3.3.2. Розрахунок безвідмовності за середньою умовною інтенсивністю відмов елементів

Це найбільш грубий з наближених методів. Застосовується він на початкових етапах ескізного проектування, коли є наближена оцінка числа елементів проектованого об'єкта. Метод ґрунтується на тому, що середня (за всіма типами елементів) інтенсивність відмов елементів для апаратури одного класу, виконаної на одній і тій же елементній базі, як правило, постійна і не залежить від числа елементів об'єктів. Так для апаратури на елементній базі другого покоління (напівпровідникові прилади і деякі електровакуумні прилади) .

Таким чином, якщо апаратура проектується на тій же елементній базі, то очікувані значення показників безвідмовності для неї можна визначити за формулами

де – число елементів проектованого об'єкта;

– коефіцієнт, що враховує умови експлуатації;

- для літакової бортової апаратури, - для корабельної апаратури, - для наземної апаратури.

3.3. Розрахунок безвідмовності за номінальним значенням інтенсивностей відмов елементів

Цей метод застосовується на етапі розробка принципової схеми апаратури і виборі типів елементів. Дані про інтенсивність відмов різних типів елементів зведені у таблицях, бюлетенях й інших довідкових виданнях. Ці данні отримують у результаті проведення заводських (лабораторних) випробувань елементів на безвідмовність у типових номінальних умовах, зазначених у технічних умовах для кожного типу елементів. Як правило, приводяться дані номінальних режимів роботи елемента при температурі 20°С. Часто, крім номінального значення інтенсивності , вказується діапазон її найбільш імовірних значень .

У табл. 3.1 наведені значення інтенсивностей відмов основних типів елементів [17].

Послідовність розрахунку безвідмовності за номінальним значенням інтенсивностей відмов:

1) усі елементи розбивають на групи із приблизно однаковими номінальними значеннями інтенсивностей відмов і для кожної групи визначається число елементів в -й групі;

2) за довідковим даними (таблицям) визначають значення інтенсивності відмов елементів кожної групи ;

Таблиця 3.1.

Номінальні значення інтенсивностей відмов деяких елементів

Елементи	Інтенсивність відмов, год.	Елементи	Інтенсивність відмов, год.
1. Резистори МЛТ - 0,5 Вт МЛТ - 1,0 Вт ВС - 0,5 Вт ВС - 1,0 Вт СПО - 0,5 Вт СПО - 1,0 Вт ПЭВ - 1,0 Вт ПЭВ - 2,0 Вт 2. Конденсатори Металопаперові Слюдяні Керамічні Електролітичні	0,5 0,1 0,08 0,138 0,07 0,11 0,15 0,2 0,2 0,12 0,14 0,24	3. Діоди напівпровідникові Германієві Кремнієві Стабілітрони 4. Транзистори Малопотужні низькочастотні Потужні низькочастотні Малопотужні високочастотні германієві Потужні високочастотні германієві 5. Інтегральні мікросхеми Мікросхеми різні	0,67 0,45 0,5 0,4 0,46 0,26 0,5 0,01...0,0001

3) розраховують сумарну інтенсивність відмов об'єкта за формулою

,

де – число виділених груп елементів ;

4) при необхідності розраховують значення інших показників безвідмовності об'єкта

.

Якщо на даному етапі проектування об'єкта відомий розподіл елементів за блоками, то корисно спочатку розрахувати показники безвідмовності кожного блоку. Це дозволить визначити найменш надійні блоки і вжити необхідних заходів щодо підвищення їхньої надійності.

Варто відзначити, що результати розрахунку безвідмовності за номінальним значенням інтенсивностей відмов елементів, як правило, виявляються заниженими (реально безвідмовність вища), тому що більшість елементів апаратури працює не в номінальних, а в полегшених режимах.