- •2.Основні показники фізичного розвитку доношеного здорового новонародженого (маса, зріст,обвід голови, обвід грудей, площа тіла, масово-ростовий коефіцієнт), мінливість з віком.
- •3Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
- •4.Поняття про виховання в вузькому та широкому розумінні. Фізичне, етичне, розумове виховання.
- •5.Новонароджена дитина. Фізіологічні, рубіжні та патологічні стани в періоді новонародженості.
- •8. Ознаки доношеності та недоношеності.
- •9. Збір анамнезу у дитини та її батьків. Оцінка загального стану хворої дитини. Поняття:діагноз, симптом, синдром.
- •10. Афо нервової системи. Нервово-психічний розвиток та критерії його оцінки.
- •11. Рефлекси новонароджених і дітей раннього віку.
- •12. Афо шкіри, підшкірно-жирового шару, особливості терморегуляції.
- •13. Класифікація і характеристика первинних морфологічних елементів висипки.
- •14. Клінічні методи дослідження м’язової системи.
- •15. Морфологічні і функціональні особливості м’язової системи у дітей. Симптоми, характерні
- •16. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
- •17. Етапи ембріогенезу органів дихання у дітей.
- •18. Афо дихальної системи. Періоди розвитку.
- •19. Сегментарна будова легень. Поняття про мукоциліарний кліренс
- •20.Критерії і методи оцінки зовнішнього дихання. Поняття про рестриктивний і обструктивний типи порушень вентиляції.
- •21.22.23.Афо серцево-судинної системи.
- •23. Афо серцево-судинної системи. Кровообіг плода
- •22. Афо серцево-судинної системи. Кроовобіг новонародженої дитини
- •24. Основні ознаки ураження ссс у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.)
- •26. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей.
- •27. Афо печінки та жовчевивідних шляхів.
- •28. Особливості ембріогенезу сечової системи та їх клінічне значення.
- •1.Семiотика порушень фiзичного розвитку дiтей;
- •2.Семiотика порушень нервово-психiчного розвитку дiтей
- •3. Семiотика основних синдромiв -менiнгеальний,енцефалiтичний
- •5.Семiотика захворювань нервової системи у дітей(гiдроцефалiя,дитячий церебральний паралiч)
- •6.Семiотика уражень пiдшкiрноi клiтковини(склерома,склердема,адипонекроз)
- •4. Семiотика основних синдромiв(судомний)
- •20.Семіотика патологічних і функціональних шумів серця
- •22. Абдомінальний синдром
- •Клініка абдомінального синдрому
- •24. Синдром недостатності функції печінки
- •21. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (пілороспазм, пілоростеноз, гастрит, виразкова хвороба, холецистит, дискінезія жовчних шляхів та ін..) у дітей
- •23. Основні синдроми ураження шкт( кишковий, абдомінальний, мальабсорбції)
- •Синдром мальабсорбції
- •25. Методика дослідження гепатобіліарної системи. Синдром жовтяниці, синдром
- •26. Семіотика найбільш частих захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит,
- •27. Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності.
- •28. Набряковий синдром. Причини виникнення, контроль за виникненням набряків,семіотика ниркових набряків.
- •29. Нефротичний і нефритичний синдроми.
- •30. Семіотика ураження сечовивідної системи. Основні синдроми ураження (сечовий,гіпертензійний, синдром дизуричних розладів)
- •1) Об’єм та форми роботи лікаря-педіатра.
- •Робота дільничного педіатра Напрямки і обсяг роботи дільничного педіатра
- •Физическое развитие детей
- •Центильный метод оценки физического развития
- •Сущность центильного метода оценки физического развития детей и подростков
- •4) Профілактика пролежнів та боротьба з ними:
- •5) Клінічні методи обстеження нервової системи
- •6)Особенности см жидкости у детей
- •8.Цели и показания к проведению люмбальной пункции
- •Добова екскреція білка з сечею у дітей різних вікових груп
- •Можливі причини гематурії у віковому аспекті
5.Новонароджена дитина. Фізіологічні, рубіжні та патологічні стани в періоді новонародженості.
Новонародженою вважається дитина від моменту народження до 28 днів життя. В залежності від гестаційного віку новонароджений може бути доношеним (при терміні вагітності 37-42 тижні), недоношений (менше 37 тижнів) і переношений (більше 42 тижнів).За ступенем зрілості та функціональним станом органів і систем, здатних забезпечити внутрішньоутробне існування, новонароджених поділяють на зрілих і незрілих.
