III. Класифікація за життєвим циклом

За тривалістю життя овочеві культури поділяють на три групи: одно-, дво- і багаторічні. Життєвий цикл однорічних рослин (від насіння до утворення нової генерації насіння) завершується протягом одного літа (вегетаційного сезону). Це монокарпічні рослини, в яких з утворенням насіння материнська рослина відмирає. До них належать усі рослини групи листкових (зеленних); плодові (горох, квасоля, боби, кукурудза); коренеплідні (редиска та літня редька); капустяні (цвітна капуста, броколі, пекінська капуста); гарбузові (огірок, кабачок, патисон, гарбуз); пасльонові (помідор, перець, баклажан).

Дворічні рослини (монокарпічні) у перший рік життя утворюють продуктивні органи, в яких нагромаджено запас поживних речовин. На другий рік після перезимівлі чи після зберігання продуктивних органів (за низьких плюсових температур формуються бруньки) і за раннього висаджування у ґрунт - на осінь рослини формують стебло, квіти, насіння, плоди і відмирають. До цієї групи належить більшість рослин групи коренеплодів, капуст, цибуля-ріпка, порей, шалот.

Багаторічні рослини (полікарпічні) живуть багато років (до 10 і більше). У перший рік розвивають кореневу систему, невелику розетку листків і закладають бруньки. Продуктивні органи і генеративні (насіння) утворюються в них здебільшого на другий-третій рік. Щороку відновлюється надземна маса за рахунок бруньок, що закладаються на підземних органах рослин. До багаторічних рослин належить ревінь, щавель, хрін, спаржа, цибуля-батун, цибуля-слизун, гісоп, острогін, цибуля-шніт, цибуля запашна, артишок, м'ята, меліса, майоран багаторічний (дод.А).

В овочівництві вегетаційним періодом називають час від початку росту (в практиці від висіву насіння чи садіння вегетативних органів, а іноді від сходів) до утворення й збирання врожаю. Вегетаційний період кожної культури - величина непостійна і може значною мірою змінюватися залежно від сорту, умов вирощування. Період вегетації, або вегетаційний сезон -частина року, протягом якої овочеві рослини можуть активно рости і розвиватися ( за температури вище +5°С).

Залежно від сорту вегетаційний період може бути різним, тому сорти овочевих культур поділяють на ранньостиглі, середні і пізньостиглі. Наприклад, у ранньостиглих сортів білоголової капусти вегетаційний період від з'явлення сходів до утворення продуктивного органу (головки) — 80-120 діб, середньостиглих - 120-140 діб, середньопізніх - 140-160, пізньостиглих - понад 160 діб.

Центри походження овочевих культур

Вивчення місць походження і дослідження умов, в яких росли і розвивалися родоначальні форми, дикі предки культурних рослин , дає змогу краще освоїти їх біологію та технологію вирощування у різних грунтово-кліматичних умовах.

На основі вивчення великої кількості видів і сортів культурних рослин, закономірностей їх поширення на земній кулі та впливу кліматичних чинників на їх формування, український вчений М.І. Вавілов виділив 8 центрів походження культурних рослин.

Китайський (гірська частина Центрального та Західного Китаю з прилеглими низинними районами), звідси походять: цибуля-батун, пекінська капуста, ревінь, редиска;

Індійський (Індія, Пакистан, Маямі) деякі форми огірків, баклажанів. Індійського салату;

Середньоазіатський (Авганістан, Західний Тань-Шань та північно-західна частина Індії) – часник, диня, морква, шпинат, редиска та інші;

Близькосхідний (Мала Азія, закавказзя, Іран, гірська частина Т уркменії) – салат, цибуля-порей, цибуля ріпчаста, петрушка (вторинний центр);

Середземноморський (узбережжя Середземного моря в Європі і Африці) – буряки столові, більшість видів капусти, каротинові сорти моркви, петрушка, цибуля ріпчаста, цибуля порей, часник, (вторинний центр) – селера, пастернак, кріп, спаржа, салат, артишок, горох, щавель;

Абіссінський (Ефіопія) – цибуля-шалот, горох, боби;

Центрально-американський (Південна Мексика і Центральна Америка з Антільськими островами) – квасоля, перець, кукурудза, мускатні гарбузи;

Південно-американський (Перу, Еквадор, Болівія) – помідори, великоплідні гарбузи.