- •2.Основні показники фізичного розвитку доношеного здорового новонародженого (маса, зріст,обвід голови, обвід грудей, площа тіла, масово-ростовий коефіцієнт), мінливість з віком.
- •3Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
- •4.Поняття про виховання в вузькому та широкому розумінні. Фізичне, етичне, розумове виховання.
- •5.Новонароджена дитина. Фізіологічні, рубіжні та патологічні стани в періоді новонародженості.
- •8. Ознаки доношеності та недоношеності.
- •9. Збір анамнезу у дитини та її батьків. Оцінка загального стану хворої дитини. Поняття:діагноз, симптом, синдром.
- •10. Афо нервової системи. Нервово-психічний розвиток та критерії його оцінки.
- •11. Рефлекси новонароджених і дітей раннього віку.
- •12. Афо шкіри, підшкірно-жирового шару, особливості терморегуляції.
- •13. Класифікація і характеристика первинних морфологічних елементів висипки.
- •14. Клінічні методи дослідження м’язової системи.
- •15. Морфологічні і функціональні особливості м’язової системи у дітей. Симптоми, характерні
- •16. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
- •17. Етапи ембріогенезу органів дихання у дітей.
- •18. Афо дихальної системи. Періоди розвитку.
- •19. Сегментарна будова легень. Поняття про мукоциліарний кліренс
- •20.Критерії і методи оцінки зовнішнього дихання. Поняття про рестриктивний і обструктивний типи порушень вентиляції.
- •21.22.23.Афо серцево-судинної системи.
- •23. Афо серцево-судинної системи. Кровообіг плода
- •22. Афо серцево-судинної системи. Кроовобіг новонародженої дитини
- •24. Основні ознаки ураження ссс у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.)
- •26. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей.
- •27. Афо печінки та жовчевивідних шляхів.
- •28. Особливості ембріогенезу сечової системи та їх клінічне значення.
- •1.Семiотика порушень фiзичного розвитку дiтей;
- •2.Семiотика порушень нервово-психiчного розвитку дiтей
- •3. Семiотика основних синдромiв -менiнгеальний,енцефалiтичний
- •5.Семiотика захворювань нервової системи у дітей(гiдроцефалiя,дитячий церебральний паралiч)
- •6.Семiотика уражень пiдшкiрноi клiтковини(склерома,склердема,адипонекроз)
- •4. Семiотика основних синдромiв(судомний)
- •20.Семіотика патологічних і функціональних шумів серця
- •22. Абдомінальний синдром
- •Клініка абдомінального синдрому
- •24. Синдром недостатності функції печінки
- •21. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (пілороспазм, пілоростеноз, гастрит, виразкова хвороба, холецистит, дискінезія жовчних шляхів та ін..) у дітей
- •23. Основні синдроми ураження шкт( кишковий, абдомінальний, мальабсорбції)
- •Синдром мальабсорбції
- •25. Методика дослідження гепатобіліарної системи. Синдром жовтяниці, синдром
- •26. Семіотика найбільш частих захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит,
- •27. Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності.
- •28. Набряковий синдром. Причини виникнення, контроль за виникненням набряків,семіотика ниркових набряків.
- •29. Нефротичний і нефритичний синдроми.
- •30. Семіотика ураження сечовивідної системи. Основні синдроми ураження (сечовий,гіпертензійний, синдром дизуричних розладів)
- •1) Об’єм та форми роботи лікаря-педіатра.
- •Робота дільничного педіатра Напрямки і обсяг роботи дільничного педіатра
- •Физическое развитие детей
- •Центильный метод оценки физического развития
- •Сущность центильного метода оценки физического развития детей и подростков
- •4) Профілактика пролежнів та боротьба з ними:
- •5) Клінічні методи обстеження нервової системи
- •6)Особенности см жидкости у детей
- •8.Цели и показания к проведению люмбальной пункции
- •Добова екскреція білка з сечею у дітей різних вікових груп
- •Можливі причини гематурії у віковому аспекті
26. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей.
Ротова порожнина:Слизова оболонка рота відносно суха, так як у новонароджених спостерігається незначне виділення слини, багата на кровоносні судини. Епітелій слизової дуже ніжний, тому слизова досить уразлива і легко травмується. Реакція слини новонароджених слабокисла, тому зрозуміле легке інфікування слизової ротової порожинини Candida albicans з розвитком пліснявки, та часте виникнення стоматиту. Слинні залози до моменту народження не зовсім розвинуті і слабо функціонують, хоча в слині міститься достатня кількість птиаліну (звичайно на рідку їжу слина не утворюється, але на молоко виділяється).
