2.5. Організація обліку платників податків.

27 червня 2014 року – десятий день практики.

Сьогодні я дізналась, що облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю та повнотою сплати податків.

З метою обліку платників податків в органах державної податкової служби орган державної реєстрації подає відповідному органу державної податкової служби повідомлення та відомості з реєстраційної картки про вчинення відповідних реєстраційних дій (це стосується державної реєстрації особи, державної реєстрації припинення діяльності, внесення змін до реєстраційних даних тощо). Така інформація подається не пізніше наступного робочого дня з дати вчинення реєстраційної дії.

Обов’язок щодо надання органам податкової служби відомостей з документів про реєстрацію незалежної професійної діяльності або видачі дозволу на право самостійного провадження такої діяльності стосується органів, які видають такі документи. Зазначені відомості подаються щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Обов’язок щодо надання органам податкової служби інформації про власників та/або користувачів рухомого майна та інших активів, які є об’єктом оподаткування і розміщені на відповідній території, розповсюджується на органи, які ведуть реєстрацію та облік таких активів. Це стосується і власників транспортних засобів, зареєстрованих у відповідних органах. Зазначена інформація подається в порядку, встановленому КМУ, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

У випадках, передбачених законодавством, державні органи зобов’язані подавати органам податкової служби також іншу інформацію про платників податків.  

3.1. Загальні положення про юридичний відділ.

1 липня 2014 року – дванадцятий день практики.

В цей день мені розповіли про позовну та претензійну роботу юридичного відділу в інтересах Чернівецької ДПІ, як основне завдання їх діяльності.

Позовна робота, що забезпечується юридичним відділом ДПІ, юридичне обслуговування податкового процесу, що впливає на формування дохідної частини бюджетів, маючи на меті представництво і захист інтересів держави у судах під час розгляду спорів з питань оподаткування передбачає і комплекс заходів щодо підготовки процесуальних документів (позовних заяв, скарг, апеляційних, касаційних скарг, заяв та скарг про перегляд рішень за винятковими та ново виявленими обставинами, відзивів, заперечень, письмових пояснень та інших процесуальних документів, пов’язаних із розглядом справи), та потребує високого рівня професіоналізму і компетентності.

Враховуючи специфіку роботи працівників ДПІ м. Чернівці, слід зауважити, що їх діяльність пов’язана із взаємодією з іншими людьми, конфліктними ситуаціями, потребою відстоювати власну (суспільну) позицію, тому вона повинна відповідати встановленим принципам і нормам моралі, охороні авторитету державної влади і її представників, а також толерантному ставленню до усіх суб’єктів господарювання.

Виконання службових обов’язків потребує від представників влади розвинутого почуття відповідальності за свої рішення, дії, і при здійсненні функціональних повноважень юридичний відділ ДПІ керується не лише нормами права, а у першу чергу й морально-етичними нормами, адже саме у зв’язку з рядом психологічних, моральних перешкод, що виникають при спілкуванні з платниками податків безпосередньо перед судовим засіданням так і під час вирішення справи по суті. Висока культура правника – це показник його морального розвитку і зрілості. Відкритість, здатність своїми вчинками, діями, поведінкою зміцнювати віру громадян у законність дій та рішень органів ДПС, сприяння добровільному дотриманню ними вимог податкового законодавства є важливими чинниками у реалізації податкової політики. Актуальність зазначеного як для податківців так і платників податків очевидна, оскільки це є умовами забезпечення злагодженої співпраці та підвищення зростання довіри українського суспільства до державної податкової служби.

Виходячи із професійних завдань, що повинен виконувати юрист, формуються етико-прикладні норми у вигляді своєрідних інструкцій, морально-етичних кодексів, юридичних ритуалів тощо.

Отже, особа юриста – податківця, його людяність, високі морально-етичні якості, професійна культура, мають стати взірцем, основою формування морально - вихованого, відповідального службовця.