- •2.Основні показники фізичного розвитку доношеного здорового новонародженого (маса, зріст,обвід голови, обвід грудей, площа тіла, масово-ростовий коефіцієнт), мінливість з віком.
- •3Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
- •4.Поняття про виховання в вузькому та широкому розумінні. Фізичне, етичне, розумове виховання.
- •5.Новонароджена дитина. Фізіологічні, рубіжні та патологічні стани в періоді новонародженості.
- •8. Ознаки доношеності та недоношеності.
- •9. Збір анамнезу у дитини та її батьків. Оцінка загального стану хворої дитини. Поняття:діагноз, симптом, синдром.
- •10. Афо нервової системи. Нервово-психічний розвиток та критерії його оцінки.
- •11. Рефлекси новонароджених і дітей раннього віку.
- •12. Афо шкіри, підшкірно-жирового шару, особливості терморегуляції.
- •13. Класифікація і характеристика первинних морфологічних елементів висипки.
- •14. Клінічні методи дослідження м’язової системи.
- •15. Морфологічні і функціональні особливості м’язової системи у дітей. Симптоми, характерні
- •16. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
- •17. Етапи ембріогенезу органів дихання у дітей.
- •18. Афо дихальної системи. Періоди розвитку.
- •19. Сегментарна будова легень. Поняття про мукоциліарний кліренс
- •20.Критерії і методи оцінки зовнішнього дихання. Поняття про рестриктивний і обструктивний типи порушень вентиляції.
- •21.22.23.Афо серцево-судинної системи.
- •23. Афо серцево-судинної системи. Кровообіг плода
- •22. Афо серцево-судинної системи. Кроовобіг новонародженої дитини
- •24. Основні ознаки ураження ссс у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.)
- •26. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей.
- •27. Афо печінки та жовчевивідних шляхів.
- •28. Особливості ембріогенезу сечової системи та їх клінічне значення.
- •1.Семiотика порушень фiзичного розвитку дiтей;
- •2.Семiотика порушень нервово-психiчного розвитку дiтей
- •3. Семiотика основних синдромiв -менiнгеальний,енцефалiтичний
- •5.Семiотика захворювань нервової системи у дітей(гiдроцефалiя,дитячий церебральний паралiч)
- •6.Семiотика уражень пiдшкiрноi клiтковини(склерома,склердема,адипонекроз)
- •4. Семiотика основних синдромiв(судомний)
- •20.Семіотика патологічних і функціональних шумів серця
- •22. Абдомінальний синдром
- •Клініка абдомінального синдрому
- •24. Синдром недостатності функції печінки
- •21. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (пілороспазм, пілоростеноз, гастрит, виразкова хвороба, холецистит, дискінезія жовчних шляхів та ін..) у дітей
- •23. Основні синдроми ураження шкт( кишковий, абдомінальний, мальабсорбції)
- •Синдром мальабсорбції
- •25. Методика дослідження гепатобіліарної системи. Синдром жовтяниці, синдром
- •26. Семіотика найбільш частих захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит,
- •27. Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності.
- •28. Набряковий синдром. Причини виникнення, контроль за виникненням набряків,семіотика ниркових набряків.
- •29. Нефротичний і нефритичний синдроми.
- •30. Семіотика ураження сечовивідної системи. Основні синдроми ураження (сечовий,гіпертензійний, синдром дизуричних розладів)
- •1) Об’єм та форми роботи лікаря-педіатра.
- •Робота дільничного педіатра Напрямки і обсяг роботи дільничного педіатра
- •Физическое развитие детей
- •Центильный метод оценки физического развития
- •Сущность центильного метода оценки физического развития детей и подростков
- •4) Профілактика пролежнів та боротьба з ними:
- •5) Клінічні методи обстеження нервової системи
- •6)Особенности см жидкости у детей
- •8.Цели и показания к проведению люмбальной пункции
- •Добова екскреція білка з сечею у дітей різних вікових груп
- •Можливі причини гематурії у віковому аспекті
22. Афо серцево-судинної системи. Кроовобіг новонародженої дитини
Особливості кровообігу новонародженого:
Припиняють функціонувати зразу шість основних структур: чотири пупочна вена, венозна протока, дві пупочних артерії , які забезпечували плацентарний кровообіг, і дві овальне вікно і артеріальна протока , які шунтували кров з малого кола кровообігу в аорту.
