2. Соціальна повага

За даними спеціалістів, вирішальним у сімейному житті є соціаль­ний вид поваги. У деяких сім’ях цінується тільки особиста повага, яка ґрунтується на любові й симпатії. Легко розуміти і поважати людину, яка тобі приємна, приносить радощі, задоволення, але важко, коли її погляди не збігаються з твоїми, коли її бажання і помисли не є подібними до твоїх. У таких випадках кожен намагається підігнати іншу людину під свій ідеал. Що сильніше люди кохають одне одного, то більше розчарувань принесе невідповідність ними ж створеного ідеалу з реальністю. У такому разі на допомогу приходить соціальна повага до особистості. Л. М. Толстой писав: «Не легкое дело стать одною душою и одним телом. А средство я знаю одно главное: ни на минуту из-за любви супружеской не утрачивать любви и уважения как человека к человеку. Чтобы были отношения, как мужа с женой, - но в основе всего чтобы были отношения как к постороннему, к ближнему - эти-то отношения главные. В них держава». Соціальна повага дозволяє рахуватися з індивідуальністю іншої людини, з її звичками, бажаннями, інтересами, примирятися з її хобі. Вона примушує людину обмежувати свої інтереси, не перекладати їх на іншу людину, а також дозволяє вирішувати конфлікти і не доводити її до взаємної неповаги і розчарувань. Можна отруїти жи ття людини своїм коханням, якщо кохати, але не поважати особистість. Кохання без соціальної поваги душить, гнітить і принижує.

Невихованість, безкультур’я - загибель для кохання Чому народжується антипатія? Антипатія не пов’язана ні з зовнішністю людини, ні з її характером. Найважливіша причина розвитку антипатії - непримиримість. Антипатія збуджується, коли нам заперечують. Антипатичною стає людина, коли вона сердиться, кричить, лається. Культура поведінки в шлюбі має велике значення. Подружжя не завжди можуть вберегти себе від неприємностей, турбот, а відсутність культури і нестриманість перетворюють малі неприємності на великі.

Наша психіка має негативну властивість: більше реагувати на недоліки інших, ніж на свої. Коли ми критикуємо, ми виступаємо в ролі судді. Людина вихована, культурна недоліки в сім’ї намагатиметься не помічати, а допоможе їх уникнути, а людина груба, невихована перетворює їх на конфлікт.

Життя в сім’ї потребує відповідальності, взаємної допомоги, терпимості до помилок, вміння пристосовуватись одне до одного, дружелюбного бажання всі тяготи життя долати спільно.

Культура людини полягає у самовитримці. Особа, яка обмежує власні негативні емоції, виявляє характер.

«Я не знаю провини, - писав Гете, - в якій би я сам не міг провини­тися». Народне прислів’я стверджує: «Любити - це вміти прощати».

Кожен з подружжя сприймає життєві фактори по-своєму Жінка менше, ніж чоловік, цікавиться абстракцією. Чоловік приносить конкретну реальність у жертву своїм широким планам, він кохає абстрактно. Для нього достатньо розуміння, що він кохає жінку. Найчастіше він мало говорить про кохання, хоча кохає по-справжньо­му. Жінка кохає конкретно, її почуття базуються на потребі ніжності, турботи про неї. Чоловік не турбується про те, яким чином виявляється його кохання. Жінка вимагає, щоб кохання виявлялося конкретно в кожному слові, жесті, при кожній зустрічі. Чоловік надає більшого значення роботі, науковим дослідженням.

Жінка більше живе інтересами сім’ї, дітей. Інтереси сім’ї в цілому вище інтересів кожного з подружжя. Але це не обмежує індивідуальності, навпаки, сім’я збагачує, розширює її. Подружжя, які поважають одне одного, знаходять шляхи спільного гармонійного існування.

Поведінка подружжя в суспільстві й у сім’ї Серед близьких людей поводяться вільніше, спокійніше, безтурботніше, ніж поза родиною. І це зрозуміло, однак у сімейних стосунках завжди має зберігатися взаємоповага і почуття міри. Розумна жінка вдома намагатиметься бути привабливою, охайно вдягненою і зачісаною. У сімейній поведінці завжди слід бузи тактовним, стриманим і зберігати почуття власної гідності.