- •2.Основні показники фізичного розвитку доношеного здорового новонародженого (маса, зріст,обвід голови, обвід грудей, площа тіла, масово-ростовий коефіцієнт), мінливість з віком.
- •3Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
- •4.Поняття про виховання в вузькому та широкому розумінні. Фізичне, етичне, розумове виховання.
- •5.Новонароджена дитина. Фізіологічні, рубіжні та патологічні стани в періоді новонародженості.
- •8. Ознаки доношеності та недоношеності.
- •9. Збір анамнезу у дитини та її батьків. Оцінка загального стану хворої дитини. Поняття:діагноз, симптом, синдром.
- •10. Афо нервової системи. Нервово-психічний розвиток та критерії його оцінки.
- •11. Рефлекси новонароджених і дітей раннього віку.
- •12. Афо шкіри, підшкірно-жирового шару, особливості терморегуляції.
- •13. Класифікація і характеристика первинних морфологічних елементів висипки.
- •14. Клінічні методи дослідження м’язової системи.
- •15. Морфологічні і функціональні особливості м’язової системи у дітей. Симптоми, характерні
- •16. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
- •17. Етапи ембріогенезу органів дихання у дітей.
- •18. Афо дихальної системи. Періоди розвитку.
- •19. Сегментарна будова легень. Поняття про мукоциліарний кліренс
- •20.Критерії і методи оцінки зовнішнього дихання. Поняття про рестриктивний і обструктивний типи порушень вентиляції.
- •21.22.23.Афо серцево-судинної системи.
- •23. Афо серцево-судинної системи. Кровообіг плода
- •22. Афо серцево-судинної системи. Кроовобіг новонародженої дитини
- •24. Основні ознаки ураження ссс у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.)
- •26. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей.
- •27. Афо печінки та жовчевивідних шляхів.
- •28. Особливості ембріогенезу сечової системи та їх клінічне значення.
- •1.Семiотика порушень фiзичного розвитку дiтей;
- •2.Семiотика порушень нервово-психiчного розвитку дiтей
- •3. Семiотика основних синдромiв -менiнгеальний,енцефалiтичний
- •5.Семiотика захворювань нервової системи у дітей(гiдроцефалiя,дитячий церебральний паралiч)
- •6.Семiотика уражень пiдшкiрноi клiтковини(склерома,склердема,адипонекроз)
- •4. Семiотика основних синдромiв(судомний)
- •20.Семіотика патологічних і функціональних шумів серця
- •22. Абдомінальний синдром
- •Клініка абдомінального синдрому
- •24. Синдром недостатності функції печінки
- •21. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (пілороспазм, пілоростеноз, гастрит, виразкова хвороба, холецистит, дискінезія жовчних шляхів та ін..) у дітей
- •23. Основні синдроми ураження шкт( кишковий, абдомінальний, мальабсорбції)
- •Синдром мальабсорбції
- •25. Методика дослідження гепатобіліарної системи. Синдром жовтяниці, синдром
- •26. Семіотика найбільш частих захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит,
- •27. Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності.
- •28. Набряковий синдром. Причини виникнення, контроль за виникненням набряків,семіотика ниркових набряків.
- •29. Нефротичний і нефритичний синдроми.
- •30. Семіотика ураження сечовивідної системи. Основні синдроми ураження (сечовий,гіпертензійний, синдром дизуричних розладів)
- •1) Об’єм та форми роботи лікаря-педіатра.