У плода смоктальний рефлекс формується рано, його ознаки відмічаються у плода 13 тижнів. До 21-24 тижня смоктальний рефлекс набуває характер цілісної скоординованої реакції. Ковтальний рефлекс у плода розвивається пізніше. Тільки до 7 місяця гестації він формується повністю. У глибоконедоношених дітей немає ковтального і смоктального рефлексів, особливо у дітей, що народилися до 34 тижнів вагітності.
До народження стравохід в основному сформований. Довжина стравоходу у новонароджених приблизно 10-12 см. Топографічно він починається на 2 тіла хребців вище, ніж у дорослих (новонароджені – на рівні ІІІ-IV шийних хребців, до 2-х років – IV-V, в 12 років – VI-VII шийні хребці). Це забезпечує умови майже для одночасного ковтання і дихання.
Слизова оболонка суха і ніжна, залози майже не функціонують. Еластичні волокна і м’язовий шар розвинені слабо. Слизова оболонка має гарно виражену складчатість, що приводить до повного змикання його стінок в стані спокою. Поза актом ковтання перехід глотки в стравохід закритий.
У дітей раннього віку шлунок не має певної форми. Вона змінюється залежно від наповнення і характеру харчування. Тіло шлунка розвинене слабко, воно становить 1/4 його довжини, тоді як у дорослих – 2/3. Протягом 1-го року життя відбувається інтенсивний ріст тіла і пілоричного відділу шлунка. Розташований більш горизонтально, ніж у дорослих (в лівому підребер’ї, його кардіальна частина фіксована зліва від Х грудного хребця, пілорична – приблизно посередині відстані між пупком і мечовидним відростком десь на рівні XII грудного хребця). Тільки наприкінці 1-го року життя він набуває вертикального положення.Моторна діяльність шлунка новонароджених відрізняється низьким ритмом і швидкістю хвиль скорочень. Перистальтика в’яла, швидкість скорочень перистальтики 2-4 в 1 хв. Моторна періодика шлунку у новонароджених натще відсутня. Спостерігаються лише слабкі безперервні скорочення шлунку. У дітей грудного вікуможливе підвищення тонусу мускулатури шлунка в пілоричному відділі, максимальним проявом якого є пілороспазм. При грудному вигодовуванні шлунок звільняється від їжі через 2-3 години, при харчуванні коров’ячим молоком – через 3-4 години. М’язова оболонка розвинена слабо і нерівномірно. Значно слабше розвинута в кардіальному відділі, сильніше – в пілоричному. Еластична тканина шлунка у грудних дітей також виражена недостатньо. Слизова товста, має багату васкуляризацію, але кількість келихоподібних (“пепсиногенних”) клітин на одиницю поверхні у дітей до 2-х років значно менша, ніж у дітей старшого віку і дорослих. Не повністю диференційовані інші клітини (головні, обкладні, додаткові) слизової оболонки. Вважають, що гістологічна диференціація шлунка триває до кінця 2-го року. У доношених новонароджених маса підшлункової залози 2-4 г, у недоношених – 1 – 1,5 г. Вона розташована глибоко в черевній порожині на рівні Х грудного хребця, довжина її 5-6 см. Найбільш інтенсивно залоза росте в перші 3 роки і в пубертатному періоді. Дольки залози гарно розвинуті, між ними видно розвинуті острівці Лангерганса. Печінка із системою протоків і жовчний міхур розвиваються на 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку. До народження печінка є одним із найбільших органів. Її маса складає 4,38 % від маси тіла. Ліва доля при народженні більша, що пояснюється особливістю її кровопостачання. В постнатальному періоді печінка продовжує рости, але швидкість збільшення її маси відстає від маси тіла. Печінка плода і новонародженого є активним кровотворним і імунним органом, про що свідчить дуже високий вміст гематопоетичних клітин – попередників, але після народження вони швидко зникають. При патологічних станах (важкі інфекції, анемії) відновлюються екстрамедулярні вогнища кровотворення в печінці. Дванадцятипала кишка: розташована на рівні І поперекового хребця і має округлу форму. До 12 років вона знаходиться на рівні ІІІ-IV поперекових хребців. У дітей раннього віку вона досить рухома, але до 7 років навколо неї з’являється жирова тканина, яка фіксує кишку