В постнатальному періоді проходить запустіння і поступова облітерація шляхів внутрішньоутробного кровообігу до 5-6-го місяців життя.
початок легеневого дихання, що супроводжуються включенням судинного русла малого кола кровообігу в повному обсязі;
збільшення потреби органів і тканин у кисні:
зростання системного судинного тиску і зростання серцевого викиду.
Закриття пуповинних артерій завершується скороченням гладкої мускулатури їхніх стінок і, можливо, викликається термічними і механічними подразниками та зміною у насиченні киснем. Функціонально артерії закриваються через кілька хвилин після народження. Справжня облітерація просвіту фіброзною проліферацією, однак, може тривати 2 -3 місяці. Дистальні відрізки пуповинних артерій утворюють пупкові зв'язки, в той час як проксимальні відрізки залишаються відкритими у вигляді верхніх міхурових артерій (рис.).
Закриття пуповинної вени та венозної протоки відбувається невдовзі після закриття пуповинних артерій. Отже, кров із плаценти Ще деякий час після народження може надходити до плода. Після облітерації пуповинна вена утворює круглу зв'язку печінки у нижньому краї серпоподібної зв'язки. Венозна протока, що проходить від круглої зв'язки до нижньої порожнистої вени, також облітерується і формує венозну зв'язку.
Закриття артеріальної протоки шляхом скорочення м'язової стінки настає майже відразу після народження та регулюється брадикініном — речовиною, що вивільняється в легенях під час початкового вдиху. А втім, ангіокардіографією та серцевою катетеризацією виявлено, що протягом перших днів після народження лівоправий шунт є нормальним явищем. Повна анатомічна облітерація шляхом проліферації інтими, як вважають, триває 1-3 місяці. У дорослої людини облітерована артеріальна протока утворює артеріальну зв'язку.
Закриття овального отвору зумовлено підвищенням тиску в лівому передсерді, поєднаним зі зменшенням тиску в правих відділах серця. З першим вдихом первинна перегородка притискається до вторинної. Протягом перших днів життя таке закриття є зворотним. Крик дитини викликає скидання крові справа наліво, спричинюючи таким чином періодичний ціаноз новонародженого. Тривале накладання перегородок, поступово призводить до їх злиття протягом 1 року. Проте у 20% осіб повне анатомічне закриття так і не настає (незарощений овальний отвір).
24. Основні ознаки ураження ссс у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.)
Ціаноз шкіри і видимих слизових оболонок - викликаний гіпоксемією, або жвиражена блідість, причиною якої є спазм судин. Найчастішими причинами вказаних змін можуть бути вроджені вади серця.
Задишка, виникнення якої служить ознакою розвитку недостатності кровообігу, причому за її вираженням можна судити про ступінь недостатності.
Тахікардія – збільш. частоти в порівнянні із норм більш ніж на 10%(Супроводжує завх. ВСД,патологію ендокринної сист. Гіпертиреоз, анемію.)
Брадикардія – зменш. частоти пульсу на 10%.
Неритмічний пульс :
Миготлива аритмія – клін.ознака стеноз мітрального отвору, коли ритм хаотичний по частоті і висоті.
Екстрасистолія – після норм. Пульсу реєстр.1-2 позачергових серц.скороч. з компенсаторною паузою.
Асинхронний пульс – коли част.пульс.на лівій і правій руках неоднакова або пульс запізнюється щоразу.
