8. Робота Дж. Форестера «Світова динаміка». Роботи представників «Римського клубу», роботи д. Медоуза. Доповідь комісії Гру Харлем Брунтланн.

Ри́мський клуб - це міжнародна неурядова організація, що об'єднує в своїх рядах вчених, громадських діячів і ділових людей більш, ніж з 30 країн світу, стурбованих перспективами розвитку людства. Зусилля членів Римського клубу націлені на вирішення актуальних проблем сучасності шляхом розробки нового напрямку в їх вивченні, що отримав назву глобальне моделювання. Так виникла нова наука глобалістика, що вивчає проблеми всього людства без поділу на Захід і Схід, Північ і Південь і т.д. за допомогою моделювання на ЕОМ.

У 1971 році після відвідування засідань Римського клубу ДЖей Форрестер видає книгу «Світова Динаміка» (World Dynamics), яка показує кризу розвитку нашої цивілізації.

Це одна з перших спроб за завданням Римського клубу - розробити модель розвитку людства до кінця 21 століття. Автор взяв кілька параметрів, свідомо небагато - чисельність населення, обсяг капіталу, забрудненість, обсяг видобутку корисних копалин, смертність і народжуваність. За Відлікову точку прийнятий 1970. Змінюючи ті чи інші параметри (об'єм капіталів або рівень видобутку) - ми можемо подивитися, як буде розвиватися ситуація. Іноді висновки парадоксальні в своїй простоті - якщо свідомо зменшити, наприклад, видобуток корисних копалин, щоб зберегти навколишнє середовище - знижується рівень життя, потім у більшої частини людства настає злидні, підвищується смертність, при цьому, як не дивно - виростає забрудненість ОС - дорогі технології недоступні, а примітивні неефективні. При всій приблизності і крайньої спрощеності моделі Форрестера, вона змусила людей зрозуміти, що проблеми набагато складніше ніж нам здається.

Публікація в 1972 році першої, найзнаменитішої доповіді Римського клубу Limits to Growth ("Межі зростання") щодо довгострокових наслідків глобальної тенденції зростання населення планети, промислового і сільськогосподарського виробництва, споживання природних ресурсів й забруднення довкілля, мала великий суспільно-політичний резонанс у світі й заклала основу сучасної концепції "сталого розвитку". Доповідь була перекладена більш ніж 30 мовами і видана загальним накладом понад 12 млн примірників.

У 1970-71 рр. міжнародна група дослідників Масачусетського технологічного інститут (США) на чолі з молодим вченим Деннісом Медоузом на замовлення Римського клубу здійснила дослідження довгострокових наслідків глобальної тенденції зростання населення, промислового і сільськогосподарського виробництва, споживання природних ресурсів та забруднення довкілля. «Межі зростання», по суті, є результатом даного дослідження. Авторами були: Донателла Медоуз, Дениз Медоуз, Йорген Рендерс, Вільям Бернс. У 1993 році Донелла Медоуз, Йорген Рандерс, Денніс Медоуз видали книгу «За межами зростання» (Beyond the Limits), в якій наводяться коригування сценаріїв первісної моделі на основі 20-річних даних з моменту публікації першої доповіді. Наприкінці 2004 року були опубліковані результати оновленого дослідження «Межі зростання — 30 років потому»

За майже 40 років своєї діяльності Римський клуб підготував 33 доповіді з широкого кола питань в контексті світової проблематики та майбутнього людства, більшість з яких отримала серйозний резонанс. Останньою, на сьогодні, доповіддю Римського клубу є видана у 2012 році книга "2052: Глобальний прогноз на найближчі сорок років" Йоргена Рандерса.

Доктор Гру Харлем Брунтланн (нар. 1939 р, Норвегія, це жінка). У 1975 році вона стала міністром охорони навколишнього середовища і отримала широке визнання за вирішення різних екологічних проблем. У 1981 році Брунтланн стала не тільки першою жінкою, але і наймолодшим прем’єр-міністром Норвегії. У 1983 році Генеральний секретар ООН Хав’єр Перес де Куельяр запросив Гру Харлем Брунтланн заснувати і очолити Міжнародну комісію ООН з навколишнього середовища і розвитку (WCED), яка увійшла в історію як «Комісія Брунтланн». Під її керівництвом комісія опублікувала в 1987 році епохальний доповідь під назвою «Наше спільне майбутнє», що став кульмінацією широких міжнародних зусиль з участю сотень експертів і зацікавлених сторін. Саме в цій доповіді був запропонований термін «Сталий розвиток», визначений наступним чином: «Сталий розвиток – це розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби». У доповіді були представлені наукові та технічні проблеми в досягненні кращого балансу економічного розвитку, цілісності навколишнього середовища і соціальної рівності в інтересах усього людства.