Сорти картоплі ранньостиглої

Аграрна, Акоста, Беллароза, Бородянська рожева, Божедар, Веста, Вінета, Велокс, Дніпрянка, Зов, Загадка, Кобза, Косень 95, Коллета, Ліщина, Мелодія, Мрія, Немішаєвська 100, Незабудка, Посвіт, Провенто, Повінь, Престо, Розара, Розалінд, Світанок Київський, Симфонія (ВАЛ-82-161), Серпанок, Тирас, Фермерська, Чернігівська рання, Юкама.

Бобові овочеві рослини

До родини Бобові (Fabaceae) належать: горох овочевий, квасоля овочева, біб овочевий.

Горох овочевий (Pisum sativum L.), має такі морфологічні групи – середньоєвропейську і західноєвропейську. Це однорічна рослина з прямостоячим або витким стеблом висотою від 45 до 250 см. Плоди за своєю будовою поділяються на лущильні, цукрові та напівцукрові. Поверхня насіння гороху овочевого буває трьох типів: гладенька, мозкова, перехідна.

Маса 1000 насінин, г: дрібних – 210, середніх – 210-280, великих – більше як 280. Стебло гороху прямостояче або полягаючи, листки з вусиками. Листки складні, парнопірчасті. Квітки гороху метеликового типу, від однієї до трьох. Плід гороху – біб. За будовою біб гороху овочевого буває лущильний і цукровий. Стулки лущильного недозрілого бобу складаються з двох шарів – зовнішнього м’ясистого і внутрішнього твердого плівчастого (пергаментного), що не дає змогу використовувати в їжу цілі боби, а тільки зерно. Боби цукрові не мають пергаментного шару і споживаються в їжу цілими. Лущильний горох вирощують на зелений горошок та зерно повної стиглості.

Сорти гороху овочевого: Арфа, Бінго, Лея, Ода, Оксамит, Уладовський харчовик, Фея, Фора, Цезарь, Спадок, Овочеве диво, Каріна, Донана, Женева.

Квасоля овочева. В Україні поширені три види: звичайна (Phaseolus vulgaris L.), лімська (Phaseolus lunatus L.), багатоквіткова (Phaseolus multiflorus L.).

Стебло квасолі звичайної слабодерев’янисте у нижній частині і може бути витким і кущовим, довжиною від 25 см до 5 м. Стебло квасолі лімської гіллясте, сім’ядольні листки вкриті восковим нальотом, біб широкий, плескатий, з 2-3 насінинами, маса 1000 шт насінин – 240-1100 г. У квасолі багатоквіткової стебло витке (3–5 м), плід довжиною до 25 см, містить 3-6 насінин, насіння дуже велике, маса 1000 насінин – 700-1400 г.

Біб овочевий – Vicia faba L. Стебло висотою до 1,5 м, прямостояче, чотиригранне, розгалужене, не опушене. Біб з товстим ніжним оплоднем без пергаментного шару, довжиною до 20 см, з 3-4 насінинами. Маса 1000 насінин – 1100 –2500 г.

Матеріали та обладнання

Живі та консервовані експонати, фото, таблиці, прайси, методики, підручники.

Питання для самоконтролю

1. Які види овочевих культур належать до гарбузових?

2. Описати морфологічні особливості основних видів гарбузових рослин. Які вони за онтогенезом?

3. Які біологічні особливості огірків, гарбузів, кавунів, бобових?

4. Який тип запилення і назва плоду у гарбузових?

5. Якими способами вирощують гарбузові культури?

6. Особливості вирощування огірків, кабачків, кавунів у відкритому ґрунті.

7. Назвати сорти овочевих культур родини гарбузових.

8. Які види овочевих культур належать до родини пасльонових, їх походження?

9. Біологічні особливості та агротехніка вирощування помідорів у відкритому ґрунті.

10. Як поділяються сорти помідорів за вегетаційним періодом?

11. Які морфологічні особливості у перцю, бобових рослин? 12. Особливості вирощування перцю у відкритому та закритому ґрунті.

13. Який тип запилення у баклажанів?

14. Опишіть агротехніку вирощування баклажана у відкритому ґрунті та плівковій теплиці.

15. Морфологічна, біологічна характеристика фізалісу овочевого, способи вирощування у відкритому ґрунті.

16. Агротехніка картоплі ранньої.

Літературні джерела: [1;3;8;9;13;14;15;16;17;18;19;21;22;23,24,28].

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

ЗЕЛЕННІ ТА БАГАТОРІЧНІ ОВОЧЕВІ КУЛЬТУРИ

Мета роботи. Вивчити морфологічні особливості і агротехніку вирощування зеленних та багаторічних овочевих культур.

