Основні районовані сорти
Гострі - Амфора, Браво F1, Дакапо F1, Любчик, Стригунівська носівська, Сквирська, Золотиста, Луганська, Нерято F1, Спіріт F1, Ткаченків-ська, Донецька золотиста, Черняхівська (вегетаційний період 100 -120 діб).
Напівгострі - Буран, Веселка, Глобус, Конра F1, Каратольська, Качинська, КІК-11, Лілія, Маріна, Маре F1, Халцедон (вегетаційний період 120-130 діб).
Солодкі - Ялтинська місцева, Каміло F1, (13-160 діб).
Цибуля-шалот - різновидність цибулі ріпчастої, дворічна багатогніздна, багатозачаткова цибуля, розмножується вегетативно-дрібними цибулинами, її використовують часто для вигонки зелені. Сорти: Кущівка місцева, Забава, Ліра, Сюрприз, Джигіт, Ольвія, Оксамит.
Цибуля-порей - дворічна рослина, стебло - денце, на якому розміщені основи піхов листків. Піхви листків м'ясисті й у сукупності утворюють несправжнє стебло, яке є продуктивною частиною рослини і називається ніжкою. Довжина ніжки 15-30 см, товщина 3-5 см, маса 80-100 г і більше, листки сплюснуті, темно-зелені з високим нальотом. Сорти: Голет, Голіас, Йолант, Казімір, Мацек, Колумбус, Каретка, Мрія, Везуй, Бандіт, Порбелла.
Цибуля-батун - багаторічна зимостійка культура, формує несправжню цибулину. Цибулини дуже дрібні (1-1,5 см), видовжені і поділяються на багато діток. За зовнішніми ознаками листки подібні до цибулі ріпчастої, але гостріші на смак. Найчастіше в їжу використовують листя і несправжню цибулину - ніжку, що утворилася із трубчастих піхв листків. Сорти: Байа Верде, Изумрудньїй остров, П'єро, Вулкан, Параде, Кайгаро, Рапіра, Стася.
Цибуля-шніт, скорода (різанець) - багаторічна морозо- і зимостійка культура. Підземним органом є кореневик, на якому утворюється кілька несправжніх дрібних (діаметром близько 1 см) цибулин. Листки зелено-сизі. Товарна частина - зрізані листочки. Часто використовують як декоративну рослину. Сорт: Алтайський, Дівон, Ельвіра, Приліпський, Флірт.
Часник - однорічна трав'яниста, холодостійка культура, розмножується тільки вегетативним способом. У культурі розрізняють два підвиди - стрілкуючий і нестрілкуючий. Розмножуються нестрілкуючі сорти зубками (озимі та ярі сорти), стрілкуючі — зубками і повітряними цибулинами (лише озимі сорти) (рис.14). Листки часнику лінійної форми.
Рис.14. Часник:
А - стрілкуючий: 1 - рослина; 2 - суцвіття з повітряними цибулинами;
3 - цибулина (поперечний розріз); 4 - зубок.
Б - нестрілкуючий: 1 - рослина; 2 - цибулина (поперечний розріз);
3 - зубки.
Власне стебло часнику вкорочене і називається денцем. На денці утворюються від п'яти до кількох десятків зубків (діток), які є бруньками, що сидять на стеблі — денці. Денце з розміщеними на ньому зубками і сухі плівки - піхви листків у нижній частині утворюють цибулину або головку (продуктивна частина). Отже, цибулина (головка) складна і складається з 2-30 і більше зубків (у стрілкуючих сортів більші), які розташовані симетрично в одне коло навкруги центральної стрілки і мають спільні покривні луски.
Кількість сухих лусок, що покривають головку, відповідає кількості листків на рослині. У нестрілкуючого часнику вони розміщені декількома неправильними колами, тому, крім спільних лусок, у них є ще й групові, які обгортають 2-5 зубків.
Стрілкуючий часник за вегетаційний період формує головку і стрілку. Нестрілкуючий - тільки головку.
Зубок часнику складається із сухої і потовщеної соковитої плівки, денця і центральної бруньки, розміщеної на денці.
Сорти нестрілкуючого часнику: Український білий. Закарпатський, Одеський 13, Дюшес, Добродій.
Сорти стрілкуючого часнику: Лідер, Мереф'янський білий. Промінь, Прометей, Софіївський, Лакський, Старобільський місцевий. Харківський фіолетовий. Український білий. Тройка, Любаша, Мануйлівський, Промінь, Спас, Харнас. Середня урожайність та схема висаджування подана в дод. Ж.