Граничн і стани новонароджених – реакція або стан, що відображає процеси пристосування організму новонародженої дитини до позаутробного існування. Стани розглядаються як межа між нормою і патологією, тобто вони є фізіологічними для новонароджених, але за певних умов (дефекти вигодовування та догляду, певні захворювання ) можуть ставати патологічними і призводити до захворювання.
Першопочаткове зниження маси тіла пов’язане із перевагою катаболічних процесів в організмі, втратою рідини (переважно шляхом перспірації через легені і шкіру).Спостерігається у всіх новонароджених в перші 3 -4 дні життя і становить 46%маси тіла–у доношених та 10-12% - у недоношених. Доведена залежність величини зменшення маси тіла від об’єму отриманої дитиною рідини, часу першого прикладання до грудей, температури і вологості навколишнього середовища. Зменшення маси тіла більш , ніж на 10% у доношеної дитини і на 14% - у недоношеної свідчить про захворювання або дефекти у догляді за нею. Відновлення мас и тіла найчастіше відбувається на 6-8 день життя.
Транзиторний кровообіг.Можливо шунтування крові справа наліво і навпаки, обумовлене станом легенів і особливостями гемодинаміки у великому колі кровообігу. Анатомічне закриття артеріальної (боталової) протоки відмічається у 35% доношених новонароджених до 2тижня і у 80до 8тижня. Овальне вікно закривається майже зразу після народження, але анатомічно облітерується лише через декілька місяців і навіть років.
Транзиторна гіпербілірубінемія (фізіологічна жовтяниця).Проявляється жовтяничним забарвленням шкіри на 2-3 день життя, що пов’язано і з накопиченням непрямого білірубіну в тканинах і крові, який утворюється при розпаді фетальних еритроцитів. Гіпербілірубінемія виникає внаслідок підвищеного гемолізу еритроцитів, незрілості ферментних систем печінки, яківідповідають за кон’югацію білірубіну, значною реабсорбцією білірубіну з кишечнику. Відно влення рівня білірубіну відбуваєтьсяна 8-12 день життя.
Фізіологічна еритема–реактивна гіперемія шкіри. Виникає у доношених новонароджених наприкінці 1 тижня;у недоношених і дітей, матері яких страждають на цукровий діабет–більш виражена і тримається 2-3 тижні. Залишковими елементами мож уть бути висівкоподібне або пластинчасте злущення шкіри впродовж4-6 днів.
Токсична еритема спостерігається на 2-5 день життя у 20-30% новонароджених і проявляється у вигляді окремих або множинних щільних еритематозних плям, папул або везикул, розміщених на тулубі, кінцівках, обличчі; стан дітей не порушений.Токсична еритема вважається нафілактоїдною реакцією, тому що при ній спостерігаються патофізіологічна і патологічна стадії алергічної реакції, але немає імунологічної стадії. Через декілька днів еритема зникає самостійно.
Статевий(гормональний) криз обумовлений реакцією організму новонародженого на надходження естрогенів матері. Зустрічається у 60-75% новонароджених. Проявляється нагрубанням грудних залоз (65-70%), десквамативним вульвовагінітом, метрорагіями (5-10%) у дівчаток. У недоношених та незрілих новонароджених прояви гормонального кризу спостерігаються рідше.
Фізіологічна диспепсія –розлад випорожнень до 4-6 і більше разів на добу (частіше водянисті). У ґенезі мають значення фази первинного заселення кишечнику бактеріями: асептична, наростаючого інфікування (на 3-5 день), стадія трансформації, витіснення біфідофлорою інших бактерій. Крім того, фізіологічна диспепсія зумовлена також подразненням кишечника білками і жирами, які ран і ше не потрапляли до нього.
Сечокислий інфаркт обумовлений переважанням процесів катаболізму, що призводить до порушення пуринового обміну з утворенням сечової кислоти, яка у вигляді кристалів відкладається у ниркових канальцях . Характерна затримка сечовипускання, зміна кольору сечі (жовто-коричнева). Час прояви-1-й тиждень.
Класифікація періоду новонародженості (за показниками фізичного розвитку, за строком гестації). Фази адаптації новонародженого. Оцінка функціонального стану і ступеня зрілості новонародженого.
Маленький і маловесный до терміну гестації немовля: провідні клінічні синдроми в ранньому неонатальному періоді.
Для оцінки показників ФР доношених, недоношених та переношенных використовуються перцентильні таблиці та середні статистичні показники (таблиці Р. М. Дементьєвої). 4 групи:
1) з норм для свого гестаційного віку фізичним розвитком від Р10 до Р90 з коливаннями в межах ± 2σ;
2) з низькою m і L по відношенню до гестационному віку: маловесные до терміну гестації - маса менше Р10, довжина тіла > Р10, малі до строку гестації - маса і довжина Р10, ±2σ, + трофічні розлади);
4) з великою масою, >90Р, ±2σ.
