27. Афо печінки та жовчевивідних шляхів.

Печінка у новонародженого відносно велика, вона становить 4,3% ваги тіла, тоді як у дорослого лише 2,8%. Вага печінки новонародженого близько 130 г, к році він збільшується до 320 г, до 3 років - до 450 г, до 10 років - до 800 г, а до 16 років -до 1250 Печінка подвоює свою вагу до 8-10 місяців, потроює до 2-3 років. У період статевого дозрівання відзначається посилення наростання ваги печінки. Дольчатость печінки розвивається з кінця 1-го року, і до 2-4 років уже чітко виступає радіальне розташування печінкових клітин. До 8 років печінку цілком нагадує печінку дорослого. Слід пам'ятати, що нижній край печінки у немовлят завжди виступає з-під реберної дуги на 2-4 см і тільки до 6-8 років підходить під край ребер. Жовчний міхур в більшості випадків знаходиться під печінкою і не виступає з-під ребер, тому й прищепити його у дітей важко. Положення печінки залежить від форми грудної клітки і від положення петель кишечника.

29. Анатомічні і гістологічні особливості будови сечової системи.Відносно великі розміри нирок та коротша довжина поперекового відділу хребта зумовлюють низьке топографічне розміщення нирок у дітей перших років життя. Верхній полюс нирок розташований на рівні XI–XII грудного хребця, а нижній – на рівні IV поперекового, тобто нижче гребеня клубової кістки. У дітей раннього віку нирки більш рухливі, що зумовлено слабким розвитком навколониркової жирової клітковини. У перші роки життя нирки мають лобулярну будову. Миски нирок відносно ширші, сечоводи відходять від них під прямим кутом. Сечоводи більш звивисті, дещо гіпотонічні та мають відносно великий діаметр. Сечовий міхур у дітей грудного віку розташований над симфізом, пізніше він опускається в малий таз. Сечівник у дівчат у всі вікові періоди коротший та ширший, ніж у хлопчиків. Секреція сечі з виділенням її в алантоїсну та амніотичну рідини відбувається вже в антенатальний період. На цьому етапі сеча гіпотонічна відносно плазми крові, містить мало сечової кислоти, сечовини, хлоридів. Після народження нирка стає основним органом, який забезпечує життєво необхідну постійність внутрішнього середовища організму. У дітей раннього віку концентраційна функція нирок знижена. Низька густина сечі пов'язана з малим діаметром клубочків, зменшеною продукцією антидіуретичного гормону, недорозвиненістю осморегуляторів, функціональною неповноцінністю епітелію дистальних канальців та ін. Загальний діурез у немовлят у 2–3 рази вищий, ніж у дітей старшого віку. Він становить 80–90 мл на 1 кг маси тіла в перші місяці життя і близько 50 мл на 1 кг маси тіла в дітей 8–10-річного віку. Зважаючи на ці особливості, новонародженим і дітям раннього віку рекомендовано призначати близько 200 мл рідини на 1 кг маси тіла. Разом з тим, незважаючи на підвищений діурез, організм дитини не може швидко компенсувати надлишкове введення рідини, що може спричинити неспокій, блювання, пронос, поліурію, конвульсії. До того ж висока канальцева реабсорбція (99,4–100%) зумовлює низький темп виділення хлоридів, що призводить до депонування натрію хлориду в тканинах, зниження фільтрації, зменшення діурезу. Тому надлишок введення натрію хлориду може супроводжуватись значними порушеннями діурезу, навіть анурією, набряками, так званою сольовою лихоманкою. Недосконалість механізмів реабсорбції води та натрію в дистальних канальцях посилюється функціональною незрілістю процесів секреції іонів водню і синтезу аміаку в цьому відділі канальцевого апарату, внаслідок чого можуть виникати умови для розвитку тяжкого метаболічного ацидозу. Під час кінцевого диференціювання і дозрівання морфологічних структур нирки (у віці 5–7 років) сеча за своїми функціональними показниками наближається до показників доросл

