- •2.Основні показники фізичного розвитку доношеного здорового новонародженого (маса, зріст,обвід голови, обвід грудей, площа тіла, масово-ростовий коефіцієнт), мінливість з віком.
- •3Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
- •4.Поняття про виховання в вузькому та широкому розумінні. Фізичне, етичне, розумове виховання.
- •5.Новонароджена дитина. Фізіологічні, рубіжні та патологічні стани в періоді новонародженості.
- •8. Ознаки доношеності та недоношеності.
- •9. Збір анамнезу у дитини та її батьків. Оцінка загального стану хворої дитини. Поняття:діагноз, симптом, синдром.
- •10. Афо нервової системи. Нервово-психічний розвиток та критерії його оцінки.
- •11. Рефлекси новонароджених і дітей раннього віку.
- •12. Афо шкіри, підшкірно-жирового шару, особливості терморегуляції.
- •13. Класифікація і характеристика первинних морфологічних елементів висипки.
- •14. Клінічні методи дослідження м’язової системи.
- •15. Морфологічні і функціональні особливості м’язової системи у дітей. Симптоми, характерні
- •16. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
- •17. Етапи ембріогенезу органів дихання у дітей.
- •18. Афо дихальної системи. Періоди розвитку.
- •19. Сегментарна будова легень. Поняття про мукоциліарний кліренс
- •20.Критерії і методи оцінки зовнішнього дихання. Поняття про рестриктивний і обструктивний типи порушень вентиляції.
- •21.22.23.Афо серцево-судинної системи.
- •23. Афо серцево-судинної системи. Кровообіг плода
- •22. Афо серцево-судинної системи. Кроовобіг новонародженої дитини
- •24. Основні ознаки ураження ссс у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.)
- •26. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей.
- •27. Афо печінки та жовчевивідних шляхів.
- •28. Особливості ембріогенезу сечової системи та їх клінічне значення.
- •1.Семiотика порушень фiзичного розвитку дiтей;
- •2.Семiотика порушень нервово-психiчного розвитку дiтей
- •3. Семiотика основних синдромiв -менiнгеальний,енцефалiтичний
- •5.Семiотика захворювань нервової системи у дітей(гiдроцефалiя,дитячий церебральний паралiч)
- •6.Семiотика уражень пiдшкiрноi клiтковини(склерома,склердема,адипонекроз)
- •4. Семiотика основних синдромiв(судомний)
- •20.Семіотика патологічних і функціональних шумів серця
- •22. Абдомінальний синдром
- •Клініка абдомінального синдрому
- •24. Синдром недостатності функції печінки
- •21. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (пілороспазм, пілоростеноз, гастрит, виразкова хвороба, холецистит, дискінезія жовчних шляхів та ін..) у дітей
- •23. Основні синдроми ураження шкт( кишковий, абдомінальний, мальабсорбції)
- •Синдром мальабсорбції
- •25. Методика дослідження гепатобіліарної системи. Синдром жовтяниці, синдром
- •26. Семіотика найбільш частих захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит,
- •27. Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності.
- •28. Набряковий синдром. Причини виникнення, контроль за виникненням набряків,семіотика ниркових набряків.
- •29. Нефротичний і нефритичний синдроми.
- •30. Семіотика ураження сечовивідної системи. Основні синдроми ураження (сечовий,гіпертензійний, синдром дизуричних розладів)
- •1) Об’єм та форми роботи лікаря-педіатра.
- •Робота дільничного педіатра Напрямки і обсяг роботи дільничного педіатра
- •Физическое развитие детей
- •Центильный метод оценки физического развития
- •Сущность центильного метода оценки физического развития детей и подростков
- •4) Профілактика пролежнів та боротьба з ними:
- •5) Клінічні методи обстеження нервової системи
- •6)Особенности см жидкости у детей
- •8.Цели и показания к проведению люмбальной пункции
- •Добова екскреція білка з сечею у дітей різних вікових груп
- •Можливі причини гематурії у віковому аспекті
26. Семіотика найбільш частих захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит,
гломерулонефрит, цистит та ін.).
Пієлонфрит у дітей
Причини:
- порушення уродинаміки (правильного струму сечі)
-наявність інфекції.
