28. Набряковий синдром. Причини виникнення, контроль за виникненням набряків,семіотика ниркових набряків.

Набряковий синдром - надмірне накопичення рідини в тканинах організму і серозних порожнинах, що супроводжується збільшенням об'єму тканин або зменшенням серозної порожнини із зміною фізичних властивостей (тургор, еластичність) і функції тканин і органів. Диференціація набряків, спричинених системними патологічними станами, від тих, в основі яких лежать місцеві розлади, може вариировать за ступенем складності від простої і ясної клінічної задачі до дуже важкої і складної діагностичної проблеми. Набряки можуть бути результатом підвищення капілярної проникності, перешкоди відтоку венозної крові або лімфи; рідина може накопичуватися в тканинах в результаті зниження онкотичного тиску в плазмі крові.

Переважна локалізація і характер набряків мають особливості при різних захворюваннях, що використовують для їх диференційної діагностики.

Причини:

-Захворювання серця

-Захворювання нирок

-Захворювання печінки

-Гіпопротеїнемія

-Венозні набряки

-Лімфатичні набряки

-Травматичні

-Ендокринні

-Мікседема.

-Жировий набряковий синдром.

-Нейрогенний набряковий синдром

-Ідіопатичний набряковий синдром (хвороба Пархона).

-Гіпоталамічний набряковий синдром.

-Трофэдема Межа.

-Комплексні регіонарні болю (рефлекторна симпатична дистрофія).

-Ятрогенні (лікарські)

-Гормони (коргакостероиды, жіночі статеві гормони).

-Гіпотензивні препарати (алкалоїд раувольфії, апрессін, метилдофа, бета-адреноблокатори, клофелін, блокатори кальцієвих каналів).

-Протизапальні препарати (бутадіон, напроксен, ібупрофен, індометацин).

-Інші препарати (інгібітори МАО, мідантан).

29. Нефротичний і нефритичний синдроми.

Нефротичний синдром (Нефроз) - ураження нирок, яке проявляється набряками та зсувами лабораторних показників. При цьому має місце зниження вмісту білка в сироватці крові, в основному за рахунок альбумінів, підвищення вмісту холестерину в крові, поява білка у сечі, як правило у значній кількості.

Патогенез НС пов'язаний з основними захворюваннями, більшість з яких викликані або супроводжуються імунними порушеннями, наприклад, відкладанням на базальній мембрані клубочків фракцій комплемента, імунних комплексів або антитіл проти змінених білків базальної мембрани з супутнім порушенням клітковинного імунітету. Велике значення у розвитку НС надається також різьким розладам обміну речовин, в основному жирового та білкового, з наступним порушенням трофіки та проникності стінки капілярів клубочків. Білкові частинки та ліпоїди, що містяться у великій кількості в провізорній сечі хворих, інфільтрують стінку канальців, викликаючи грубі дистрофічні зміни у епітеліальних клітинах.

Симптоми:

Нефроз - клініко-лабораторний симтомокомплекс, що характеризується масивною протеїнурією, гіпопротеїнемією (за рахунок гіпоальбумінемії), гіперліпідіємією (гіперхолестеринемією), ліпідурією та набряками.

У більшості хворих виявляють набряки ніг, які найчастіше розвиваються поступово, рідше гостро за 1-3 дні. Зростання набряків призводить до розвитку асцита, анасарки, гідротораксу та гідроперикарду.

Вміст білка у сечі досягає 30-40 г/л при добовій протеїнурії до 50 г; в осаду - нирковий епітелій, лейкоцити, циліндри (гіалінові та ін.), загальний білок у сироватці крові може знижуватися до 30-40 г/л, в основном за рахунок зменшення вмісту альбумінів. Характерні зміни у співвідношенні білкових фракцій зі збільшенням особливо альфа-2-глобулінів. Збільшується вмість у крові холестерину та інших фракцій ліпідів.

Динаміка лабораторних показників дозволяє відносно рано визначити виникнення нефротичного синдрому, тоді як набряки приєднуються на пізній стадії і пов'язані перш за все з вираженістю гіпопротеїнемії.

Нефритичний синдром являє собою комплекс симптомів, які нагадують гострий нефрит (захворювання нирок). Сюди відносять появу набряку обличчя, збільшення протеїнурії, виникнення артеріальної гіпертензії, порушення функції нирок, збільшення згортання крові. У деяких випадках це захворювання доповнюється нирковою недостатністю, еклампсією, а також блювотою, судомами м’язів, гикавкою.

Даний синдром розглядається як результат багатьох патологічних станів, які призводять до збільшення проникності стінок капілярів. Таке явище виникає внаслідок імунних порушень, впливів на організм токсинів, порушення процесів метаболізму, розвитку дистрофічних процесів.

Виділяють первинний і вторинний нефритичний синдром. Клініка одного і другого залежить від причин виникнення захворювання і виражається в утворенні набряків, які спочатку з’являються на обличчі, потім в попереку, в області статевих органів і поширюються в підшкірну клітковину. Досить часто розвивається анемія, гематурія, з’являється задишка, порушується серцевий ритм, збільшується ШОЕ. Хворі скаржаться на слабкість, головні болі, сухість у роті, втрату апетиту.