Великий пульс – ознака високої темпер. при інтоксикації(прояв гіпертиреозу); при відкрит.Боталовій протоці, недостатності клапанів аорти.
Малий пульс аж до ниткоподібного – ознака стенозу мі трального отвору, устя аорти, сс.-недостатності.
Альтернуючий пульс – стабільне чергування великих і малих пульсацій – ураж. міокарда.
Парадоксальний пульс – ослаблення або повне зникнення пульсової хвилі під час вдиху. Виникає внаслідок зменш. наповнення серця, що призводить до зменшення величини і наповнення пульсу(Причини: ексудативний плеврит, пухлини середостіння, бронхіальна стма, перикардит)
Пульс Корригена – недостатність аортальних клапанів, коли пульсові хвилі часті, атакож високі і швидкі при підвищенні і падінні.
Симптом «Котячого муркотіння» - тремтіння грудної стінки, яке визначається при долонній або пальцевій пальпації серця. Виникнення симптому може бути :
Під час систоли в 2 міжреб.пром. праворуч від груднини – стеноз аорти, ліворуч - відкрита Боталова протока, рідко при стенозі легеневої артерії.
Під час систоли в І точці – стеноз мі трального отвору.
25. Методи клінічного обстеження органів травленняОбстеження органів травлення.Обстеження починають зі збору скарг у дитини чи її батьків, або ж людини, яка доглядає за дитиною, з уточненням часу їх виникнення, послідовності, динаміки розвитку та тривалості. Збирають харчовий анамнез, анамнез захворювання, життя, спадковий.Огляд здійснюють в положенні дитини стоячи або лежачи. При огляді визначають:
· Положення дитини (активне, пасивне при профузних кровотечах, вимушене при гострому апендициті, гострому панкреатиті, перфоративній виразці шлунка)
· Стан шкіри: сухість, блідість (геморагічний гастрит, перитоніт), жовтушність (вірусний гепатит, атрезія жовчних шляхів), ушкодження, телеангіоектазії.
· Стан язика: білі нашарування при пліснявці, жовтуваті - при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів, наявність відбитків зубів на бокових поверхнях, атрофії сосочків язика при В12-авітамінозі.
· Форму живота в горизонтальному й вертикальному положеннях. Збільшення розмірів вказує на наявність гепатоспленомегалії, асциту, метеоризму, хвороби Гіршпрунга, пухлини, кісти черевної порожнини. Запалий живіт характерний для дизентерії, пілоростенозу, профузних проносів, може вказувати на голодування дитини.
· Портальна гіпертензія проявляється розширенням венозної сітки на передній черевній стінці
· Участь м'язів передньої черевної стінки в акті дихання не прослідковується за умови розвитку перитоніту.
· Симетричність живота може порушуватись при збільшенні печінки, селезінки, пухлинному процесі.
· Стан анального отвору, який зіяє при дизентерії.
· Огляд калу спрямований на виявлення змін консистенції, кількості, кольору, запаху, домі шків слизу і крові.
Під час пальпації живота визначають
· болючість різної локалізації. Так, при хворобах шлунка і дванадцятипалої кишки болючість визначається в епігастрії, підшлункової залози –в лівому підребер’ї. Виявлення болючості в правому підребер’ї свідчить про патологію печінки та жовчних шляхів, навколо пупка-у дітей дошкільного віку при будь-якій патології, а правій здухвинній ділянці-при апендициті та гінекологічній патології у дівчаток, в лівій здухвинній ділянці та внизу живота – ознака ураження сечо-статевої системи.
· Напруження м’язів передньої черевної стінки буває розлитого характеру при перитоніті, локального – при перфоративній виразці шлунка, гострому апендициті.
· Збільшення розмірів та зміна консистенції печінки вказує на патологію гепато-біліарної зони (гепатит, цироз, пухлини) та інших систем, які супроводжуються застоєм у великому колі кровообігу (сепсис, лейкоз, серцева недостатність, цукровий діабет).
