ‑ характеристика плану випробувань на надійність, яка включає кількість випробовуваних зразків, сумарну тривалість випробувань в одиницях наробітку та (чи) кількість серій випробувань.

Відзначимо, що при плануванні випробувань на надійність варто вибирати такий вид випробувань, що відповідає особливостям випробуваного об'єкта і поставленому завданню.