Симптоми у дітей раннього віку часто вичерпуються загальними проявами: домінують занепокоєння, млявість, відсутність апетиту, порушення стільця, лихоманка, схуднення, іноді судоми. Сеча мутна, темна, з неприємним запахом, часто діти плачуть під час сечовипускання. При хронічному пієлонефриті загальмовується психомоторне і фізичний розвиток.
Особливості диференціальної діагностики
При гострому пієлонефриті у дітей диференційний діагноз проводиться в першу чергу з захворюваннями, що викликають болі в животі: апендицитом, холециститом, панкреатитом. Хронічний пієлонефрит диференціюють з інфекцією нижніх сечовивідних шляхів (цистит), туберкульозом нирок, гломерулонефрит.
Гломерулонефрит - захворювання інфекційно- алергічного характеру, яке супроводжується порушенням функцій нирок. Воно розвивається після перенесеної ангіни, скарлатини, грипу, вірусних інфекцій дихальних шляхів, хронічного тонзиліту, фарингіту, ларингіту, через пару тижнів. Навіть невеликий гнойничок на шкірі може викликати дане захворювання. У хворої дитини виявляються на шкірі і в носоглотці стрептококи. Дуже часто провокує його просте переохолодження організму.
Класифікація
Гострий
Причина - перенесене інфекційне захворювання, симптоматика виражена яскраво, стан дитини різко погіршується. При своєчасному виявленні піддається лікуванню і протікає в більшості випадків без ускладнень.
Хронічний
Хронічний, так званий дифузний гломерулонефрит - більш важкий, запальний процес у нирках, який поступово призводить до відмирання ниркових клубочків. Причиною захворювання найчастіше служить вчасно не помічена, що не пролікована гостра форма гломерулонефриту. Основний симптом - гіпертонія з усіма витікаючими звідси наслідками. Вимагає тривалого стаціонарного лікування та відновного періоду.
Хронічний гломерулонефрит зустрічається у дітей набагато рідше: на 100 випадків гострого розвитку захворювання всього два припадає на хронічний перебіг.
Симптоми:
• слабкість;
• спрага;
• підвищена стомлюваність;
• зменшення діурезу
• найбільш раннім симптомом є поступова набряклість
• одним з провідних ознак захворювання вважається гіпертонія
• погіршення зору, дитина все частіше скаржиться на головні болі, нудоту, сонливість посеред дня.
Цистит у дітей
Цистит починає розвиватися під впливом інфекційного збудника, який потрапляє в порожнину сечового міхура. Однак коли з сечостатевої системою малюка все добре, то потрапляють в неї мікроби відразу гинуть. Сеча є агресивним середовищем для безлічі шкідливих бактерій. Також усередині сечового міхура функціонують численні захисні механізми, які знешкоджують мікроби, які випадково потрапляють. Крім того, процес сечовиділення не дозволяє інфекції закріпитися: її збудник виходить із сечового міхура разом з сечею. Таким чином, щоб розвинувся цистит, одного влучення мікробів мало. Даний процес повинен підкріплюватися негативними умовами і впливами, такими як:
- Ослаблення імунітету;
- Наявність ниркових захворювань, проблем з сечоводами або сечівником;
- Вроджені вади розвитку сечовивідних органів;
- Хронічні захворювання ШКТ.
-під впливом переохолодження, через нестачу вітамінів, тривалого прийому певних препаратів і після різних травм і оперативних втручань.
Симптоми
-Болі внизу живота. Біль зазвичай загострюється в момент сечовипускання і іноді віддає в промежину, область прямої кишки або лобковую зону.
-Прискорене сечовипускання. Цистит викликає запалення стінок сечового міхура, посилюючи їх роздратування, в результаті чого помітно частішають позиви до сечовипускання, які перетворюються на виснажливі. Черговий позив може з'явитися вже через 10 хвилин після минулого. Чим сильніше запалення, тим частіше виникають позиви. У дітей при цьому часто виникає нетримання сечі.
-Помутніння сечі. Батьки повинні стежити не тільки за частотою сечовипускання, але і за кольором сечі: якщо вона стала темнішою і помутніла, це може вказувати на розвиток циститу. А набуття сечею червоного відтінку має стривожити батьків, так як ця ознака свідчить про патологічний процес, що відбувається в нирках.
-Підвищення температури тіла до 39 градусів. Хоч ця ознака і не характерна захворюванню, вона доводить, що в організмі відбувається гострий процес запалення.