- •Робота дільничного педіатра Напрямки і обсяг роботи дільничного педіатра
- •Физическое развитие детей
- •Центильный метод оценки физического развития
- •Сущность центильного метода оценки физического развития детей и подростков
- •4) Профілактика пролежнів та боротьба з ними:
- •5) Клінічні методи обстеження нервової системи
- •6)Особенности см жидкости у детей
- •8.Цели и показания к проведению люмбальной пункции
- •Добова екскреція білка з сечею у дітей різних вікових груп
- •Можливі причини гематурії у віковому аспекті
3Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
Під фізичним розвитком розуміється сукупність морфологічних : функціональних ознак організму, які характеризують процеси росту і дозрівання організму.Фізичний розвиток підпорядковується біологічним законам, відображуючи загальні закономірності росту і розвитку. Він залежить від багатьох факторів. У першу чергу - це протікання вагітності і пологів, а також стан здоров'я матері. Після народження дитини на фізичний розвиток впливають ендогенні й екзогенні фактори. Серед ендогенних факторів - це ендокринні залози (вилочкова, гіпофіз, щитовидна). Ендогенні фактори - це умови, в яких живе і розвивається дитина.На фізичному розвитку дітей помітно відбиваються особливості клімату, житлово-побутові умови, режим дня, характер харчування. На темпи фізичного розвитку впливають також спадкові фактори, тип конституції, інтенсивність обміну речовин, активність ферментів крові і секретів травних залоз тощо.У той же час фізичний розвиток відбиває загальний рівень соціальних і гігієнічних умов життя. Він безпосередньо залежить від стану здоров'я. Сюди, наприклад, належать захворювання, замовлені ендокринними розладами (гігантизм, акромегалія, інфантилізм), хронічні захворювання (ревматизм, туберкульозна інтоксикація). У дітей, які часто та тривалий час хворіють, спостерігають зменшення маси тіла, ослаблення тонусу м'язів, порушення постави. Доведено, що рахіт, хронічна дизентерія в дітей раннього віку затримують їхній фізичний розвиток.
При оцінці фізичного розвитку дітей використовують такі показники:
Морфологічні (соматометричні): довжина і маса тіла, окружність грудної клітки, а в дітей до трьох років - окружність голови.
Соматоскопічні: стан опорно-рухового апарату (форма грудної клітки, хребта, кінцівок), тип конституції, стан шкіри і видимих слизових оболонок, ступінь жировідкладення.
Фізіометричні (функціональні): життєва ємкість легень (ЖЄЛ), м'язова сила кистей рук (динамометрія).
Основними показниками, які використовуються для оцінки фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку є зріст (довжина тіла), вага тіла, окружність грудної клітки, окружність голови, а також стан шкіри і слизових оболонок і ступінь жировідкладення.
Акселерація - прискорення вікового розвитку шляхом зрушення морфогенезу на більш ранній стадії онтогенезу. Термін "акселерація" (від латинського слова acceleratіo - прискорення) запропонований німецьким лікарем Koch в 1935 році. Сутність акселерації складається в більше раннім досягненні певних етапів біологічного (фізичного й полового й ін. ) розвитку й завершенні дозрівання організму. Як основні прояви акселерації Ю. Е. Вельтищев, Г. С. Грачова (1979) розглядають: більшу довжину й масу тіла немовляти в цей час у порівнянні з аналогічними величинами немовлят 20-30-х років нашого століття; у цей час ріст однорічних дітей у середньому на 4-5 см, а маса тіла на 1-2 кг більше, ніж 50 років тому; більш раннє прорізування перших зубів, зміна їх на постійні відбувається на 1-2 роки раніше, ніж у дітей минулого сторіччя; більш рання поява ядер окостеніння в хлопчиків і дівчаток, а в цілому окостеніння кістяка в дівчаток закінчується на 3 роки, а в хлопчиків - на 2 роки раніше, ніж в 20- 30-і роки минулого сторіччя; більш раннє збільшення довжини й маси тіла дітей дошкільного й шкільного віку, причому, чим старше дитина, тим більшою мірою ці показники відрізняються від показників дітей минулого сторіччя; статевий розвиток хлопчиків і дівчаток закінчується на 1,5-2 роки раніше, ніж на початку XX століття, за кожні 10 років настання менструації в дівчинок прискорюється на 4-6 місяців. Справжня акселерація супроводжується збільшенням тривалості життя й репродуктивного періоду дорослого населення.
Якщо показники фізичного розвитку (зріст, вага, окружність грудей) знаходяться в одному центильном коридорі або сусідніх, такий розвиток називається гармонійним. Наприклад, вага дитини - вище середнього зріст - вище середнього, окружність грудей - середня.