30.Функції нирок

Клубочкова фільтрація: у новонароджених виражена слабо, що пояснюється незрілістю клубочка і низьким артеріальним тиском (ще більш незріла вона у плода). Загальна фільтруюча поверхня менша, ніж у дітей більш старшого віку, а величина клубочкової фільтрації знижена. Так, гломерулярна фільтрація на 1м поверхні тіла у ново­народженого складає 1/3 - 1/2 дорослого. Величина клубочкової фільтрації досягає показників дорослого тільки до кінця 1-го по­чатку 2-го року життя. Низький рівень клубочкової фільтрації у новонароджених і дітей першого року життя зумовлений низьким АТ, меншим діаметром відвідної судини (на 1/3 менше діаметра привідної судини), меншою проникністю клубочків і відносно малою сумарною фільтруючою поверхнею клубочків, яка в 5 разів менша, ніж у дорос­лих.Величина клубочкової фільтрації у річної дитини складає 50-60 мл/хв., у дітей старшого віку і у дорослих -80-120 мл/хв. До сь­огоднішнього часу не існує способу прямого дослідження гломеруляр­ного фільтрату, а тому для визначення величини клубочкової філь­трації використовують показники очищення (clearance) тих речовин, які дифундуючи в первинну сечу, в послідуючому не підлягають реаб­сорбції і не секретуються (інулін, креатинін).Під кліренсом розуміють кількість плазми (в мл), яка повністю очищається від даної речовини за 1 хв. Вивчення клубочкової філь­трації по кліренсу інуліну та ендогенного креатиніну дозволило ви­явити істотне пониження показників фільтраційної функції нирок у дітей першого року життя у порівнянні з дорослими.Недосконалість водовивідної функції пояснює високий діурез (виділення сечі за одиницю часу). В перші дні життя хвилинний діу­рез складає 2 мл/хв на 1 кв.м поверхні тіла, у дорослого - 0,6 мл/хв. Добова кількість сечі з віком зростає. До кінця першого місяця життя добовий діурез складає 200-300 мл, до кінця року - 600 мл. У дітей, старших року і до 10 років добовий діурез можна виз­начити за допомогою емпіричної формули:

600 + 100(n - 1), де n- вік дитини в роках.

Діти, старші 10 років виділяють за добу стільки ж сечі, скільки й дорослі (1700-2000 мл).

Однак нирки дитини здатні до виведення води, якщо вона вво­диться не одномоментно, а дробно протягом доби. У зв’язку з таким великим діурезом, інтенсивністю обміну речовин, швидким водним об­міном, діти вимагають більше води на 1 кг маси. Так, у новонародже­ного потреба у воді складає 180-200 мл/кг, в 6 міс 150 мл/кг, в 1 рік - 120-130 мл/кг, 2-3 роки - 90 мл/кг, у дорослих 40-50 мл/кг.

Слід згадати, що вміст води в організмі новонародженого скла­дає 75-80 % його маси, у дорослих 60 %. Відносний об’єм позаклітин­ної рідини у дорослих в 2 рази менший, ніж у новонароджених (відповідно 20 % і 40 %), що спричиня легке зневоднення організму дитини раннього віку.

З іншої сторони, великий об’єм позаклітинної води і сповіль­нена водовидільна здатність нирок можуть призвести при водному на­вантаженні до гіпергідремії, що проявляється набряками.Ці особливості слід врахавувати в клінічній практиці при встановленні оптимального водного режиму. В перші дні життя дитини частота сечопуску складає 5-6 раз за добу (олігурія або анурія). На 3-4-й день життя число сечовипускань зростає і з 2-го тижня складає 20-25 разів на добу. Така кількість сечопуску зберігається до 6 міс., згодом зменшується до 15-20 раз, до року 10-15 разів на добу, в дошкільному і шкільному віці - до 6-8 разів за добу. У ді- тей до 6-ти міс. частота сечопуску визначається як фізіологічна по­лакіурія. В середньому при кожному сечопуску діти виділяють:

новонародженні - 10-15 мл;

в 6 міс - 30 мл;

в 1 рік - 60 мл;

в 3-5 років - 90-100 мл;

в 7-8 років - 150 мл;

в 10-12 років -250 мл.ціональна активність нирок у дітей в різні вікові періоди