Завдання

1, Розглянути й описати морфологічні особливості зеленних та багаторічних овочевих культур.

2. Описати особливості агротехніки зеленних та багаторічних овочевих культур.

Загальні відомості

До групи зеленних, або листкових, овочевих культур за біолого-виробничою класифікацією входять представники таких ботанічних родин, а саме: до родини айстрових - салат посівний (Lactuca sativa), салатний цикорій, або вітлуф (Cichorium intybus L.), салат ендивій (Cichorium endivia); до капустяних - пекінська капуста (Вг. pecinensis), гірчиця листкова (Вг. Juncea L.), крес-салат (Lepidium sativum); до лободових - шпинат (Spinacia oleracea), мангольд (Beta cicla); до селерових - кріп (Anethum graveolens L.), коріандр (Coriandrum sativum L.), кервель (Anthriscus cerefolium), ганус (Anisum vulgare), фенхель (Foeniculum vulgare), кмин (Carum carvi), аніс (Anisum vulgare); до бурачникових - бурачник, або огіркова трава (Borago officinalis); до ясноткових - базилик, або васильки (Ocimum basilicum).

Вирощують зеленні овочі у відкритому та закритому ґрунті (конвеєрне вирощування) як попередні, проміжні і повторні культури. Зеленні овочеві культури дають можливість одержати дешеві ранні овочі з відкритого ґрунту. Вони не тільки є джерелом вітамінів, органічних кислот, мінеральних солей, клітковини, йоду, каротину, а й сприяють засвоєнню м'яса, жирів, вуглеводів. Наявність лікувальних речовин регулює діяльність серцевої, нервової та інших систем. Зелень у повсякденному використанні сприяє заощадженню життєвої енергії, яка забезпечує організм фізичним і духовним здоров'ям на довгі роки, підвищує культуру харчування.

До зеленних належить велика група овочевих культур, які утворюють їстівну розетку листків, інколи зі стеблом. Рослини за способом використання поділяють на: салатні (салат посівний, цикорій, гірчиця листова, салат ендивій, салат вітлуф, крес-салат, огіркова трава); шпинатні (шпинат) та пряно-смакові (кріп, базилик, чабер, майоран, коріандр, кервель, ганус, кмин); ароматичні - використовують їх свіжими, вареними або як приправу до їжі.

Зеленні овочеві культури - однорічні трав'янисті рослини, відносно холодостійкі. Сходи їх з'являються за температури 4-5°С. Оптимальна температура росту - 16-18°С. Більшість зеленних культур потребує багато світла, особливо у перші фази розвитку. Вони належать до рослин довгого світлового дня. Зеленні культури потребують достатньої вологості ґрунту, особливо в період проростання насіння і формування листя й молодих пагонів. Вологість ґрунту повинна бути на рівні 80-85% НВ (дод.Е).

Усі зеленні рослини вимогливі до родючості ґрунту. Краще ростуть на легких за механічним складом, з нейтральною або слабокислою реакцією ґрунтах. Добре реагують на органічні й мінеральні добрива, мають підвищені вимоги до азотно-фосфорного живлення.

Салат — найпоширеніша зеленна овочева культура. Це холодостійка і скоростигла культура, яка дає товарну продукцію з відкритого ґрунту рано навесні.

Коренева система у салату стрижнева з багатьма бічними розгалуженнями, розміщеними в орному шарі ґрунту (до 70 см).

Салат - самозапильна культура, хоча добре запилюється і перехресне. Плід - сріблясто-сіра довгувата коричнева або чорна сім'янка. Маса 1000 насінин - 0,8-1,2 г. Схожість насіння зберігається протягом 3-4 років за вологості 9%. Урожайність та схему висіву наведено в дод.Ж.

У виробництві поширені три види салату: латук, ендивій і салатний цикорій, або вітлуф. Серед них найпоширеніший латук (городній салат).

Салат-латук поділяють на три різновидності: листковий, головчастий, ромен (рис.20).

Рис. 20. Салат:

1 - листковий; 2 - спаржевий; 3 - головчастий; 4 - ромен.

Листковий салат (Lactuca sativa var. Secalina Ale.) - найбільш скоростиглий, товарний урожай (розетку листя) його мають через 25-45 діб після з'явлення сходів.

Головчастий салат (Lactuca sativa var. capitata L.) - утворює напівприпідняту розетку листя, у центрі якої формується округла або округло-плеската за формою головка.

Салат-ромен (Lactuca sativa var. lonifolia Lam.) - утворює підняту розетку, всередині якої формується нещільна видовжено-конусоподібна головка масою 200-300 г. Вегетаційний період - 70-120 діб.