- •2.Основні показники фізичного розвитку доношеного здорового новонародженого (маса, зріст,обвід голови, обвід грудей, площа тіла, масово-ростовий коефіцієнт), мінливість з віком.
- •3Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
- •4.Поняття про виховання в вузькому та широкому розумінні. Фізичне, етичне, розумове виховання.
- •5.Новонароджена дитина. Фізіологічні, рубіжні та патологічні стани в періоді новонародженості.
- •8. Ознаки доношеності та недоношеності.
- •9. Збір анамнезу у дитини та її батьків. Оцінка загального стану хворої дитини. Поняття:діагноз, симптом, синдром.
- •10. Афо нервової системи. Нервово-психічний розвиток та критерії його оцінки.
- •11. Рефлекси новонароджених і дітей раннього віку.
- •12. Афо шкіри, підшкірно-жирового шару, особливості терморегуляції.
- •13. Класифікація і характеристика первинних морфологічних елементів висипки.
- •14. Клінічні методи дослідження м’язової системи.
- •15. Морфологічні і функціональні особливості м’язової системи у дітей. Симптоми, характерні
- •16. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
- •17. Етапи ембріогенезу органів дихання у дітей.
- •18. Афо дихальної системи. Періоди розвитку.
- •19. Сегментарна будова легень. Поняття про мукоциліарний кліренс
- •20.Критерії і методи оцінки зовнішнього дихання. Поняття про рестриктивний і обструктивний типи порушень вентиляції.
- •21.22.23.Афо серцево-судинної системи.
- •23. Афо серцево-судинної системи. Кровообіг плода
- •22. Афо серцево-судинної системи. Кроовобіг новонародженої дитини
- •24. Основні ознаки ураження ссс у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.)
- •26. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей.
- •27. Афо печінки та жовчевивідних шляхів.
- •28. Особливості ембріогенезу сечової системи та їх клінічне значення.
- •1.Семiотика порушень фiзичного розвитку дiтей;
- •2.Семiотика порушень нервово-психiчного розвитку дiтей
- •3. Семiотика основних синдромiв -менiнгеальний,енцефалiтичний
- •5.Семiотика захворювань нервової системи у дітей(гiдроцефалiя,дитячий церебральний паралiч)
- •6.Семiотика уражень пiдшкiрноi клiтковини(склерома,склердема,адипонекроз)
- •4. Семiотика основних синдромiв(судомний)
- •20.Семіотика патологічних і функціональних шумів серця
- •22. Абдомінальний синдром
- •Клініка абдомінального синдрому
- •24. Синдром недостатності функції печінки
- •21. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (пілороспазм, пілоростеноз, гастрит, виразкова хвороба, холецистит, дискінезія жовчних шляхів та ін..) у дітей
- •23. Основні синдроми ураження шкт( кишковий, абдомінальний, мальабсорбції)
- •Синдром мальабсорбції
- •25. Методика дослідження гепатобіліарної системи. Синдром жовтяниці, синдром
- •26. Семіотика найбільш частих захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит,
- •27. Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності.
- •28. Набряковий синдром. Причини виникнення, контроль за виникненням набряків,семіотика ниркових набряків.
- •29. Нефротичний і нефритичний синдроми.
- •30. Семіотика ураження сечовивідної системи. Основні синдроми ураження (сечовий,гіпертензійний, синдром дизуричних розладів)
- •1) Об’єм та форми роботи лікаря-педіатра.
- •Робота дільничного педіатра Напрямки і обсяг роботи дільничного педіатра
- •Физическое развитие детей
- •Центильный метод оценки физического развития
- •Сущность центильного метода оценки физического развития детей и подростков
- •4) Профілактика пролежнів та боротьба з ними:
- •5) Клінічні методи обстеження нервової системи
- •6)Особенности см жидкости у детей
- •8.Цели и показания к проведению люмбальной пункции
- •Добова екскреція білка з сечею у дітей різних вікових груп
- •Можливі причини гематурії у віковому аспекті
5.Семiотика захворювань нервової системи у дітей(гiдроцефалiя,дитячий церебральний паралiч)
В сучасній клінічній педіатрії для діагностики нервово-психічного розвитку дітей використовують показники розвитку з кількісною оцінкою. До 6 місяців оцінюють: виникнення і формування слухових і зорових орієнтовних реакцій, позитивних емоцій, рухів кінцівок, підготовчих етапів активного мовлення.
