V. Первинне закріплення у зовнішньому мовленні.

3. Робота з підручником.

- Перевірте, чи правильно ви зробили висновки, щодо відкриття нового знання за допомогою правила на с. 56 підручника.

а) Учні читають правило мовчки.

- Хто може зробити висновок?

- Отже, ми довели, що Д. і М. відмінки іменників ж.р. відрізняються різними питаннями, присутністю прийменника, різним значенням.

с.56, вправа 120

- Запиши словосполучення, підкресли закінчення.

с.56, вправа 121

- Утвори словосполучення, використовуючи подані слова. Визнач у них відмінок іменників.

с.56, вправа 122

- Спиши загадку, підкресли іменник, вжиті в місцевому відмінку.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

- Настав час відпочити.

- Відпочили і знов до роботи. Працювати будемо не покладаючи рук.

Vі. Робота із самоперевіркою по еталону.

1. Робота в групах за карткою.

- Спробуємо в реченнях розрізнити Д. і М. відмінки іменників ж.р. (Слайд ).

- Виконувати завдання будемо працюючи в групах.

Група. Запишіть речення розкриваючи дужки. Визначте відмінки виділених іменників.

Ми дізналися, що цій (бандура) дуже багато років. На (бандура) з легкістю можна навчитися грати.

Група. Запишіть речення, дописуючи потрібні закінчення виділених іменників. Визначте відмінки виділених іменників.

Червоній калин.. для росту потрібні світло і тепло. Защебетав соловейко в лузі на калин.. .

Група. Зі слів складіть речення. Визначте відмінки однакових іменників ж.р.

У, зростають, діти, країні, талановиті. Письменники, країні, твори, рідній, свої.

2) – Перевіримо виконання завдання. (Представник кожної групи зачитує речення) (Слайд )

Vіі. Введення нового способу дій у систему знань і повторення.

1. Колективна робота.

1) - Прочитайте текст мовчки. (Слайд )

За той час метелики дуже змокли. Так сильно змокли, що ледве вже крильцями змахували.  Але  долетіли вони все-таки  до гарного  тюльпана, червоного, з жовтими крапочками. Попросили  в нього, щоб захистив їх від негоди : «Тюльпанчику - тюльпанчику, просимо тебе дуже, сховай нас від  дощу!» Тюльпан подивився на них і промовив: «Двох  прийму, жовтого і червоного,  а білий нехай зостається надворі». Тоді обидва метелики, жовтий і червоний, промовили: «Якщо  ти не хочеш захистити від дощу нашого братика , білого метелика, то й ми  всі разом  будемо на дощі ». Тоді метелики полетіли до білої лілеї. Попросили її, щоб сховала їх від дощу, але вона  теж зголосилася  прийняти тільки білого. Але братові-метелику не хотілося лишати інших під дощем і він промовив: «Сам-один не хочу ховатися в тебе! Або вже разом зі своїми братами десь знайдемо захист, або вкупі гинути  будемо». Захотілося сонечку  побачити тих приятелів, що так один за одного дружньо стояли. Визирнуло воно із-за хмарки й спрямувало на метеликів своє проміння. Зараз крильцята їм висохли, самі вони зігрілися і знов літали, танцювали й раділи  аж до самого вечора. А як сонечко зайшло за гору, то метелики полетіли додому спати.

- Про що дізналися з цього тексту?