Причини ЗРУР: 1. Соціально-економічні (умови життя, харчування матері). 2. Соціально-біологічні ( шкідливі звички, вік 35, проф шкідливості). 3. Клінічні (екстрагенітальна патологія, гестози, аномалії у матері, спадкові захворювання, інфекції, вади розвитку плода). Маса не може бути точним критерієм оцінки гестаційного віку, т. к. 1/3 дітей з масою <2500г є доношеними, мають ЗВУР. Найбільш распространенн морфологічний метод: пропорції тіла, щільність кісток черепа, розмір тім'ячка, первородне мастило, розвиток грудних залоз, форма вушних раковин, шкірні покриви. Оцінка за Петрусса: 1 вушна раковина, 2 діаметр ареол сосків, 3 смугастість стоп, 4 нар статеві органи, 5 колір шкіри. Від 0 до 2 балів, сума + 30.
Процес адаптації прийнято розділяти на три основні фази:
1)перша фаза триває протягом трьох годин після народження. У цей період в крові дитини відмічається дуже висока концентрація материнських гормонів, що проникають у плід в кінці вагітності і під час пологів;
2)друга фаза захоплює наступні три дні життя новонародженого. В цей час утримання материнських гормонів в крові дитини знижується, але зате збільшується концентрація його власних гормонів;
3)третя фаза припадає на 4-6-й день після народження. До цього моменту кількість гормонів в крові малюка - і його власних і материнських - починає знижуватися.
Оцінка стану новонародженого оцінюється за шкалою Апгпр.
це система швидкої оцінки стану новонародженого для з'ясування необхідності екстреної медичної допомоги. Шкала була запропонована американським лікарем-анестезіологом Вірджинією Апгар в 1952 р.Для більш зручного запам'ятовування показників Вірджинія Апгар розробила систему, де кожна літера прізвища APGAR визначала:
* A (appearance) - колір шкіри;
* Р (puls) - пульс;
* G (grimace) - гримаси;
* A (activity) - активність руху, тонус м'язів;
* R (respiration) - дихальні рухи, рефлекторна збудливість.
Шкала Апгар передбачає сумарний аналіз п'яти критеріїв: забарвлення шкірного покриву, частоти серцебиття, рефлекторна збудливість (гримаса, кашель), м'язовий тонус (рухові руху), характер дихання, - кожен з яких оцінюється цілими числами в балах від 0 до 2 включно. Таким чином, загальний результат оцінки може перебувати в діапазоні від 0 до 10. Бали за шкалою Апгар дають кількісну оцінку та узагальнюють реакцію новонародженого немовляти на позаматкове середовище і реанімацію (відновлення різко порушених або втрачених життєво важливих функцій організму - заходи, спрямовані на відновлення серцевих скорочень і дихання). Кожному з п'яти ознак присвоюється значення 0, або 1, або 2. Потім п'ять значень підсумовуються, і результат є оцінкою за шкалою Апгар.Бали за шкалою Апгар повинні визначатися на 1-й та 5-й хвилині після народження. Якщо сума на 5-й хвилині менше 7, додаткові виміри повинні проводитися кожні 5 хвилин протягом наступних 20 хвилин. У більшості новонароджених стан через 1 хвилину після народження за шкалою Апгар оцінюється в 7-8 балів, а через 5 хвилин оцінка здорового малюка досягає 8-10 балів. Тільки у 15% новонароджених загальний стан в першу хвилину життя оцінюється в 10 балів. Стан дітей, які набирають від 7 до 10 балів, вважається гарним або чудовим, їм потрібне лише звичайний догляд. Оцінка за шкалою Апгар при народженні у 0-3 бали (пульс менше 100 уд. / хв., що сповільнюється, відсутність дихання або його зміни, шкіра бліда, м'язова атонія) відповідає важкій асфіксії (відсутності кисню). Оцінка через 1 хвилину після народження в 4-6 балів (несталі дихання, частота серцебиття 100 уд. / хв. І більше, знижений м'язовий тонус, слабка відповідь на подразнення) відповідає середнього ступеня асфіксії. Такій дитині можуть знадобитися лише деякі реанімаційні процедури. Оцінка через 5 хвилин після народження 6 балів і нижче є показанням для інтенсивної терапії або продовження реанімаційних заходів.