Від 6 до 12 місяців: розвиток загальних рухів, розуміння мовлення, активного мовлення, дії з предметами, уміння і навички, які виявляють в процесі спілкування з дорослими.
На другому році життя: розвиток розуміння та активного мовлення, сенсорний розвиток, гра та дії з предметами, становлення рухової активності, уміння та навички.
2 – 3 роки: активне мовлення, участь в мовленні, сенсорний розвиток, участь в грі, конструктивна та образотворча діяльність, рухова активність.
3 – 7 років: моторний розвиток і зорова координація; розвиток мовлення ( звукова культура мовлення, граматично правильне мовлення, читання віршів ); пізнавальна діяльність ( орієнтування в просторі, рахунок, відчуття кольорів, конструювання ); соціаль-культурний розвиток ( культурно-гігієнічні навички, самостійність, працелюбство, взаємостосунки з оточуючими ).
Гідроцефалія. Це розширення шлуночкових систем мозку і субарахноїдальних просторів за рахунок підвищеного вмісту ліквора. Водянка мозку пов”язана з гіперпродукцією ліквору і порушенням його резорбції. Порушення ліквородинаміки може бути пов”язане з аномаліями розвитку ЦНС, запаленням оболонок мозку, травмами.По перебігу: гостра і хронічна, компенсована і декомпенсована.
Основні клінічні симптоми: збільшення об’єму голови, розходження швів, тім’ячка, стоншенням костей черепа, наростанням неврологічної симптоматики: парези; порушення координації; тремор рук, ніг, підборіддя; на очному дні застійні явища; потім – атрофія зорового нерва. В лікворі зменшення білка ( розведений ліквор ).
Причини гідроцефалії у новонароджених:
вади розвитку головного і спинного мозку; наслідки внутрішньоутробних інфекцій – до 80% випадків;
родова травма, особливо у недоношених дітей, супроводжувана внутрішньомозковим / внутрішньошлуночкових крововиливом і менінгітом, що призводить до порушень всмоктування ліквору – приблизно 20% випадків;
пухлини і судинні вади розвитку головного мозку – вкрай рідко для цього віку.
Причини гідроцефалії у дітей від 1-2 років і старше:
пухлини головного та спинного мозку; -крововиливи;
-наслідки перенесеного менінгіту, енцефаліту, різних інфекційних захворювань (наприклад, туберкульоз);
-наслідки черепно-мозкової травми;
-вади розвитку головного мозку і його судин;
-генетичні порушення.
Дитячий церебральний параліч - термін, що об'єднує групу Непрогрессірующая захворювань головного мозку, що виникли внаслідок недорозвинення або пошкодження структур мозку в антенатальний, інтранатальньгй і ранній постнатальний періоди, що характеризуються руховими розладами, порушеннями пози, мови, психіки.
Класифікація. Залежно від особливостей рухових, психічних і мовних розладів виділяються п'ять форм: 1) спастична диплегия; 2) подвійна геміплегія; 3) гіперкінетична форма; 4) атонически астатичними форма; 5) гемиплегическая, або геміпаралітіческая, форма.
Розрізняють три стадії перебігу захворювання: 1) ранню, 2) початкову хронічно резидуальную; 3) кінцеву резидуальную.
Фактори ризику ДЦП включають:
• Інфекційні захворювання, судомні стани, патологію щитовидної залози, шкідливі звички та інші медичні проблеми матері
• Вродженні дефекти, особливо вади головного та спинного мозку, голови, лиця, легенів та порушення обміну речовин
• Несумісність за резус фактором, за групою крові між матір’ю та плодом, яка може спричинити пошкодження мозку у плода. (На щастя, зараз цей стан майже завжди вчасно діагностується і лікується у жінок, які отримують належну дородову медичну допомогу)
• Певні спадкові та генетичні фактори
• Ускладнення під час пологів
• Передчасні пологи
• Низька маса при народженні (особливо при вазі дитини менше кілограму при народженні)
• Виражена жовтяниця після народження
• Множинні плоди (двійня, трійня)
• Недостатність постачання кисню (гіпоксія) мозку в період вагітності, під час або після народження дитини
• Пошкодження мозку в ранньому віці (напр., менінгіт) травма мозку, гіпоксія або мозкова кровотеча.