Довжина тіла дитини першого року життя може бути розрахована і з щомісячних і що квартальних змін росту. У перші 3 міс життя зріст збільшується приблизно на 3 см щомісяця ця або на 9 см за квартал ; у ІІ кварталі – по 2,5 см за місяць ( на 7 ,5 см за квартал ) ; у ІІІ кварталі - на 1,5 - 2,0 см щомісяця ; у ІV кварталі - на 1 см за місяць ( на 3 см за квартал) . Довжина тіла за перший рік збільшується в середньому на 25 см. Можна також користуватися наступною формулою: дитина 6 місяців має довжин у тіла 66 см, на кожний відсутній місяць з цієї величини віднімається по 2,5 см, на кожний наступний місяць після 6 - додається по 1,5 см. В середньому прибавка маси тіла за кожний місяць І - півріччя становить : - за 1 - й міс . – 500-600 г.;-2-й міс.–800-900 г.;-3-й міс.–800 г. і за кожний наступний місяць-на 50 г. менше за по передній. За формулою,у І півріччі маса тіла дитини дорівнює: маса при народженні + (800 х n),де n–кількість місяців, 800–середній щомісячний приріст маси протягом І півріччя. Для ІІ півріччя життя маса тіла немовляти дорівнює:800 г – (50 х n), де n –вік у місяцях. Середній щомісячний приріст маси тіла за ІІ півріччя становить 400 г. Орієнтовно окружність голови можна оцінити за наступними формулами:-для дітей до1 року: окружність голови 6 –місячної дитини дорівнює 43 см ;-за кожний місяць, що не виповнився до6 місяців: від43 см треба відняти 1,5 см, за кожний наступний після 6місяців – додати 0,5 см;-для дітей 2-15 років: окружність голови 5-річної дитинидорівнює 50 см; -за кожний рік, що не виповнився до 5 років: від 50 см треба відняти по 1 см, а на кожний наступний -додати 0,6 см. Вікові показники збільшення окружності грудної клітки :-I півріччя життя-по 2 см щомісяця;-II півріччя життя-по 0,5см щомісяця;-До 10 років-по1,5 см щорічно;-До 15 років-по 3 см щорічно.
При гармонійної акселерації має місце паралельне прискорення росту та біологічного дозрівання, що призводить до більш раннього завершення дитинства.
При дисгармонійним акселерації прискорення дозрівання може не супроводжуватися прискоренням росту і статевого розвитку.
Під шкільною зрілістю розуміється досягнення дитиною такого рівня психічного розвитку, коли він виявляється здатним брати участь у шкільному навчанні. Умовно методи визначення рівня «шкільної зрілості» можна розділити на три групи: 1) методи визначення рівня морфологічного розвитку дитини, 2) методи оцінки психофізичного розвитку, 3) методи оцінки психічних функцій і мотиваційної, особистісної сфери дитини. Дитина вважається готовим до школи, якщо з фізичного розвитку він відповідає паспортному віку або випереджає його, не має медичних протипоказань, набрав понад 20 балів за результатами тестової бесіди, 3-9 балів за тест Керна-Ірасека, не має порушень фонематичного сприйняття.
Інтелектуальна готовність дитини до школи полягає в певному кругозорі, запасі конкретних знань, в розумінні основних закономірностей. Повинна бути розвинена допитливість, бажання пізнавати нове, досить високий рівень сенсорного розвитку, а також розвинені образні уявлення, пам'ять, мова, мислення, уяву, тобто всі психічні процеси. Важливим показником дозрівання систем регуляції тілесної сфери дитини є формування здатності до складно координованої рухової активності. Найбільш цікавим в ряду інших є показники сформованості дрібної моторики рук.
До 6-7 років нормально розвивається дитина здатна: виконувати олівцем горизонтальну і вертикальну штрихування, копіювати найпростіші геометричні фігури, дотримуючись їх розміри і пропорції, здатний до листа і малювання. До першого класу у дитини має бути розвинене увагу: 1. Він повинен бути здатний не відволікатися протягом 10-15 хв. 2. Вміти переключати увагу з одного виду діяльності на інший.