Критерії для оцінки за шкалою Апгар
1. Забарвлення шкірного покриву Блідість або ціаноз (синюшність забарвлення)-0
Рожева забарвлення тіла і синюшна забарвлення кінцівок (акроціаноз)-1
Рожева забарвлення всього тіла і кінцівок-2
2. Частота серцебиття за 1 хвилину
Відсутній-0
<100-1
> 100-2
3. Рефлекторна збудливість(реакція малюка на введенняносового катетера)
Не реагує-0
Реакція слабо виражена (гримаса, рух)-1
Реакція у вигляді руху, кашлю, чхання, гучного крику-2
4. М'язовий тонус
Відсутній, кінцівки звисають-0
Знижено, деякий згинання кінцівок-1
Виражені активні рухи-2
5.Дихання
Відсутнє-0
Нерегулярне, крик слабкий-1
Нормальне, крик гучний-2.
7. Межові стани новонароджених, їх характеристика
Граничн і стани новонароджених – реакція або стан, що відображає процеси пристосування організму новонародженої дитини до позаутробного існування. Стани розглядаються як межа між нормою і патологією, тобто вони є фізіологічними для новонароджених, але за певних умов (дефекти вигодовування та догляду, певні захворювання ) можуть ставати патологічними і призводити до захворювання.
Першопочаткове зниження маси тіла пов’язане із перевагою катаболічних процесів в організмі, втратою рідини (переважно шляхом перспірації через легені і шкіру).Спостерігається у всіх новонароджених в перші 3 -4 дні життя і становить 46%маси тіла–у доношених та 10-12% - у недоношених. Доведена залежність величини зменшення маси тіла від об’єму отриманої дитиною рідини, часу першого прикладання до грудей, температури і вологості навколишнього середовища. Зменшення маси тіла більш , ніж на 10% у доношеної дитини і на 14% - у недоношеної свідчить про захворювання або дефекти у догляді за нею. Відновлення мас и тіла найчастіше відбувається на 6-8 день життя.
Транзиторний кровообіг.Можливо шунтування крові справа наліво і навпаки, обумовлене станом легенів і особливостями гемодинаміки у великому колі кровообігу. Анатомічне закриття артеріальної (боталової) протоки відмічається у 35% доношених новонароджених до 2тижня і у 80до 8тижня. Овальне вікно закривається майже зразу після народження, але анатомічно облітерується лише через декілька місяців і навіть років.
Транзиторна гіпербілірубінемія (фізіологічна жовтяниця).Проявляється жовтяничним забарвленням шкіри на 2-3 день життя, що пов’язано і з накопиченням непрямого білірубіну в тканинах і крові, який утворюється при розпаді фетальних еритроцитів. Гіпербілірубінемія виникає внаслідок підвищеного гемолізу еритроцитів, незрілості ферментних систем печінки, яківідповідають за кон’югацію білірубіну, значною реабсорбцією білірубіну з кишечнику. Відно влення рівня білірубіну відбуваєтьсяна 8-12 день життя.
Фізіологічна еритема–реактивна гіперемія шкіри. Виникає у доношених новонароджених наприкінці 1 тижня;у недоношених і дітей, матері яких страждають на цукровий діабет–більш виражена і тримається 2-3 тижні. Залишковими елементами мож уть бути висівкоподібне або пластинчасте злущення шкіри впродовж4-6 днів.
Токсична еритема спостерігається на 2-5 день життя у 20-30% новонароджених і проявляється у вигляді окремих або множинних щільних еритематозних плям, папул або везикул, розміщених на тулубі, кінцівках, обличчі; стан дітей не порушений.Токсична еритема вважається нафілактоїдною реакцією, тому що при ній спостерігаються патофізіологічна і патологічна стадії алергічної реакції, але немає імунологічної стадії. Через декілька днів еритема зникає самостійно.
Статевий(гормональний) криз обумовлений реакцією організму новонародженого на надходження естрогенів матері. Зустрічається у 60-75% новонароджених. Проявляється нагрубанням грудних залоз (65-70%), десквамативним вульвовагінітом, метрорагіями (5-10%) у дівчаток. У недоношених та незрілих новонароджених прояви гормонального кризу спостерігаються рідше.
Фізіологічна диспепсія –розлад випорожнень до 4-6 і більше разів на добу (частіше водянисті). У ґенезі мають значення фази первинного заселення кишечнику бактеріями: асептична, наростаючого інфікування (на 3-5 день), стадія трансформації, витіснення біфідофлорою інших бактерій. Крім того, фізіологічна диспепсія зумовлена також подразненням кишечника білками і жирами, які ран і ше не потрапляли до нього.
Сечокислий інфаркт обумовлений переважанням процесів катаболізму, що призводить до порушення пуринового обміну з утворенням сечової кислоти, яка у вигляді кристалів відкладається у ниркових канальцях . Характерна затримка сечовипускання, зміна кольору сечі (жовто-коричнева). Час прояви-1-й тиждень.
